Постанова

від 14.07.2015 по справі 740/2173/15

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/2173/15

Провадження № 2-а/740/69/15

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 липня 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

судді Олійника В.П., при секретарі - Шадура І.Ю.,

з участю позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення дій,

встановив:

Позивачем заявлені вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального трудового стажу період роботи позивача з 02 серпня 1993 року по 14 вересня 1995 року та зобовВ»язання вчинення дій по зарахуванню вказаного періоду роботи у загальний трудовий стаж позивача. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач розпочав свою трудову діяльність з 26 жовтня 1974 року, про що мається відповідний запис у трудовій книжці останнього, з 11 березня 2015 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України В«Про загальнообовВ»язкове державне пенсійне страхуванняВ» , при обчисленні загального трудового стажу позивачу відповідачем не зарахований період роботи з 02 серпня 1993 року по 14 вересня 1995 року у Виробничо-комерційній фірмі В«АлінаВ» з підстав наявності виправлень у трудовій книжці позивача по запису №22 в наказі №3 від 02 серпня 1993 року про прийняття останнього на посаду слюсаря у ВКФ В«АлінаВ» без врахування уточнень даної фірми від 17 квітня 2001 року про В« ...справлено на 1993 р....В» .

В запереченнях на адміністративний позов відповідач просить відмовити у задоволенні позову з посиланням на те, що позивач перебуває на обліку у відповідача з 11 березня 2015 року і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України В«Про загальнообовВ»язкове державне пенсійне страхуванняВ» , час роботи у ВКФ В«АлінаВ» з 02 серпня 1993 року по 14 вересня 1995 року не зарахований позивачу у звВ»язку з наявністю виправлень у трудовій книжці позивача з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Позивач в судовому засіданні підтримав позов за вищевикладених обставин, пояснивши, що ТОВ ВКФ В«АлінаВ» не ліквідована та існує на херсонщині, звернення до якої неможливе.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відповідно до заперечення на адміністративний позов начальник Управління ОСОБА_2 просить розглянути справу за відсутності.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що працював на посаді директора ТОВ ВКФ В«АлінаВ» в 1993-1995 роках, позивач в цей час працював слюсарем в даній фірмі, ТОВ ВКФ В«АлінаВ» не ліквідована.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що працював разом із позивачем в ТОВ ВКФ В«АлінаВ» в 1993-1995 роках.

Позов не підлягає задоволенню повністю зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовВ»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положенями ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності

свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області з 11 березня 2015 року і отримує пенсію за віком відповідно до Закону України В«Про загальнообовВ»язкове державне пенсійне страхуванняВ» , про що заперечення сторін відсутні.

Листом від 14 квітня 2015 року відповідачем при призначенні пенсії відмовлено позивачу у зарахуванні трудового стажу час роботи у ВКФ В«АлінаВ» з 02 серпня 1993 року по 14 вересня 1995 року у звВ»язку з наявністю виправлень у трудовій книжці позивача.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом ОСОБА_5 України.

ОСОБА_6 п.п.1, 3, 17, 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_5 України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі; за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Положеннями п.п. 1.1., 2.4., 2.6., 2.8., 2.9., 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; усі записи у трудовій книжці вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження); у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис; якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності-вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності-облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при ОСОБА_5 Криму; виправлені відомості мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження; у розділі «³домості про роботуВ» трудової книжки закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається, у разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3

пишеться: В«Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюється дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Відповідно до п.22 трудової книжки позивача-В» ...1993г.08.02 Принят в ПКФ В«АлинаВ» на должность автослесаря приказ №3 от 2.08.1993г. ...В» , відомості щодо В« ...1993г. ...В» -мають виправлення, згідно п.23- В« ...1995.09.14 Уволен с работи по собственному желанию приказ №84 от 14.09.1995 г. ...В» , на сторінці 22 даної трудової книжки мається запис В« ...(*) справлено на 1993 р. вірити..., підпис, ...17.04.2001 р. ...В» . Виправлення у трудовій книжці позивача щодо В« ...1993г. ...В» не відповідають вимогам п.п. 1.1., 2.4., 2.6., 2.8., 2.9., 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Позивачем при призначенні пенсії подано відповідачу паспорт громадянина України, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, трудову книжку, довідку про заробітну плату для обчислення пенсії, довідку ДП НВК В«ПрогресВ» , накази ДП НВК В«ПрогресВ» від 20 травня 1993 року, від 13 лютого 2004 року, довідку військомату.

ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю В«Виробничо-комерційна фірма В«АлінаВ» (ідентифікаційний код 14231306, місцезнаходження-м.Херсон, Дніпровський район, вул.Радянська, 7) має статус юридичної особи і не є припиненою, що не заперечується позивачем в судовому засіданні. Докази на підтвердження надання позивачем відповідачу довідок, виписок із наказів, особових рахунків, відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, інших документів на виконання вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо періоду роботи у ТОВ ВКФ В«АлінаВ» , яка має статус юридичної особи і не припинена, з 02 серпня 1993 року по 14 вересня 1995 рік,-відсутні, доказування не може грунтуватись на припущеннях, не надані також докази на підтвердження неможливості отримання документів від ТОВ ВКФ "Аліна".

За таких обставин позивачем не доведені підстави для зарахування спірного періоду роботи до загального трудового стажу, у зв"язку з чим оспорені дії відповідача є правомірними.

Докази, що спростовують висновки суду, станом на час розгляду справи відсутні. Керуючись ст.ст.11, 17, 71, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення дій-відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.П. Олійник