cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2015 р. Справа №909/225/15
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Бойко С.М., Юрченко Я.О.,
при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,
за участю представників:
від позивача - Кузь А.П., Парамонова Л.М.
від відповідача (скаржника) - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вих.№638/01-04 від 12.05.2015 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року (підписане 29.04.2015 року), суддя Цюх Г.З.
у справі №909/225/15
до відповідача Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації, м. Івано-Франківськ
про стягнення заборгованості в сумі 610072,80 грн.
в с т а н о в и в :
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року по справі №909/225/15 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» задоволено повністю: присуджено до стягнення на користь останнього з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації 610072,80 грн. - боргу за договором підряду №33 від 29.07.2013 року.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача 610072,80 грн. - заборгованості за виконані підрядні роботи є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню. Поряд з тим, враховуючи норми законодавства та умови укладеного між сторонами договору, суд не взяв до уваги посилання відповідача на відсутність правових підстав для стягнення заборгованості по акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, що не підписаний з боку відповідача, оскільки, відповідно до п.4 ст.882 ЦК України акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, а відповідачем документально обґрунтованих заперечень від підписання акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн. суду надано не було, факт виконання робіт на загальну суму 610072,80 грн. та відсутність заперечень з приводу їх кількості та якості не спростовано. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відмова замовника від підписання актів виконаних робіт за договором підряду за відсутності обґрунтованих зауважень до виконаних робіт, не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року по справі №909/225/15 та прийняти нове рішення про відмову в позові. Зокрема, апелянт зазначає, що наданий позивачем акт виконаних робіт за листопад 2014 року не відповідав фактично виконаним роботам, про що відповідач повідомляв позивача листом від 26.12.2014 року та просив останнього надати додаткові документи, що підтверджували виконання робіт та відкоригований акт виконаних робіт для підписання, однак, позивач на вказаний лист не відреагував, а відкоригований акт виконаних робіт за листопад 2014 року не надав. З огляду на наведене, скаржник вважає, що в останнього були всі підстави для відмови від підписання акту виконаних робіт та їх прийняття в цілому.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 року склад судової колегії у справі №909/225/15 змінено: замість судді Бонк Т.Б. введено суддю Юрченка Я.О.
Ухвалою суду від 13.07.2015 року у даній справі замінено позивача - Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІСТЕЙТ ІФ», у зв'язку з укладенням між останніми договору відступлення права вимоги (цесії) від 17.06.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року по справі №909/225/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (б/н від 05.06.2015 року). Зокрема, зазначав, що після виявлення недоліків у актах виконаних робіт та довідках про вартість будівельних робіт та витрат, позивачем внесено відповідні зміни та уточнення і направлено скориговані акти на адресу відповідача для їх підписання.
Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (арк. справи 181). Слід зазначити, що у попередніх судових засіданнях представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задоволити у повному обсязі: скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові.
Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, оскільки явка представника відповідача (скаржника) не визнавалась обов'язковою, а останній був присутній у попередніх судових засіданнях (08.06.2015 року, 30.06.2015 року) та надавав суду свої пояснення по суті спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 29 липня 2013 року між Департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (в тексті договору - замовник) та Публічним акціонерним товариством «Івано- Франківська пересувна механізована колона - 118» (в тексті договору - підрядник) укладено договір підряду №33 на виконання підрядних робіт, відповідно до умов якого, а саме: п.1 замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до проектної документації та умов договору, виконання робіт по об'єкту «Берегоукріплення р. Бистриця Надвірнянська в районі зони відпочинку в м. Надвірна Івано-Франківської області» (в тексті договору - об'єкт).
Слід зазначити, що згідно рішення Загальних зборів від 13.12.2013 року Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківська пересувна механізована колона - 118» реорганізовано шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона - 118», яке стало повним правонаступником Публічного акціонерного товариства «Івано- Франківська пересувна механізована колона - 118». Зокрема, до Товариства з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона - 118» перейшли зобов'язання щодо виконання умов даного договору підряду №33 від 29.07.2013 року.
Відповідно до п.8 Договору договірна ціна робіт є невід'ємною частиною договору, визначається на основі локального кошторису, є приблизною і складає 960810 грн.
Згідно з п.52 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень загальних умов на підставі актів виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи.
Підрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 30 календарних днів з дня одержання (п.53 Договору).
У пункті 55 Договору сторони погодили, що вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті (якщо здійснюються проміжні платежі і договірна ціна є приблизною), визначаються з урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат підрядника, підтверджених відповідними документами.
Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більше як 95% їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються протягом 30 календарних днів після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку (п.56 Договору).
Згідно п.71 Договору останній набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2013 року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На виконання умов договору №33 від 29.07.2013 року позивачем проведено передбачені договором роботи, зокрема, по акту приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року №55 на суму 280000 грн., який підписаний і скріплений печатками обох сторін та повністю оплачений відповідачем.
Додатковою угодою №31/дм від 30.12.2013 року до договору підряду №33 від 29.07.2013 року сторони погодили зменшити об'єми робіт, що доручались до виконання у 2013 році та продовжити термін їх реалізації до грудня 2014 року.
Так, пунктом 2.1 додаткової угоди передбачено, що підрядник розпочав роботи в липні 2013 року і завершить виконання робіт до 30 грудня 2014 року, а пунктом 3.1 додаткової угоди передбачено, що у зв'язку із затримкою у фінансуванні та здійсненні проплат, відсутності виконання повного обсягу робіт (в т.ч. через погодні умови), які мали бути виконаними у 2013 році по об'єкту, підрядник зменшить об'єм робіт на суму 672800 грн.
В подальшому, після завершення передбачених договором робіт позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача акти виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, зокрема, 05.06.2014 року направлявся акт виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 на суму 680810 грн., який відповідач не підписав.
Після усунення недоліків у вказаному акті, позивач повторно направив відповідачу скоригований акт виконаних будівельних робіт за жовтень 2014 року на суму 633638,4 грн., який відповідач не підписав, повідомивши позивача листом, що в акт внесені дані, які не відповідають дійсності.
Усунувши всі можливі та обґрунтовані зауваження, позивач втретє направив скоригований акт виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн., однак, такий відповідач не підписав, а у листі (вих.№1837/04-01 від 26.12.2014 року) повідомив позивача, що в акт внесені дані, які не відповідають дійсності. Відтак, вартість виконаних робіт згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року, що становить 610072,80 грн., замовник не оплатив.
З огляду на наведене, Товариство з додатковою відповідальністю «Івано-Франківська пересувна механізована колона-118» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 610072,80 грн. - за виконані підрядні роботи за договором підряду №33 від 29.07.2013 року, згідно акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до вимог ст.ст.526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частинами першою та другою ст.853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
В силу приписів ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Так, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн. підписаний підрядником, разом з тим, в такому акті зазначено про відмову від його підписання з боку замовника.
Слід зазначити, що відповідачем не подано суду доказів, які б свідчили про невідповідність акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн. фактично виконаним підрядником роботам.
Судом відхиляються посилання відповідача на наказ №118-к від 29.08.2014 року про створення робочої комісії із залученням представника позивача для обстеження та прийняття рішення щодо виконаних робіт на об'єкті «Берегоукріплення р. Бистриця Надвірнянська в районі зони відпочинку в м. Надвірна Івано-Франківської області», оскільки, відповідач не надав суду жодних документів прийнятих робочою комісією, які б свідчили про невідповідність виконаних робіт акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року.
Більше того, за результатами розгляду листів, які відповідач надсилав позивачу в обґрунтування мотивів не підписання вказаного акту, позивач усунув всі можливі недоліки та зауваження та направив відповідачу скоригований акт на суму 610072,80 грн., однак, останній замовником вкотре підписаний не був. Відповідачем документально обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн. надано не було, факт виконання підрядником робіт на загальну суму 610072,80 грн. та відсутності заперечень з приводу їх кількості та якості не спростовано.
Разом з тим, слід зазначити, що у останньому листі (вих.№1827/04-01 від 26.12.2014 року) відповідачем зазначено зауваження та вказано на неточності, про які не було зазначено у попередньому листі, що свідчить про ухилення відповідача від підписання акту виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року та уникнення оплати виконаних підрядником, передбачених договором робіт.
З огляду на наведене, суд не може визнати недійсним підписаний підрядником акт виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн., оскільки замовником належним чином не обґрунтовано мотиви відмови від підписання такого акта, відтак, такий акт є дійсним та підлягає оплаті замовником.
Згідно норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання такого акта. У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із ст.33 ГПК України, кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем протилежного не доведено.
Враховуючи наведені вище положення законодавства та умови укладеного між сторонами договору підряду, а також відсутність обґрунтованих мотивів відмови відповідача від підписання акта виконаних будівельних робіт за листопад 2014 року на суму 610072,80 грн., колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимоги позивача та стягнення на його користь з відповідача 610072,80 грн. - заборгованості за виконані позивачем підрядні роботи згідно договору підряду №33 від 29.07.2013 року.
Посилання скаржника на включення в акт виконаних робіт вартість дизельного палива, придбаного підрядником в лютому та квітні 2011 року не береться судом до уваги, оскільки, придбання такого палива у 2011 році не спростовує факту його використання його під час здійснення підрядних робіт за договором №33 від 29.07.2013 року. Крім того, відповідно до п.25 наведеного договору підряду забезпечення робіт матеріалами та устаткуванням здійснює підрядник.
Відтак, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
З огляду на наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року по справі №909/225/15 прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105 ГПК України, суд,
постановив:
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2015 року по справі №909/225/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи №909/225/15 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Повну постанову складено 15.07.2015 року
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Бойко С.М.
Юрченко Я.О.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2015 |
Оприлюднено | 21.07.2015 |
Номер документу | 46854621 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Якімець Г.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні