Рішення

від 06.07.2015 по справі 910/13188/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2015Справа №910/13188/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Дімітра»

про стягнення 334 241,66 грн.

Представники сторін:

від позивача: Клименко І.В. - представник за довіреністю №б/н від 12.06.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Дімітра»про стягнення 334 241,66 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №4414051401 від 14.05.2014 року (надалі - Договір) в частині здійснення відповідачем своєчасної оплати вартості постановленого товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.05.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.06.2015 року.

В зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 15.06.2015 року, ухвалою від 15.06.2015 року відкладено розгляд справи на 06.07.2015 року.

На призначене судове засідання 06.07.2015 року представник відповідача повторно не з'явився, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином. При цьому, суд виходить з наступного.

Як слідує з Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 03110, м. Київ, Солом'янський район, вул. Пироговського, будинок 4, літера А.

На вказану адресу судом, у відповідності до ст.87 ГПК України було скеровано ухвали суду від 26.05.2015 року та від 15.06.2015 року з метою повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи.

Проте, як встановлено судом, конверти з вказаними вище процесуальними документами були повернуті на адресу господарського суду міста Києва з відміткою органу поштового зв'язку «не розшукано».

Згідно з п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Отже, за встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14.05.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Дімітра» (покупець) укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах і у порядку, визначених цим договором та додатками до нього, товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками сторін та є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.2.3 Договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та видаткового пошкодження (псування) товару переходить від постачальник до покупця з моменту фактичної передачі товару.

Згідно з п.4.1 Договору ціна на товар вказується у специфікації. Загальна сума даного договору складає сумарну вартість партій товару, поставлених постачальником за цим договором, зазначену у товарно-транспортних накладних на кожну партію товару.

Усі розрахунки за цим договором здійснюються винятково в національній валюті України. Оплата партії поставленого товару проводиться на підставі товарно-транспортної накладної, підписаної сторонами (або рахунку якщо в розділі 11 обрана «передплата) в гривнях шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника чи готівкою у відповідності з лімітами та порядком, які встановлено чинним законодавством (п.4.2 Договору).

У п.11.2 Договору сторони визначили термін оплати за поставлену продукцію - 21 день з дати поставки товару.

Відповідно до п.6.1 Договору, якщо за місяць до закінчення строку дії договору, жодна сторона письмово не повідомить одна одну про припинення дії договору, останній вважається пролонгованим кожного разу на один рік і н тих саме умовах.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 ЦК України та ст.ст.264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У додатку №1 до Договору, що укладений згідно з п.13 Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 року, покупець повідомив про зразок печатки, якою матеріально відповідальні особи, що будуть приймати цінності, завірятимуть на супровідних документах (накладних, актах, ордерах тощо) свої підписи про одержання цінностей.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що здача товару постачальником та його приймання покупцем по найменуванню та кількості проводиться на підставі товарно-транспортної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення.

Судом встановлено, що з 27.06.2014 року по 24.07.2014 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 433 916,21 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи первинними, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» документами, а саме:

- видатковою накладною №РНОП-003398 від 27.06.2014 року та товарно-транспортною накладною (форма 1-ТН) серії РН ОП №РНОП-003398 від 27.06.2014 року на суму 113 084,62 грн.;

- видатковою накладною №РНОП-003558 від 04.07.2014 року та товарно-транспортною накладною (форма 1-ТН) серії РН ОП №РНОП-003558 від 04.07.2014 року на суму 94 747,58 грн.;

- видатковою накладною №РНОП-004017 від 24.07.2014 року та товарно-транспортною накладною (форма 1-ТН) серії РН ОП №РНОП004017 від 24.07.2014 року на суму 226 084,01 грн.

Факт отримання від позивача товару на зазначену вище суму відповідачем не заперечувався, як не висувалось останнім жодних заперечень щодо якості та комплектності вищевказаного товару.

Відтак, враховуючи те, що відповідач за отриманий товар у повному обсязі не розрахувався позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст.ст.525, 615 ЦК України).

Частина 1 ст.692 ЦК України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначалось вище, термін оплати за поставлену продукцію - 21 день з дати поставки товару (п.11.2 Договору).

Проте, як слідує з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання в частині проведення оплати вартості поставленого товару виконав частково, оплативши вартість поставленого товару в сумі 80 000 грн. Товар, на суму 19 674,55 грн. був повернутий постачальнику на підставі накладної на повернення від покупця №105 від 04.07.2014 року та повернення постачальнику №1 від 04.07.2014 року.

Тобто, заборгованість відповідача станом на дату розгляд справи становить:334 241,66 грн. (433 916,21 грн. вартість поставленого товару - 80 000 грн. вартість оплаченого товару - 19 674,55 грн. сума повернутого товару).

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, приймаючи до уваги, що відповідач зобов'язання за Договором не виконав у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Дімітра» про стягнення 334 241,66 грн. підлягають задоволенню.

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 15 000,00 грн. не підлягають віднесенню за рахунок відповідача. При цьому, суд виходить з наступного.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката,визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року встановлено, що можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст.1 та ч.1ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у рішенні №6-рп/2013 від 11.07.2013 року Конституційного Суду України у справі №1-4/2013. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Отже, обов'язковою умовою для відшкодування адвокатських витрат є наявність належних доказів, що послуги були надані адвокатом.

28.04.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» (замовник) та адвокатським об'єднанням «Олександр Перемежко та партнери» (виконавець) укладено договір, за умовами якого замовник доручив виконавцю надати юридичні послуги, а виконавець погоджується надавати замовнику такі послуг згідно з умовами цього договору, а замовник погоджується сплачувати за надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

28.04.2015 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» та адвокатським об'єднанням «Олександр Перемежко та партнери» укладено додаткову угоду №1, відповідно до п.1 якої замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати наступні юридичні послуги:

- ознайомлення з матеріалами та збір доказів на підтвердження порушень договірних зобов'язань по Договору (п.1.1);

- підготовка стратегії захисту прав замовника, у зв'язку з порушенням Договору (п.1.2);

- складання та подання до господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення заборгованості по Договору (п.1.3);

- участь у розгляді судової справи за позовом замовника до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дімітра» про стягнення заборгованості за Договором.

Ціна послуг, визначених в п.1 цієї додаткової угоди складає 15 000 грн., без ПДВ (п.2 додаткової угоди №1 від 28.04.2015 року).

Позивачем до матеріалів справи долучено ордер серії КС №161423 від 20.05.2015 року виданий на ім'я адвоката Усику Є.С. , копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №4356/10 адвокатом Усиком Є.С.

В матеріалах справи наявна також довіреність, видана товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» на ім'я: Усика Є.С., Клименка І.В., Шило Є.П., Бажанова В.О. та Нагребельного А.В.

Відповідно до статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Виходячи з того, що кожна особа здатна бути позивачем та відповідачем у суді, отримання товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» послуг адвоката, пов'язаних з представленням інтересів позивача в суді, не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права.

При цьому, судом враховано, що предметом розглядуваного позову є стягнення заборгованості, яка виникла з договірних відносин сторін, а саме у зв'язку з неналежним виконанням покупцем своїх обов'язків з оплати отриманого товару, що в свою чергу передбачає встановлення факту отримання товару, визначення вартості отриманого товару, суми коштів оплачених відповідачем та вирахування різниці між ними. Інших арифметичних розрахунків матеріали справи не містять.

Тобто, категорія спору, в якій було застосовано такі послуги, не є складною.

У статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначені професійні права адвоката до яких, зокрема, належать: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді.

Судом встановлено, що у двох судових засіданнях, які відбулись 15.06.2015 року та 06.07.2015 року інтереси замовника, товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» представляв не Усик Є.С, а Клименко І.В. Доказів вчинення Усиком Є.С. дій, направлених на підготування правової позиції заявника протягом всього часу розгляду спору, матеріали справи також не містять.

До того ж, жодного акту виконаних робіт або наданих послуг саме за договором про надання юридичних послуг №28-04/2015-01 від 28.04.2015 року (укладеного безпосередньо між позивачем та адвокатом Усиком Є.С.) не представлено.

В якості доказів надання адвокатських послуг позивач надав платіжне доручення №882 від 30.04.2015 року, в якому в графі призначення платежу зазначено: «юр. послуги згідно дог. 28-04/2015-01 від 28.04.2015р.».

Враховуючи вище зазначене, у суду відсутні підстави вважати, що Усик Є.С. дійсно надавав адвокатські послуги позивачу в межах провадження у справі №910/13188/15.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Дімітра» 15 000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, оскільки матеріалами справи не підтверджується, що грошові кошти сплачувалися стороною саме за адвокатські послуги, які надавалися безпосередньо Усиком Є.С. при здійсненні адвокатської діяльності.

Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд справи покладається на відповідача, а в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Дімітра» (03110, м. Київ, Солом'янський район, вул. Пироговського, будинок 4, літера А, ідентифікаційний код 39086808) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум Профіт» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вул. Промислова, будинок 5, ідентифікаційний код 38856997) 334 241 (триста тридцять чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 66 коп. та 6 684 (шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 83 коп. судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий