Постанова

від 19.02.2007 по справі 34/236пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/236пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19.02.07 р.                                                                             Справа № 34/236пн

11 год. 30 хвилин, м. Донецьк, вул.Артема,157,

                                                                                         зал судових засідань (каб.) №212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В. при секретарі судового засідання Тараненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СВС” м. Донецьк   

до відповідача Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька  

про зобов'язання  відповідача внести зміни до індивідуальної облікової картки платника податків по переплаті вартості  торгових патентів на право здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу, яка була внесена за період з 1 кварталу 2004року  по 4 квартал 2005року в сумі 28685,00грн. та зайво внесеної суми 5400,00грн. за останній квартал 2009року.

За участю:

представників сторін

від позивача :          Жучков Є.В. директор.

від  відповідача :   Липатов О.В. (за дорученням)

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю “СВС” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання  відповідача внести зміни до індивідуальної облікової картки платника податків по переплаті вартості  торгових патентів на право здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу, яка була внесена за період з 1 кварталу 2004року  по 4 квартал 2005року в сумі 28685,00грн. та зайво внесеної суми 5400,00грн. за останній квартал 2009року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в індивідуальній обліковій картці платника повинна рахуватися переплата вартості торгових патентів на право здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу, яка була сплачена  за період з 1 кварталу 2004року по 4 квартал 2005року, оскільки всі платежі позивач здійснював платежі у 2004 році із рахунку 2800,00грн. за один патент на рік, а у 2005 році – 4200,00грн., тоді як, перераховувати платежі за 2004 та 2005 роки позивач повинен був із рахунку вартості патенту 1400,00грн. за рік.

Позивач зазначає, що на 01.01.2006року встановлені ставки вартості торгового патенту Законами України “ Про державний бюджет на 2004 рік”, “Про державний бюджет на 2005 рік” та Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет на 2005 рік” та  деяких інших законодавчих актах України” суперечить доповненням ст.1,ч.2 ст.7 Закону України “Про систему оподаткування” та ч.3 ст. 27 “Бюджетного Кодексу України” та не можуть бути використані. Позивач стверджує, що повинна застосовуватися ставка, яка була встановлена Законом України “Про внесення змін до деяких  законів України з питань оподаткування грального бізнесу” №1160-14 від 19.10.1999року, а саме – 1400грн. за один торговий патент за кожний гральний автомат за рік.

          Позивач клопотанням від 19.02.2007 року (вхід. №02-41/6669) просить розглянути питання про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 337грн.145коп., а також відмовляється від суми 5400грн. за останній квартал 2009року.

Відповідач у запереченнях від 12 жовтня 2006 року (вхід. № 02-41/38706) проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що згідно Закону України “Про державний  бюджет України на 2004 рік”, “Про державний бюджет України на 2005 рік” у 2004-2005 роках збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності  по обміні грошових валютних цінностей, надання послуг у сфері ігорного бізнесу. Відповідач зазначає, що оновлений   Держбюджет 2004-2005 є “пакетним” Законом, що вносить зміни в цілий ряд законодавчих актів про оподаткування.

Відповідач у запереченнях зазначає, що  суб'єкт підприємницької діяльності при збільшені  вартості торгового патенту звільняється від зобов'язання  додаткового внесення вартості торгового патенту, лише у випадку  попередньої сплати вартості  торгового патенту за весь термін його дії (60 календарних місяців).

Відповідач у клопотанні від 30  січня 2007року (вхід.№02-41/3790) просить суд дослідити обставини щодо строків звернення позивачем з адміністративним позовом. Відповідач вважає, що за спірними правовідносинами, у період 2004-2005роки позивачем порушені строки звернення до суду .

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні  досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін  та дослідивши письмові докази, суд встановив:

Позивач здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, операції з надання послуг у цій сфері підлягають патентуванню згідно із Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, сплатив  вартість 10 патентів за четвертий квартал 2004 року та останній квартал терміну дії патентів з розрахунку 700,00грн. за один квартал дії одного патенту (платіжне доручення  №251 від 08.12.2004р. на суму 8370,00грн.), вартість 10 патентів за перший квартал 2005року з розрахунку 700,00грн. за один квартал дії одного патенту (платіжне доручення  №255 від 14.12.2004р. на суму 7000,00грн.), вартість 10 патентів за другий квартал 2005року з розрахунку 1050,00грн. за один квартал дії одного патенту (платіжне доручення  №33 від 09.03.2005р. на суму 10500,00грн.), вартість 10 патентів за третій квартал 2005 року з розрахунку 1050,00грн. за один квартал дії одного патенту (платіжне доручення  №92 від 06.06.2005р. на суму 10500,00грн. ), вартість 10 патентів за четвертий квартал 2005 року з розрахунку 1050,00грн. за один квартал дії одного патенту (платіжне доручення  №137 від 29.08.2005р. на суму 10500,00грн.).

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька направлено позивачу першу податкову вимогу від 17.10.2005р. №1/399, згідно з якою позивачу визначена сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по сплаті за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у розмірі 3670,74грн.

Позивач не погодився з податковою вимогою та подав скаргу №64 від 26.10.2005р. до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька про відміну першої  податкової вимоги від 17.10.2005р. №1/399.

Листом №12101/10/24-013 від 27.10.2005р.  ДПІ у Куйбишевському районі відкликає податкову вимогу від 17.10.2005р. №1/399, як помилково направлену. Позивач в свою чергу направив до ДПІ лист у якому просить не розглядати скаргу на податкову вимогу.

          Відповідно до п. 5 ст. 5 вказаного Закону оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу. Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за три місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Згідно до ст.57 Закону України від 27.11.2003р. “Про державний бюджет України на 2004 рік” збільшена вартість торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг у сфері ігорного бізнесу до 2800грн. на рік.

Законом України від 23.12.2004 р. "Про Державний бюджет України на 2005рік" у 2005 році збільшена вартість торгового патенту на здійснення операцій по наданню послуг у сфері грального бізнесу до 4200 грн. на рік.

Пунктом 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" передбачено, що оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

Позивачем здійснена оплата за торгові патенти за гральний бізнес за четвертий квартал 2004 року по платіжним дорученням N 251 від 08.12.2004року у розмірі 8370 грн. (10*700грн. – за четвертий квартал 2004року та  7000,00грн. – за четвертий квартал 2009року), N 255 від 14.12.2004року у розмірі 7000 грн. (10*700грн. – за перший квартал 2005року), N 33 від 09.03.2005року у розмірі 10500грн. (10*1050грн. – за другий квартал 2005року),N 92 від 06.06.2005року у розмірі 10500грн. (10*1050грн. – за третій  квартал 2005року), N 137 від 29.08.2005року у розмірі 10500грн. (10*1050грн. – за третій  квартал 2005року).

          Між сторонами відсутній спір щодо сум здійсненої оплати, що підтверджується Таблицями звірки за 2004 та 2005роки. Спір стосується правомірності внесення плати за торговий патент у сфері грального бізнесу з урахуванням зміни ставок відповідно до Законів України “Про Державний бюджет України на 2004рік” та “Про Державний бюджет на 2005рік”.

Суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання  відповідача внести зміни до індивідуальної облікової картки платника податків по переплаті вартості  торгових патентів на право здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу, яка була внесена за період з 1 кварталу 2004року  по 4 квартал 2005року в сумі 28685,00грн. задоволенню підлягають повністю з огляду на наступне.

Пунктом 19 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності передбачена серед загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), що обумовлює суть плати за торговий патент як суми податкового зобов'язання. Останнє ж визначається для платника згідно законодавства, чинного на момент його існування.

За визначеного пунктом 5 ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" 15 числа місяця, що передує звітному кварталу як граничного терміну оплати вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, податкові зобов'язання суб'єкта підприємницької діяльності з цього виду обов'язкового платежу визначаються законом, що діє станом на вказану дату.  

Відповідно до ст.1  Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності"  ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги  щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими Законами України, крім законів про оподаткування . Всі зміни і доповнення до цього Закону та інших законів України про оподаткування стосовно пільг, ставок, податків та зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Згідно до ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування” зміни податкових ставок і механізм стягування податків і зборів (обов'язкових платежів)  не можуть запроваджуватись Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

Відповідно до ч.3 статті 27 Бюджетного кодексу України , закони України, що впливають на формування дохідної чи видаткової частин бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.

Таким чином збільшення вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Законом України “Про Державний бюджет України на 2004рік” та  Законом України “Про Державний бюджет України на 2005рік” суперечить ст.1, ч.2 ст.7 Закону України “Про систему оподаткування” .

Основними засадами судочинства відповідно до ст. 129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає спір із застосуванням Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАСУ).

Одним із принципів ( п.4 ст.7 КАСУ) адміністративного судочинства є  змагальність    сторін,    диспозитивність   та   офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно до п.1ст.11 КАСУ розгляд  і  вирішення  справ  в адміністративних   судах здійснюються  на  засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними  суду  своїх  доказів  і   у   доведенні   перед   судом   їх переконливості.

          Відповідно до п.4 ст.70 КАСУ обставини,   які  за  законом  повинні  бути підтверджені певними засобами доказування,  не можуть підтверджуватися  ніякими іншими  засобами  доказування,  крім  випадків,  коли  щодо  таких обставин не виникає спору.

Згідно до приписів статті 86 КАСУ суд  оцінює  докази,  які є у справі,  за своїм внутрішнім переконанням,  що ґрунтується на їх  безпосередньому,  всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до п.1 ст.2 цього Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно до ст.71 КАСУ кожна  сторона  повинна  довести  ті обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірності своїх дій щодо відмови у внесенні змін до облікової картки платника податку по переплаті вартості торгових патентів на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка була внесена за період з 1 кварталу 2004року  по 4 квартал 2005року в сумі 28685,00грн.                     Матеріалами справи доведена переплата позивачем вартості торгового патенту у розмірі 28685,00грн. Відтак вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Посилання відповідача стосовно пропущення позивачем строку звернення до суду судом до уваги не приймаються оскільки  пунктом 2 ст.99 КАСУ  передбачено, що для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів. У пункті 3 цієї статті зазначено, що для  захисту прав,  свобод та інтересів особи цим Кодексом та  іншими  законами  можуть  встановлюватися  інші   строки   для звернення  до  адміністративного  суду.

Відповідно до пп.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання  права на таке відшкодування.

Згідно  до п.19 ч. 1 ст.14 Закону України “Про систему оподаткування” плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності віднесена до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, позивачем не були порушені строки передбачені пп.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом у якому визначені граничні  строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або  невідшкодованих  податків  і  зборів  (обов'язкових платежів). Зазначені строки позивачем не були порушені.

Таким чином наслідки передбачені статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України у даному випадку не можуть бути застосовані.

Суд вважає, що клопотання позивача від 19.02.2007 року (вхід. №02-41/6669) про повернення надмірно сплаченого судового збору у розмірі 337грн.45 коп. підлягає задоволенню за тих підстав, що при зверненні до суду із адміністративним позовом немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 3грн.40 коп. Позивачем був сплачений судовий збір платіжним дорученням №127 від 01.08.2006року у розмірі 340грн.85коп., надмірно сплачено 337грн. 45коп. ( 340,85-3,40).  

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись Законом України “Про Державний бюджет України на 2004рік” ,  Законом України “Про Державний бюджет України на 2005рік”, Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" ст.ст.17-20,69-72,86,94,99,100,158-163,167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                        П О С Т А Н О В И В  :

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м.Донецька   внести зміни до індивідуальної облікової картки платника податків по переплаті вартості  торгових патентів на право здійснення операцій по наданню послуг в сфері грального бізнесу, яка була внесена за період з 1 кварталу 2004року  по 4 квартал 2005року в сумі 28685,00грн.

Присудити  товариству з обмеженою відповідальністю “СВС” (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча,109а, р/р 260081252980 в АБ “УкрБизнесБанк”, МФО 334969, ЄДРПОУ 31468951) з Державного бюджету України  судовий збір у розмірі 3грн.40коп.

Повернути  товариству з обмеженою відповідальністю “СВС” (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча,109а, р/р 260081252980 в АБ “УкрБизнесБанк”, МФО 334969, ЄДРПОУ 31468951) з Державного бюджету України  судовий збір у розмірі 337грн.45коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.02.2007року.

Суддя                                                                                              Кододова О.В.