Ухвала

від 13.07.2015 по справі 904/8323/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.07.2015 Справа № 904/8323/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Широбокова Л.П., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 10.07.2015р.)

при секретарі судового засідання Валяр М.Г.

За участю представників сторін:

ліквідатор: Вітер Д.М., паспорт серія АМ 451692 від 08.05.01;

інші учасники провадження у справі не зявились, про час та місце судового засіданні повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінського районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/8323/14

кредитор: Приватне підприємство "БАЛЄСТРА", м. Дніпропетровськ

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП", м.Дніпропетровськ,

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/8323/14 (суддя Владимиренко І.В.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" , м. Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП". Провадження у справі припинено. Зобов'язано ліквідатора в місячний термін з дня винесення даної ухвали передати до архіву фінансово господарські документи банкрута.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою, Державна податкова інспекція у Ленінського районі м.Дніпропетровська звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржувану ухвалу скасувати, у зв'язку з порушенням норм процесуального права при винесенні вказаної ухвали. Скаржником зазначено: у зв'язку із винесенням ухвали про ліквідацію боржника, податковий орган позбавлений можливості виконання завдань, визначених законом щодо виконання підприємством -банкрутом конституційного обов'язку стосовно сплати податків; ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової податкової перевірки та формування кредиторських вимог; господарським судом не було досліджено всіх обставин справи, наявним в матеріалах справи доказам не було надано належної правової оцінки.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу залишити без змін. Крім того ліквідатором зазначено про те, що ДПІ не є кредитором боржника і таким чином не є стороною у справі про банкрутство.

Заслухавши пояснення ліквідатора, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, з огляду на викладене нижче.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 91 ГПК України визначає осіб, що мають право апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили, якими є, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Згідно з частиною 6 статті 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

До складу учасників провадження у справі про банкрутство, згідно статті 1 Закону про банкрутство, входять сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Отже, законодавство про банкрутство допускає участь у справі про банкрутство інших, окрім кредиторів, юридичних осіб, чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійсненням провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 41.1.1. частини 41.1. статті 41 Податкового кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону про банкрутство має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство визначено особливості розгляду вимог кредиторів у процедурі ліквідації боржника його власником, згідно якої кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, навіть несвоєчасне проведення податкової перевірки та прийняття за її наслідком рішення контролюючого органу про визначення податкових зобов'язань із поданням грошових вимог у справу про банкрутство, дозволить податковій інспекції набути статусу учасника провадження у справі про банкрутство та оскаржити ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута з припиненням юридичної особи-боржника та припиненням провадження у справі про банкрутство, як судовий акт яким завершується ліквідаційна процедура підприємства-боржника.

Право на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду про завершення ліквідаційної процедури банкрута мають учасники провадження у справі про банкрутство, а також інші, окрім кредиторів, юридичні особи, а також державні та інші органи, в тому числі й контролюючі органи, які не є учасниками провадження у справі, але судове рішення, що оскаржується, безпосередньо вирішує питання про їх права та обов'язки.

Тобто, судом першої інстанції має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або у мотивувальній частині оскаржуваного рішення повинні міститися висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки цієї особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права учасників провадження у справі про банкрутство, а й їх процесуальні права, що витікають із визначеного пунктом 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, права кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав та обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Відповідна правова позиція підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року у справі №916/832/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі №5011-46/12006-2012, від 18.03.2014 року у справі № 904/5660/13, від 24.04.2014 року у справі № 916/1547/13, від 24.04.2014 року у справі № 916/1544/13, від 02.12.2014 року у справі № 904/2684/14.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" порушено 11.11.14 р. за заявою Приватного підприємства "БАЛЄСТРА".

Постановою суду від 18.11.2013р. визнано "СМК ГРУП" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" призначено голову ліквідаційної комісії Вітер Діану Михайлівну.

15.12.14р. до суду від Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська надійшло клопотання, в якому остання просить зобов'язати ліквідатора надати ДПІ виписки з банківських рахунків за останні три роки та документи фінансово - господарської діяльності і бухгалтерського обліку за період діяльності ТОВ "СКМ Груп" та не скорочувати термін ліквідаційної процедури та не затверджувати звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс по справі до проведення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська позапланової перевірки ТОВ "СКМ Груп" та надання до суду доказів, які підтвердять факт проведення перевірки.

24.12.15р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області клопотання ДПІ залишено без задоволення. Затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП". Зобов'язано ліквідатора - після закінчення ліквідаційної процедури надати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, всі документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури, повідомити всіх виявлених кредиторів про час і місце судового засідання, докази повідомлення надати суду.

18.02.15р. ухвалою суду клопотання ліквідатора про продовження ліквідаційної процедури на три місяці - задоволено. Продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на три місяці. Зобов'язано ліквідатора - після завершення ліквідаційної процедури надати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів та всі документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

19.05.15р. ухвалою господарського суду клопотання ліквідатора про продовження ліквідаційної процедури на три місяці - задоволено. Продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на три місяці. Зобов'язано ліквідатора після завершення ліквідаційної процедури надати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів та всі документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

26.05.2015р. суду наданий звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури.

Матеріалами справи підтверджується, що ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська не зверталася з кредиторськими вимогами до боржника в порядку, визначеному частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, в апеляційній скарзі не зазначено про наявність у боржника заборгованості зі сплати податкових платежів. При цьому, контролюючий орган був належним чином повідомлений про припинення підприємницької діяльності боржника до моменту порушення щодо нього справи про банкрутство шляхом надіслання ліквідатором боржника на адресу ДПІ у Ленінському районі міста Дніпропетровська заяви за формою №8-ОПП про припинення платника податків №1 від 01.07.2014 року (а.с.60, т.1), а також повідомлення про прийняття власником рішення про припинення, шляхом ліквідації ТОВ "СМК ГРУП" №11-6 від 11.06.2014 року (а.с.54, т.1), що підтверджується описом вкладення до конверту від 01.07.14р. (а.с.61, т.1) та реєстром поштових відправлень рекомендованих листів (а.с.55, т.1), що дозволяло податковій інспекції вчасно провести перевірку платника податків-боржника та заявити грошові вимоги у даній справі про банкрутство. Також 18.08.14р. ліквідатором було направлено до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська листом за вих№01/1508 від 15.08.14р. проміжний баланс підприємства, відповідно до опису вкладення до конверту та поштової квитанції від 18.08.14р. (а.с. 109, 110, т.1).

З огляду на встановлене, колегія судді приходить висновку, що оскаржувана податковою інспекцією ухвала суду першої інстанції про завершення ліквідаційної процедури боржника не стосується її прав та обов'язків, тому контролюючий орган не має права на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення відповідно до статей 91, 106 ГПК України.

З метою правильного та однакового застосування законодавства про банкрутство, Пленум Верховного Суду України у пункті 12 Постанови "Про судову практику в справах про банкрутство" №15 від 18.12.2009 року роз'яснив господарським судам про те, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК України на підставі статей 91 та 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ не надано доказів вжиття конкретних заходів, спрямованих на проведення податкової перевірки підприємства-боржника, а саме видання наказу про проведення податкової перевірки та направлення посадових осіб контролюючого органу для її проведення за адресою місцезнаходження боржника, а у випадку неможливості проведення зазначеної перевірки з об'єктивних причин - складення акта про таке.

Враховуючи вищевикладене, податковим органом не доведено, що господарський суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Ленінського районі м.Дніпропетровська, у зв'язку з чим податкова інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Ленінського районі м.Дніпропетровська апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.15 року, не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінського районі м.Дніпропетровська, підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, як таке, що помилково порушене.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінського районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2015 року у справі №904/8323/14.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.І. Крутовських