Рішення

від 14.07.2015 по справі 911/2396/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" липня 2015 р. Справа № 911/2396/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" , м. Київ,

до відповідачів: 1) фермерського господарства «Карпець М.І.» , с. Берестівка Липоводолинського району Сумської області,

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» , м. Бровари,

про стягнення 11410,16 грн.

Суддя О.В. Конюх

за участю представників сторін:

від позивача: Літвінов Є.В., уповноважений, довіреність від 20.04.2015р. б/н;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 04.06.2015р. до відповідачів - фермерського господарства «Карпець М.І.» та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів 11410,16 грн. заборгованості за Договором поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062, а саме передбачену договором курсову різницю, а також покласти на відповідачів судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов договору поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062 відповідач 1 зобов'язався здійснити оплату отриманого товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати, встановленого філією або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, що відповідачем 1 зроблено не було, відповідно позивач просить суд в примусовому порядку стягнути курсову різницю в сумі 11410,16 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 перед позивачем за вказаним договором поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062, між позивачем та відповідачем 2 товариством з обмеженою відповідальністю «Акруа» укладено договір поруки від 05.06.2014р. №ПР-13-0062, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «Акруа» поручилось перед позивачем як солідарний боржник за виконання відповідачем 1 всіх грошових зобов'язань, в тому числі основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсових втрат, витрат кредитора тощо за договором поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062. За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідачів заборгованість та судовий збір солідарно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/5474/14 та призначено справу до розгляду на 30.06.2015р.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові повністю. Заперечення мотивовані тим, що граничний термін розрахунку за отриманий товар відповідачем 1 порушено не було, коригуючий розрахунок до податкових накладних позивачем складено та направлено відповідачу 1 не було, а за даними бухобліку позивача та відповідача 1 жодної заборгованості, в тому числі і за курсовою різницею за відповідачем не рахується, навпаки наявна переплата в сумі 10,00 грн.

30.06.2015р. позивач подав витребувані судом документи та докази. Ухвалою від 30.06.2015р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2015р.

Представники відповідачів в судові засідання 30.06.2015р. та 14.07 2015р. не з'явились, відповідач 2 відзив на позов та витребувані судом документи не подав.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд належним чином направляв відповідачам копії ухвал від 10.06.2015р. та від 30.06.2015р. рекомендованим листом з повідомленням на належні адреси, зазначені в позовній заяві і які відповідають даним залучених до матеріалів справи Спеціальних витягів з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.06.2015р. №20695490 та №20695513.

Згідно пункту 3.9.2 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг", м. Київ (далі по тексту - ТОВ "Хімагромаркетинг") до фермерського господарства «Карпець М.І.», с. Берестівка Липоводолинського району Сумської області (далі по тексту - ФГ «Карпець М.І.»), та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа», м. Бровари (далі по тексту - ТОВ «Акруа»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

І. Поставка

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

12.05.2014р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (продавець) та ФГ «Карпець М.І.» (покупець) укладено договір поставки №АП-13-0062 (далі по тексту - Договір поставки), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин (далі - товар), а саме: «Акселератор NPK» в кількості 250,000 кг, «Акселератор мікро» в кількості 300,000 кг та «Акселератор Моно Бор» в кількості 250,000 кг. загальною вартістю 42602,00 грн., а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та оплатити його вартість(пункт 1.1. Договору поставки).

Згідно умов Договору поставки:

- покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару: не пізніше 15.05.2014р. - 4260,20 грн., не пізніше 01.08.2014р. - 8520,40 грн., не пізніше 15.11.2014р. - 29821,40 грн. (пункт 2.1. Договору поставки);

- при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку за формулою S1 = S0 x А1/А0, де S0 - сума данного договору, яка повинна бути перерахована згідно графіку, S1 - вартість у гривнях, що підлягає оплаті, А0 - вартість одного долара за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення договору (9,6 грн. за долар), А1 - вартість долара за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати. Під фактичним курсом купівлі долара сторони розуміють курс долара, встановлений філією або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок. Підтвердженням фактичного курсу купівлі долара є довідка банку. При застосуванні перерахунку відносно курсу долара продавець виставляє рахунок-фактуру, який продавець зобов'язаний оплатити протягом 1 банківського дня (пункти 1.3, 2.2, 2.3 Договору поставки);

- покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного Договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені (пункт 5.2. Договору поставки);

- сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було виконане (пункт 5.3. Договору поставки);

- у випадку прострочення виконання зобов'язань більше ніж на 30 днів, винна сторона додатково сплачує штраф у розмірі 15% від ціни договору (пункт 5.4 Договору поставки);

- сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів, та 96% річних до дня повної оплати. (пункт 5.5. Договору поставки);

- даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2016р., а в частині розрахунків - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1. Договору поставки).

Укладений між сторонами договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, змістом взаємних договірних зобов'язань сторін є обов'язок позивача поставити відповідачу 1 обумовлений договором товар належної якості та кількості, який породжує обов'язок відповідача 1 прийняти зазначений товар та оплатити за нього встановлену договором вартість у встановлений договором строк.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.

На виконання вказаного Договору поставки позивачем було поставлено відповідачу 1 товар на загальну суму 42602,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаної обома сторонами та скріпленої печатками обох сторін видаткової накладної від 14.05.2014р. №АП-13-0058 на суму 42602,00 грн. та відповідної їй довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей від 14.05.2014р. № 11.

В подальшому 03.06.2014р. сторонами було укладено додатковий договір № АП-13-0062ДС1, згідно якого сторони погодили додаткову поставку «Акселератор Гідро Бор» в кількості 150 л вартістю 7230,00 грн., яку відповідач мав оплатити наступним чином: не пізніше 05.06.2014р. - 723,00 грн., не пізніше 01.08.2014р. - 1446,00 грн.; не пізніше 15.11.2014р. - 5061,00 грн.

На виконання вказаного додаткового договору позивачем було поставлено відповідачу 1 товар на загальну суму 7230,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями підписаної обома сторонами та скріпленої печатками обох сторін видаткової накладної від 04.06.2014р. №АП-13-0115 на суму 7230,00 грн. та відповідної їй довіреності відповідача на отримання матеріальних цінностей від 04.06.2014р. № 16.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Договором поставки сторони передбачили графік оплати, загалом наступним чином:

не пізніше 15.05.2014р. - 4260,20 грн. (1 платіж згідно основного договору);

не пізніше 05.06.2015р. - 723,00 грн. (1 платіж згідно додаткового договору);

не пізніше 01.08.2014р. - 9966,40 грн. (8520,40 грн. 2 платіж згідно основного договору та 1446,00 грн. 2 платіж згідно додаткового договору;

не пізніше 15.11.2014р. - 34882,40 грн. (29821,40 грн. 3 платіж згідно основного договору та 5061,00 грн. 3 платіж згідно додаткового договору)

з врахуванням перерахунку відносно фактичного курсу купівлі долара, встановленого філією/відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок. За таких обставин, строк оплати отриманого за договором товару є таким, що настав.

Відповідач сплатив позивачу грошові кошти всього в сумі 49842,00 грн., а саме сплатив:

платіжним дорученням від 13.05.2014р. № 281702 суму 4260,20 грн.;

платіжним дорученням від 04.06.2014р. № 164256 суму 723,00 грн.;

платіжним дорученням від 19.08.2014р. № 14 суму 9966,40 грн.;

платіжним дорученням від 14.11.2014р. № 50765587 суму 34892,40 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками.

Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випаду зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011р. у справі №16/23пд/2011.

Пунктами 1.3, 2.2, 2.3 Договору сторони передбачили, що при розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку за формулою S1 = S0 x А1/А0, де S1 - вартість у гривнях, що підлягає оплаті, S0 - сума данного договору, яка повинна бути перерахована згідно графіку, А0 - вартість одного долара за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення договору (9,6 грн. за долар), А1 - вартість долара за фактичним курсом, що встановлений на дату оплати. Під фактичним курсом купівлі долара сторони розуміють курс долара, встановлений філією або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок. Підтвердженням фактичного курсу купівлі долара є довідка банку.

Вимога позивача, названа ним як курсова різниця, за правовим змістом є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару, тобто, є індексацією (збільшенням) ціни товару.

У відповідності до пункту 2.3 Договору поставки позивачем надано довідки від 02.06.2015р. № КІЕ-52/860 та від 13.05.2015р. № КІЕ-52/796 відділення ПАТ ПУМБ «РЦ в м. Київ», в якому у позивача відкрито поточний рахунок, в яких відображені курси купівлі долара.

Пунктом 1.3 Договору сторонами зафіксовано фактичний курс купівлі долара на дату укладення договору - 11,9 грн./долар; пунктом 2 Додаткового договору від 03.06.2014р. сторонами зафіксовано фактичний курс купівлі долара на дату укладення додаткового договору - 12,05 грн./долар; згідно довідки банку курси купівлі долара станом на дати здійснення відповідачем платежів по договору складають: 13.05.2014р. - 11,75 грн./долар; 04.06.2014р. - 11,92 грн./долар; 19.08.2014р. - 13,16 грн./долар; 14.11.2014р. - 15,4201 грн./долар

За таких обставин, позивач за умовами Договору з врахуванням курсової різниці, визначеної за формулою, наведеною в пункті 2.2 Договору, мав сплатити:

13.05.2014р. суму 4260,20 грн.*11,75:11,9 = 4206,50 грн.;

04.06.2014р. суму 723,00 грн.*11,92:12,05 = 715,20 грн.;

19.08.2014р. суму 8520,40 грн.*13,16:11,9 плюс 1446,00грн.*13,16:12,05 = 11001,76 грн.;

14.11.2014р. суму 29821,40 грн.*15,4201:11,9 плюс 5061,11*15,4201:12,05 = 45119,35 грн., а всього 61042,81 грн.

Відповідачем всього фактично сплачено 49842,00 грн. відповідно курсова різниця складає 11200,81 грн.

За таких обставин, враховуючи передбачене Договором право позивача вимагати перерахування ціни товару пропорційно збільшення та/або зменшення курсу купівлі долара, курсова різниця (індексація ціни товару), яка підлягає стягненню з відповідача 1 на користь позивача, складає 11200,81 грн.

Щодо посилань відповідача 1 на те, що за даними бухобліку позивача та відповідача по спірному договору не обліковується заборгованість, суд зазначає, що обов'язок відповідача 1 сплачувати ціну товару з врахуванням такого перерахунку передбачений Договором поставки, який сторонами був підписаний без протоколу розбіжностей та є обов'язковим для виконання сторонами. Пунктом 1.2 Договору сторони погодили, що ціна товару може змінюватись в порядку пункту 2.2 Договору (тобто з врахуванням курсової різниці), і така ціна є узгодженою та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до Договору.

ІІ. Порука

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

05.06.2014р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (кредитор) та ТОВ «Акруа» (поручитель) укладено Договір поруки №ПР-13-0062 (далі за текстом - Договір поруки), згідно якого ТОВ «Акруа» зобов'язується перед ТОВ "Хімагромаркетинг" в повному розмірі за виконання обов'язків ФГ «Карпець М.І.» (боржник) за основним Договором поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062. Згідно умов Договору поруки:

- у разі порушення боржником основного договору, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.2. Договору поруки);

- поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсових втрат, витрат кредитора тощо (пункт 1.3. Договору поруки);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (пункт 4.1. Договору поруки);

- цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 Цивільного кодексу України (пункт 4.2. Договору поруки);

- порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання. Порука також припиняється, якщо кредитор на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по договору не звернеться з вимогою до поручителя (пункт 4.3. Договору поруки).

Приписами статті 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.

Згідно положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договором поруки встановлено, що ТОВ «Акруа» відповідає перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за виконання зобов'язання ФГ «Карпець М.І. » в повному обсязі.

За таких обставин, судом встановлено наявність солідарного зобов'язання відповідача 1 та відповідача 2 перед позивачем за Договором поставки, в результаті чого відповідач 2 - ТОВ «Акруа» зобов'язаний перед позивачем в тій самій мірі, що й відповідач 1 - ФГ «Карпець М.І.» включаючи суми основного боргу, процентів, неустойки, курсової різниці, при цьому позивач ТОВ "Хімагромаркетинг" у відповідності до частини 1 ст. 543 ЦК України має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від солідарних боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Також, судом встановлено, що позивачем 19.11.2014р. вручено директору ТОВ «Акруа» Марцинкевичу Р.Л. вимогу від 18.11.2014р., в якій позивач згідно умов Договору поруки вимагав у відповідача 2 оплатити суму курсової різниці в розмірі 11410,16 грн. протягом 3 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Суду не подано доказів того, що відповідач 2 надав позивачу обґрунтовану відповідь на претензію або задовольнив вимоги позивача.

Відповідно до частини 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Суду не подано жодних доказів того, що сторонами спірних відносин укладалися угоди щодо зміни спірних зобов'язань, в результаті яких збільшилась відповідальність поручителя.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати припиненим зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язань зі сплати основного боргу, процентів, неустойки, курсової різниці, тобто судом встановлено факт наявності солідарного обов'язку з виконання зобов'язань ФГ «Карпець М.І.» (боржника) та ТОВ «Акруа» (поручителя) перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за основним Договором поставки.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, враховуючи встановлення судом факту солідарного обов'язку ФГ «Капець М.І.» та ТОВ «Акруа» зі сплати ТОВ "Хімагромаркетинг" зокрема курсової різниці за Договором поставки від 12.05.2014р. №АП-13-0062, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» та фермерського господарства «Карпець М.І.» 11200,81 грн. курсової різниці. У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по сплаті судового збору суд, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладає на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" задовольнити частково .

2. Стягнути солідарно з

Фермерського господарства «Карпець М.І.» (42513, Сумська обл., Липоводолинський район, с. Берестівка, ідентифікаційний код 31622910)

та товариства з обмеженою відповідальністю «Акруа» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, ідентифікаційний код 36432705)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (02160, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд. 15, код ЄДРПОУ 30262667)

11200,81 грн. (одинадцять тисяч двісті гривень вісімдесят одну копійку) дооцінки вартості товару (курсової різниці),

1793,48 грн. (одну тисячу сімсот дев'яносто три гривні сорок вісім копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 16.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх