Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/13391/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/13391/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Житлобудсервіс"

про стягнення 19 163,19 грн.

Представники сторін:

від позивача: Денисюк В.В. - представник за довіреністю № 55-Д від 26.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Житлобудсервіс" про стягнення 19 163,19 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5 В та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району».

КП «ЦОС Шевченківського району» перейменоване з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києва ради яке було зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.

Позивачем було підготовлено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та неодноразово відповідачеві надсилало запрошення на укладення договору, однак відповідачем договір не був підписаний та не надходило жодних заяв з приводу відмови від споживання комунальних послуг.

У період з 31.07.2013 року по 27.06.2014 року відбулось фактичне споживання комунальних послуг, що підтверджується табуляграмами, наданими виробниками послуг.

Позивач надсилав відповідачеві рахунки щомісяця, однак відповідач дані рахунки не оплачував.

Відповідно до розрахунку заборгованості на надані комунальні послуги за період з 31.07.2013 року по 27.06.2014 року включно по приміщенню, належному відповідачеві, складає: основний борг 10 985,27 грн., три проценти річних - 629,66 грн. та індекс інфляції у сумі 4 759,70 грн.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості у сумі 10 985,27 грн., три проценти річних - 629,66 грн. та індекс інфляції у сумі 4 759,70 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.05.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.06.2015 року.

15.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.05.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.06.2015 року розгляд справи перенесено на 06.07.2015 року.

22.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог та просив врахувати, що при розрахунку ціни позову позивач у зв'язку з арифметичною помилкою вказав загальну ціну позову у сумі 19 163,19 грн., в той час як ціна позову становить 16 374,63 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 Господарським процесуальним кодексом, зокрема ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову.

Як вбачається з поданої заяви про уточнення позовних вимог позивачем зменшено розмір позовних вимог у зв'язку з технічною помилкою при обчислення ціни позову, а тому дана заява приймається судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.05.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32010435.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, будинок 5-в, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.05.2015 року є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 та є виконавцем житлово-комунальних послуг у Шевченківському районі м. Києва.

Відповідно до п. 2.1 статуту підприємство створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

13.11.2003 року між комунальним підприємством по утриманню житлового господарства (ЖЕК-1001) та акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 32-0056, відповідно до якого остання зобов'язалась виробляти та поставляти теплову енергію підприємству для потреб опалення та гарячого водопостачання, а підприємство оплатити її відповідно до умов зазначеного договору.

Також, між позивачем та ВАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» укладений договір № 05618/2-10 від 20.04.2005 року.

Відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5 В та споживає комунальні послуги, які надає виконавець комунальних послуг КП «ЦОС Шевченківського району».

Як зазначено позивачем, у період з 31.07.2013 року по 27.06.2014 року відбулось фактичне споживання комунальних послуг, що підтверджується табуляграмами, наданими виробниками послуг.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила).

Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

В силу частин 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Відповідно до ч. 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв на:

1) проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду;

2) міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами;

3) ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.

Згідно з п. 5 ч. 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами законодавства споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 р. у справі № 5011-31/17255-2012.

Також позивач зазначає суду про те, що ним було підготовлено договір на постачання комунальних послуг відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та надсилались запрошення відповідачу на підписання такого договору. Проте, станом на поточну дату, згідно наявних у матеріалах справи документів та усних пояснень сторін, між позивачем та відповідачем не було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача жодних запрошень на укладення договору або проекту договору, підписаного позивачем.

На підтвердження факту користування відповідачем комунальними послугами в матеріалах справи наявні виписки з банківського рахунку позивача, відповідно до якого відповідач частково оплачував заборгованість.

23.01.2015 року позивач направив відповідачеві претензію з вимогою погасити заборгованість та додав рахунки на сплату послуг та акт звірки взаємних розрахунків, підписаний позивачем. Вказана претензія відправлена відповідачеві 27.012015 року, що підтверджується чеком КМД УДППЗ «Укрпошта» та списком згрупованих поштових відправлень від 27.01.2015 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості на надані комунальні послуги за період з 31.07.2013 року по 27.06.2014 року включно по приміщенню, належному відповідачеві, складає: основний борг 10 985,27 грн.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 10 985,27 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором позивач просить суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 629,66 грн. та індекс інфляції у сумі 4 759,70 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 629,66 грн. та індекс інфляції у сумі 4 759,70 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція "Житлобудсервіс" (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, будинок 5-в, ідентифікаційний код 32345336) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса,10/8, ідентифікаційний код 31731838) основний борг в розмірі 10 985 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 27 коп., індекс інфляції в розмірі 4 759 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 70 коп., три проценти річних в розмірі 629 (шістсот двадцять дев'ять) грн. 66 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий