Рішення

від 07.07.2015 по справі 910/13503/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015Справа №910/13503/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ"

про стягнення 482 869,19 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін :

Від позивача: Корнієнко А.Г. (дов.)

Від відповідача: Лігун А.І. (дов.)

Від третьої особи: не з'явився

У судовому засіданні 07.07.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" (відповідача) 482 869,19 грн. заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 6/14 від 19.02.2014, з яких: 353195,15 грн. - сума основного боргу, 115949,46 грн. - пеня, 13724,58 грн. - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13503/15, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" та призначено її до розгляду на 16.06.2015.

11.06.2015 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" надійшли документи по справі та клопотання про витребування доказів.

В судовому засіданні 16.06.2015 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" надав пояснення щодо свого клопотання про витребування доказів, в якому, позивач просив суд у відповідності до ст. 38 ГПК України, витребувати у відповідача договір про переведення боргу № 2105/ФП від 21.05.2014 укладений між ТОВ "ВОРТЕКС-ПЛЮС" та ТОВ "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ".

Проте, оскільки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 про порушення провадження у справі №910/13503/15 вказаний договір був витребуваний у сторін по справі, тому, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" в судовому засіданні 16.06.2015 надав суду відзив на позовну заяву, просив долучити його до матеріалів справи.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" в судове засідання 16.06.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у справі № 910/13503/15 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав пояснення по суті заперечень на позов, просив суд відмовити в його задоволенні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 розгляд справи №910/13503/15 відкладено на 07.07.2015.

В судове засідання 07.07.2015 з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" в судове засідання 07.07.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 у справі № 910/13503/15 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" в судовому засіданні усно заявив клопотання про зобов'язання відповідача забезпечити явку в судове засідання представника третьої особи.

Однак, суд зазначає, що ухвалами від 28.05.2015, від 16.06.2015 явка представників учасників процесу, в тому числі, третьої особи, визнавалась судом обов'язковою, вказані ухвали направлялись на адресу третьої особи, а нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права суду на зобов'язання одного з учасників судового процесу здійснювати забезпечення явки представника іншого учасника, у зв'язку із чим, суд відмовляє у задоволенні заявленого позивачем клопотання.

Представник позивача підтримав раніше надані пояснення, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача підтримав раніше надані пояснення, заперечив позовні вимоги.

В судовому засіданні 07.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" (надавач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" (одержувач, третя особа) укладено договір №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - договір), відповідно до якого набувач зобов'язується надати, а одержувач прийняти та повернути у визначений строк надавачові поворотну фінансову допомогу (п. 1.1.).

Сторони домовились, що фінансова допомога надається на безоплатній основі - без плати відсотків за користування грошовими коштами (п. 1.2.).

Відповідно до п. 1.3. договору, сума фінансової допомоги становить 448000,00 грн., що є еквівалентом 50000,00 доларів США, за курсом продажу гривні до долара США, встановленої на момент укладення договору.

Пунктом 1.5. договору передбачено, що сума коштів, яка підлягає поверненню визначається в гривні та є еквівалентом 50000,00 доларів США за курсом, що визначається згідно із п. 1.4. даного договору на день повернення фінансової допомоги.

Строк, на який надається фінансова допомога становить 2 (два) календарних місяці з моменту, визначеного у п. 1.6. даного договору. Початок строку, на який надається фінансова допомога починає спливати в момент зарахування грошових коштів на рахунок одержувача (п. 1.6., п. 1.7.).

Згідно із п. 2.2. договору, повернення фінансової допомоги може відбуватись повністю або частково але в межах строку зазначеного в. п. 1.7. даного договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, порушення одержувачем строків повернення надавачові позики або її частини, встановлених п. 1.5. даного договору, тягне за собою відповідальність одержувача у вигляді неустойки (пені) в розмірі 1% від суми позики чи частини неповернутої позики, за кожен день прострочення до моменту виконання зобов'язань в повному обсязі.

Договір діє в межах строку, визначеного п. 1.4. даного договору, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1.).

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, стверджував, що надав відповідачу суму фінансової допомоги, що становить 448000,00 грн., що є еквівалентом 50000,00 доларів США, за курсом продажу гривні до долара США, встановленої на момент укладення договору.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок, позивачу було повернуто 21.05.2015, 17.06.2014, 02.07.2014, 16.07.2014, 29.07.2014, 04.08.2014, 05.08.2014, 19.08.2014 грошові кошти у розмірі 448000,00 грн., що еквівалентно 36433,26 доларів США на момент повернення суми фінансової допомоги.

Оскільки, з банківських виписок вбачається, що повернення грошових коштів здійснювалось відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" та в призначенні платежу зазначалось "оплата боргу згідно договору №2105/ФП від 21.05.2014", то на думку позивача, зазначений у призначенні платежу договір №2105/ФП від 21.05.2014 є договором переведення боргу.

Позивач зазначає, що звертався до третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" з претензією вих. №199 від 20.08.2014 з вимогою про повернення заборгованості 13272,59 доларів США та нарахованої пені. Також, у зазначені вимозі позивач зазначив, що не заперечує проти виконання обов'язку третьої особи щодо повернення фінансової допомоги Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС". Доказів направлення вказаної претензії матеріали справи не містять та позивачем не надано, оскільки, як зазначено позивачем у письмових поясненнях (вх.. 11.06.2015) претензія вих. №199 від 20.08.2014 направлялась на адресу ТОВ "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" простим поштовим відправленням без опису вкладення, а тому у позивача відсутні докази направлення претензії.

Враховуючи те, що сума фінансової допомоги повернута не у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" 482869,19 грн., з яких: 353195,15 грн. - сума основного боргу, 115949,46 грн. - пеня, 13724,58 грн. - 3% річних.

Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючи на те, що договору про переведення боргу №2105/ФП від 21.05.2014 з відповідачем не укладалось, а грошові кошти у розмірі 448000,00 грн. перераховані на рахунок позивача помилково, у зв'язку із чим, відповідач направив позивачу вимогу вих. №139 від 24.04.2015 про повернення коштів у розмірі 448000,00 грн. (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0315049881950)

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між позивачем та третьою особою договір про надання поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" (третьою особою) було укладено договір №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до якого позивач зобов'язався надати, а третя особа прийняти та повернути у визначений строк позивачу поворотну фінансову допомогу у розмірі 448000,00 грн., що є еквівалентом 50000,00 доларів США, за курсом продажу гривні до долара США, встановленої на момент повернення суми фінансової допомоги.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" заборгованості у розмірі 353195,15 грн., що становить суду неповернутої фінансової допомоги, у зв'язку із тим, що на думку позивача між ТОВ "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" (третьою особою) та ТОВ "ВОРТЕКС-ПЛЮС" було укладено договір №2105/ФП від 21.05.2014 про переведення боргу, оскільки даний договір зазначений у призначенні платежу при сплаті заборгованості відповідачем у розмірі 448000,00 грн.

Згідно із ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Згідно із п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Як встановлено судом вище за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" (третьою особою) договором №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014, у ТОВ "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" (третьої особи) виникло зобов'язання повернути позивачеві поворотну фінансову допомогу у розмірі 448000,00 грн., що є еквівалентом 50000,00 доларів США, за курсом продажу гривні до долара США, встановленої на момент повернення суми фінансової допомоги.

Пунктом 6.4. договору №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014 передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки за договором третім особам без попередньої письмової згоди на те іншої сторони.

Статтею 520 ЦК України визначено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 521 ЦК України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, згідно із якою правочин щодо заміни боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.

З вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що для заміни Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" у зобов'язанні за договором №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014 щодо повернення фінансової допомоги мав бути укладений відповідний договір у письмовій формі.

За доводами позивача, таким договором є договір №2105/ФП від 21.05.2014 оскільки даний договір зазначений у призначенні платежу при сплаті заборгованості відповідачем у розмірі 448000,00 грн.

З наданих позивачем банківських виписок, вбачається, що 21.05.2015, 17.06.2014, 02.07.2014, 16.07.2014, 29.07.2014, 04.08.2014, 05.08.2014, 19.08.2014 відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" на рахунок позивача було сплачено грошові кошти у розмірі 448000,00 грн. з призначенням платежу "оплата боргу згідно договору №2105/ФП від 21.05.2014".

Оскільки, матеріали справи не містять договору №2105/ФП від 21.05.2014, судом було витребувано у позивача, відповідача та третьої особи вказаний договір. Проте, витребуваний судом договір №2105/ФП від 21.05.2014, учасниками судового процесу не наданий.

Відповідач під час розгляду справи зазначив, що договору №2105/ФП від 21.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" чи позивачем не укладалось, такий договір у відповідача відсутній.

В той же час, в матеріалах справи наявна вимога (вих. №139 від 24.04.2015) відповідача до позивача про повернення коштів у розмірі 448000,00 грн., яка направлялась на адресу позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315049881950.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом має довести ті обставини, на які посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт укладення договору №2105/ФП від 21.05.2014 з Товариством з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС", згідно із яким на відповідача було б покладено обов'язок здійснювати повернення позивачу поворотної фінансової допомоги за договором №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014, що укладений між позивачем та третьою особою.

Надані позивачем банківській виписки, в яких міститься посилання у призначенні платежу на договір №2105/ФП від 21.05.2014, не можуть свідчити про те, що відповідач здійснював сплату грошових коштів на підставі договору №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014, а припущення позивача не підтверджені жодними доказами.

Також, судом враховано пояснення відповідача щодо вимоги (вих. №139 від 24.04.2015) відповідача про повернення, у зв'язку із помилковим перерахуванням позивачу, грошових коштів у розмірі 448000,00 грн., направленої на адресу позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315049881950.

Крім того, судом також, враховано, що позивачем не було надано доказі виконання ним зобов'язань за договором №6/14 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.02.2014 в частині надання суми фінансової поворотної допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ".

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими; обов'язком позивача, відповідно до ст. 33 ГПК України є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Жодних доказів наявності порушеного права позивача саме відповідачем суду станом на час вирішення спору не надано.

В порушення вищевикладених вимог, позивачем належними доказами не доведено правомірності своєї позиції, у зв'язку з чим, враховуючи безпідставність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 353195,15 грн., пені у розмірі 115949,46 грн. та 3% річних у розмірі 13724,58 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС" про стягнення 482 869,19 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГОЛІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОРТЕКС-ПЛЮС", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО ТРЕЙД КОМПАНІ" про стягнення 482 869,19 грн. відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 13.07.2015.

Суддя О.В. Гулевець