Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/13795/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/13795/15

За позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» ДоПриватного підприємства «Олімп» Простягнення 132 606, 03 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Фісун Г.В.- дов. № 133/вих. від 12.02.2015 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Олімп» про стягнення 132 606,03 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2015 року було порушено провадження у справі № 910/13795/15 та призначено її до розгляду на 19.06.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 19.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте 18.06.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи до 13.07.2015 р.

Представник позивача через канцелярію суду 02.07.2015 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 13.07.2015 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Шевченківського району» створене на підставі рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 187 від 19.02.2007р. «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району».

На виконання рішення Київської міської ради від 09.10.2010 р. № 270/270 «Про вдосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» назва підприємства була змінена на КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

У відповідності до п.1.8 зазначеного рішення за КП «Керуюча дирекція» було закріплено на праві господарського відання майно територіальної громади Шевченківського району м. Києва (жилий та нежилий фонд).

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 р. № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 р. № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» майно комунальної власності територіальної громади Шевченківського району м. Києва передане до сфери управління новоствореної Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 09.02.2011р. № 80 «Про закріплення майна за Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» було закріплено на праві господарського відання майно згідно з додатками до складу цього майна відноситься і нежиле приміщення, що знаходиться по вул. Велика Житомирська, 38 в м. Києві.

27.01.2014р. між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, Приватним підприємством «Олімп» та Комунальним підприємством Керуюча дирекція Шевченківського району» було укладено договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва за № 230/1, відповідно до якого відповідачу було надане в оренду нежиле приміщення загальною площею 254,1 кв.м., а саме - підвал з орендованого площею 254,1 кв.м. згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. В. Житомирська, 38.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору.

Умовами п. 2.1 договору сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Відповідно до Акту приймання-передавання нежилого приміщення орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежиле приміщення, а саме - підвал площею 254,1 кв.м. згідно поверхового плану приміщення, що знаходиться за адресою вул. В. Житомирська, 38.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 р. № 34/6250, яка на дату підписання договору за перший місяць оренди становить 42,38 грн., за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 10 768,42 грн. та ПДВ 2 15,68 грн., а всього 12 922,10 грн.

Згідно з п. 3.2 договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому в поточному місяці.

Умовами п. 3.4 договору передбачено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України. який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.5. договору, орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління, а саме: на рахунок Комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району». Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір укладено строком 3 27.01.2014 р. по 24.07.2017 р.

В обґрунтування поданого позову представник позивача пояснив, що відповідач в порушення умов вищезазначеного договору оренди розрахунки за оренду у період з лютого 2014 р. по лютий 2015 р. не розрахувався, у зв'язку з чим у зазначений період у нього виникла заборгованість з оплати оренди у розмірі 49 603,43 грн.

06.03.2015 р. позивачем відповідачу було направлено претензію № 01 від 08.10.2014 р. про погашення існуючої заборгованості, проте відповідач на неї не відреагував, грошові кошти не сплатив.

За таких обставин позивач звернувся з даним позовом до Приватного підприємства «Олімп» про стягнення 122 674,06 грн. орендної плати, 6 171,08 грн. пені та 3 760,89 грн. три відсотки річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зі змісту укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 286 Господарського кодексу встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 3.6 договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не вносилася орендна плата за період з лютого 2014 р. по лютий 2015 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по оплаті оренди у розмірі 122 674,06 грн.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення суми боргу з орендної плати у розмірі 122 674,06 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» в частині стягнення 122 674,06 грн. орендної плати за користування приміщенням визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.

Позивач за прострочення строків оплати орендних платежів, просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 3 760,89 грн. за період з 21.02.2014 р. по 28.02.2015 р. на суму прострочення 122 674,06 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було перевірено розрахунок 3 % річних, у відповідності до якого суд прийшов до висновку, що позивачем невірно нараховано 3 відсотки річних з огляду на те, що станом на 21.01.2014 р. (дата початку нарахування 3%) сума прострочення не складала 122 674,06 грн., зазначена сума прострочення виникла лише станом на лютий 2015 р.

Враховуючи вищезазначене, судом було здійснено власний розрахунок 3% річних з урахуванням сум прострочення та те, що борг виникав наростаючим підсумком збільшуючись кожний місяць, а прострочення по кожному м'ясцю окремо розпочиналось лише 21 числа наступного за розрахунковим місяцем, у відповідності до якого господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в сумі 1 030,78 грн.

Також позивач, у зв'язку з простроченням сплати орендних платежів, нарахував та просить стягнути з відповідача на підставі пунктів п. 6.2 договору 6 171,08 грн. пені за період прострочення з 20.02.2014 р. по 27.07.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11. 1996 р. із змінами і доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожен день пророчення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

При перевірці наданого позивачем розрахунку пені судом було встановлено, що позивачем нарахування пені було здійсненне без законодавчо встановленого обов'язкового обмеження нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ та з невірним визначення періодів прострочення, зокрема, з урахуванням того, що прострочення з оплати орендних платежів по кожному місяцю окремо виникає лише з 21 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Враховуючи зазначене судом було здійснено власний розрахунок пені в межах періоду визначеного позивачем, обмежуючи її нарахування подвійною обліковою ставкою НБУ та з у рахуванням того, що прострочення з оплати орендних платежів виникало лише з 21 числа наступного за розрахунковим місяцем, у відповідності до якого господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 1 260,08 грн.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Олімп» (місцезнаходження : 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 25, кв. 18, код ЄДРПОУ 31409477) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) 122 674 (сто двадцять дві тисячі шістсот сімдесят чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 1 260 (одна тисяча двісті шістдесят) грн. 08 коп. пені, 1 030 (одна тисяча тридцять) грн. 78 коп. три відсотки річних та 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

15.07.15 р.

Суддя Спичак О.М.