Постанова

від 21.01.2011 по справі 4/72-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2011 р. Справа № 4/72-Б

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Бригінець Л.М. , суддя Петухов М.Г.

при секретарі Риштун О.М.

за участю представників сторін:

кредиторів - ОСОБА_1 (дов. №976145 від 08.06.2010 року) - ПАТ "Промінвестбанк";

ОСОБА_2 (дов. б/н від 02.04.2010 року) - ПФ "ОЛС"

боржника - ОСОБА_3 (дов. у справі);

ОСОБА_4 - директор.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_5 акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову господарського суду Волинської області від 30.11.10 р. у справі № 4/72-Б

за заявою ініціюючого Приватна фірма "ОЛС"

до боржника ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "САМС"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Волинської області №4/72-Б від 30.11.2010 року визнано ОСОБА_6 з обмеженою відповідальністю "САМС" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7

Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор ОСОБА_8 акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову господарського суду Волинської області від 30.11.10 р. у справі № 4/72-Б в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7 і призначити ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_9.

У своїй апеляційній скарзі кредитор посилається на те, що 29.10.2010р. на загальних зборах кредиторів боржника обрано комітет кредиторів у складі ПАТ Промінвестбанк, ПАТ Мегабанк, та Виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що складають відповідно голосів: ПАТ Промінвестбанк - 4 792 голоси, ПАТ "Мегабанк»- 398 голосів та Виконавча дирекція Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 1 голос.

08.11.2010р. відбулося засідання комітету кредиторів боржника на якому більшістю голосів було прийнято рішення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором ТзОВ «Самс»арбітражного керуючого ОСОБА_9 (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серія АВ №521568 від 21.07.2010р.).

Проте, постановою господарського суду Волинської області від 30.11.2010р. визнано ТЗОВ «Самс»банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та, всупереч рішенню комітету кредиторів, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

ПАТ Промінвестбанк з постановою господарського суду Волинської області від 30.11.2010р. у справі №4/72-Б в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7 не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі наступного.

Вважає, що господарським судом Волинської області, який всупереч рішенню комітету кредиторів боржника призначив ліквідатором у справі арбітражного керуючого ОСОБА_7, порушено приписи п.8 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»(далі Закону), згідно з якими внесення до суду кандидатури ліквідатора відноситься виключно до компетенції комітету кредиторів.

Суд, порушуючи приписи п.8 ст.16 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»призначив ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7, який у невизначений законом спосіб подав заяву до суду про призначення його ліквідатором, а клопотання комітету кредиторів відхилив.

Такої ж правової позиції щодо призначення ліквідатора у справі дотримується також і Верховний суд України, яка викладена в постанові Пленуму ВСУ №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство», п.63 якої передбачає, що тільки комітет кредиторів наділений правом подавати до господарського суду клопотання про призначення керуючого санацією та ліквідатора, а також про прийняття рішення про погодження кандидатури керуючого санацією.

ОСОБА_10 України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні згадана Постанова ВСУ від 18.12.2009 року, ні судова практика та роз'яснення Вищого господарського суду України утворення якогось конкурсу арбітражних керуючих при їх призначенні ліквідатором не передбачають, так як і не передбачають право будь-якого арбітражного керуючого поза рішенням комітету кредиторів подавати клопотання про своє призначення на посаду ліквідатора.

При прийнятті рішення про призначення ліквідатора господарський суд Волинської області надав перевагу клопотанню окремого кредитора, а на рішення комітету кредиторів жодної уваги не звернув, при цьому не вказавши, яку ж кандидатуру обрав комітет кредиторів.

Крім цього, в постанові господарського суду Волинської області від 30.11.2010р. зазначено, що арбітражний керуючий ОСОБА_7 окрім відповідної освіти, досвіду роботи, належно виконував обов'язки розпорядника майна ТзОВ "Самс».

З даним твердженням суду ПАТ Промінвестбанк погодитись не може, так як розпорядником майна ОСОБА_7, в порушення вимог п.5 ст.3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»взагалі не було здійснено аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, не було проведено аналізу Боржника щодо виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства.

Крім цього, арбітражним керуючим ОСОБА_7 комітету кредиторів не було навіть надано звіту про свою діяльність арбітражного керуючого, відомостей про фінансове становище Боржника, наявність та стан активів Боржника, взагалі не досліджено питання про можливість відновлення платоспроможності Боржника, не здійснювався пошук інвесторів, які б бажали прийняти участь у санації Боржника.

Зазначене переконливо доводить навіть те, що у порядку денному засідання комітету кредиторів було навіть відсутнє питання про заслуховування звіту розпорядника майна про результати його роботи.

Боржником подано суду відзив на апеляційну скаргу. У відзиві боржник зазначає, що апелянт посилається на п.8 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та п.63 постанови Пленуму ВСУ №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику у справах про банкрутство».

На думку боржника скаржник помилково тлумачить вищезазначені нормативні акти, а тому його скарга не підлягає задоволенню.

Зокрема, п.8 ст. 16 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено право комітету кредиторів щодо звернення до господарському суду щодо припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна) та призначення нового арбітражного керуючого (ліквідатора). Пленум ВСУ в своєї постанові від 18.12.2010р. також передбачає, що «Комітет кредиторів наділений правом подавати до господарського суду клопотання про призначення керуючого санацією та ліквідатора, а також про прийняття рішення про погодження кандидатури керуючого санацією».

Таким чином комітет кредиторів, який прийняв рішення про призначення ліквідатором ТзОВ «САМС»гр.ОСОБА_9 реалізував своє право на подання кандидатури ліквідатора.

Разом з тим відповідно до п.1 ст.24 Закону господарський суд призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Також за ч. 2 п.1 ст. 24 цього закону господарський суд має право призначати ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна. Таким чином суд має альтернативні шляхи прийняття рішення щодо особи ліквідатора. Обов'язки розпорядника майном ТзОВ «САМС»відповідно до ухвали господарського суду від 13.07.2010р. виконував ОСОБА_7

Таким чином прийняття остаточного рішення щодо кандидатури ліквідатора майна при конкуренції кандидатур залишається за господарським судом.

Враховуючи, що ОСОБА_7 представив до господарського суду відповідну ліцензію на право здійснення ним ліквідаційних процедур, його проживання за місцем перебування боржником, факту непредставлення до суду ліцензії ОСОБА_9, проживанням останнього поза межами області, що не буде сприяти сумлінному виконанню ним обов'язків ліквідатора та потягне додаткові витрати, суд першої інстанції правильно застосував свої права щодо призначення ліквідатора ТзОВ «САМС».

З таких обставин справи, на думку боржника, постанова господарського суду Волинської області від 30.11.2010р. щодо призначення ОСОБА_7 ліквідатором банкрута відповідає нормам матеріального та процесуального права та підстав для її зміни або скасування не вбачається.

Окрім того, відзив на апеляційну скаргу подано і арбітражним керуючим ОСОБА_7, в якому він зазначає, що твердження Скаржника щодо виключної компетенції комітету кредиторів в питання призначення арбітражного керуючого у справі є хибним та не відповідає чинному законодавству.

З положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»чітко вбачається, що призначення арбітражного керуючого у справі (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) віднесено до компетенції саме господарського суду, в провадженні якого знаходиться справа .

В поданій скарзі апелянтом наводяться помилкові висновки щодо положень законодавства в частині компетенції комітету кредиторів та правового значення рішень комітету кредиторів для господарського суду. Зокрема, комітет кредиторів як представницький орган усіх кредиторів наділений правом подавати господарському суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого.

Разом з тим, господарський суду не є залежним від пропозицій комітету кредиторів, а остаточне рішення по вказаних питаннях віднесено Законом саме до компетенції господарського суду.

Правомірність постанови суду першої інстанції в цій частині підтверджується відповідною судовою практикою з розгляду аналогічних питань (наприклад, Постанова ВГСУ від 21.12.2005р. у справі №20-9/034).

Таким чином, суд першої інстанції надав належну правову оцінку усім обставинам справи при вирішенні питання щодо арбітражного керуючого у справі. При цьому господарський суд керувався не лише рішенням комітету кредиторів від 29.10.2010р., а досліджено позицію учасників справи про банкрутство безпосередньо в судовому засіданні.

Не відповідає дійсності також твердження Скаржника щодо неналежного виконання ОСОБА_7 обов'язків розпорядника майна боржника. Під неналежним виконанням обов'язків Банк вказує на незабезпечення проведення фінансового аналізу становища боржника; з'ясування можливих ознак фіктивного банкрутства; ненадання звіту про діяльність; не дослідження питання про можливість відновлення платоспроможності боржника; не здійснення пошуку інвесторів.

ОСОБА_11 залишено поза увагою, що арбітражний керуючий приймає участь в засіданні зборів кредиторів (комітету кредиторів) з правом дорадчого голосу. Будь-яких перешкод у визначенні питань порядку денного у Скаржника не було.

На засіданні комітету кредиторів 08.11.2010р. ОСОБА_11 не висловлювались заперечення щодо аргументації представника ПАТ «Мегабанк»щодо належного виконання обов'язків розпорядника майна.

Очевидно, що позиція Скаржника зводилась до власного бачення голосування «найбільшого»кредитора, наслідками чого мало б бути відображення позиції кредитора в судовому рішенні.

За вказаних обставин на засіданні комітету кредиторів ОСОБА_11 «не потребував»звіту розпорядника майна, а «голосував»за ліквідацію та, очевидно, лояльного ліквідатора.

Відповідно, доводи Скаржника щодо неналежного виконання обов'язків розпорядника майна та необхідність призначення саме ОСОБА_9 не були предметом дослідження суду першої інстанції.

З врахуванням викладеного, апелянт з формальних міркувань, що не відповідають дійсності та положенням законодавства, намагається досягти скасування законної постанови господарського суду Волинської області.

В судовому засіданні 21.01.2011 року колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представника скаржника, ініціюючого кредитора, боржника, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області без змін, виходячи з наступного.

Комітетом кредиторів боржника 08.11.2010р. прийнято рішення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в порядку ст. 22 Закону (протокол засідання зборів комітету кредиторів боржника від 08.11.2010р.)

У засіданні загальних зборів кредиторів та комітеті кредиторів боржника взяли участь представники кредиторів, які були наділені відповідними повноваженнями, про що свідчать додані довіреності.

Законом встановлено, що господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.22 Закону).

Згідно із ч. 8 ст. 16 Закону до таких випадків належить звернення комітету кредиторів до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас, положеннями ч.4 ст.205 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання може бути оголошений банкрутом за рішенням суду у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів .

За приписами абз.4 ст. 1 Закону суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів загальна сума грошових вимог кредиторів до боржника становить 5 892 895,39 грн.

Заборгованість перед кредиторами боржник неспроможний погасити протягом тривалого періоду часу.

Крім цього, 31.10.2008р. загальними зборами учасників боржника прийнято рішення про припинення ТзОВ «Самс»як юридичної особи. Мотивацією вказаного рішення зазначено перевищення пасив) боржника над його активами та неспроможність здійснювати підприємницьку діяльність. З жовтня 2008 року боржник фактично припинив здійснення господарської діяльності, передбаченої статутом.

За таких обставин справи місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність факту неоплатності боржника, тобто недостатності його майна для задоволення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, пропозиції зі сторони можливих інвесторів та пропозиції щодо санації боржника до суду не надходили, а внутрішня фінансова можливість відновити платоспроможність боржника відсутня.

Виходячи з того, що задовольнити вимоги кредиторів боржника неможливо інакше як через застосування ліквідаційної процедури, місцевий господарський суд задовольнив клопотання комітету кредиторів та визнав боржника банкрутом і відкрив стосовно нього ліквідаційну, процедуру.

При призначенні ліквідатора ТзОВ «Самс»місцевий господарський суд виходив з наступного.

На засіданні комітету кредиторів боржника надійшло дві пропозиції щодо кандидатури ліквідатора. Зокрема, за пропозицію представника ПАТ «Мегабанк»щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_7 подано 398 голосів. За пропозицію представника ПАТ «Промінвестбанк»щодо призначення ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_9 подано 4792 голоси.

Враховуючи подані кредиторами та комітетом кредиторів пропозиції щодо кандидатури ліквідатора, місцевий господарський суд прийшов до висновку про доцільність призначення ліквідатором ТзОВ «Самс»арбітражного керуючого ОСОБА_7 (ліцензія АВ №347333).

Окрім належного виконання обов'язків розпорядника майна боржника, місцевим господарським судом було враховано наявність у арбітражного керуючого ОСОБА_7 відповідної освіти, досвіду та організаційно-технічних можливостей виконувати обов'язки ліквідатора ТзОВ «Самс». Місце знаходження арбітражного керуючого ОСОБА_9 у м.Львові мало б наслідками додаткові витрати ліквідаційної процедури у вигляді проїзду, проживання, що також впливало б на ефективність виконання заходів ліквідаційної процедури.

Остаточне рішення щодо призначення арбітражного керуючого у справі законодавством віднесено до компетенції господарського суду.

А тому, постанова господарського суду Волинської області від 30.11.10 р. у справі № 4/72-Б відповідає вимогам закону, в зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1.ст.103, 105, 106 ГПК України, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Постанову господарського суду Волинської області від 30.11.10 р. у справі № 4/72-Б - залишити без змін, а апеляційну скаргу кредитора ОСОБА_5 акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову господарського суду Волинської області від 30.11.10 р. у справі № 4/72-Б - залишити без задоволення.

2. Справу №4/72-Б надіслати до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригінець Л.М.

Суддя Петухов М.Г.