Постанова

від 26.02.2015 по справі 808/742/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року 11:30 Справа № 808/742/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом           Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Південоукраїнський агросоюз»

про           накладення арешту на кошти та інші цінності,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 лютого 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач або Мелітопольська ОДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південоукраїнський агросоюз» (далі відповідач або ТОВ «Південоукраїнський агросоюз»), в якому позивач просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Південоукраїнський агросоюз» на суму 5982, 60 грн., які знаходяться в установах банку.

Ухвалою суду від 05 лютого 2015 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 26 лютого 2015 року.

14 лютого 2015 року від позивача надійшла заява (вх. №6992) про розгляд справи за відсутності представника податкового органу та підтримку позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу на юридичну адресу: 72309, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 13 з відміткою поштового відділення зв'язку «за зазначеною адресою не проживає». Юридична адреса відповідача підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам – підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження та повістка про виклик вручені відповідачу належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південоукраїнський агросоюз» (код ЄДРПОУ 36448552) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Відповідач знаходиться на податковому обліку в Мелітопольській ОДПІ в якості платника податків та зборів.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних облікової картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на прибуток у розмірі 3 310, 60 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2 672, 00 грн.

Податковий борг виник на підставі наступного.

Відповідачем самостійно подано до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік від 03 березня 2014 року №9091083054, відповідно до якої підприємством самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 3 498, 00 грн.

Також за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання, відповідачу нараховано пеню у розмірі 17, 70 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати у розмірі 205, 10 грн., сума податкового зобов'язання з податку на прибуток вартість складає 3310, 60 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла у зв'язку із проведенням фахівцями податкового органу камеральні перевірки податкової звітності з податку на прибуток відповідача, за результатами яких складено Акт від 12 листопада 2014 року №337/08-32-15-03/36448552 та Акт від 16 грудня 2014 року № 530/08-32-15-03/36448552. Перевірками встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової звітності. На підставі Актів винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21 листопада 2014 року №0001931503 та від 26 грудня 2014 року №0002311503, якими відповідачу донараховано штрафних санкцій у розмірі 1020, 00 грн. за кожним рішенням.

Вказані податкові повідомлення-рішення надсилались на юридичну адресу відповідача, проте повернулись до податкового органу.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Отже, податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21 листопада 2014 року №0001931503 та від 26 грудня 2014 року №0002311503 вважаються врученими належним чином.

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати у розмірі 388, 00 грн. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість складає 2 672, 00 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пп. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 129.1.1. п. 129. 1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 131.1 ст. 131 Податкового кодексу України нараховані податковим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

У зазначені строки податкове зобов'язання відповідачем не сплачено, а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, Мелітопольською ОДПІ ГУ ДФС вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Підприємству надіслано податкову вимогу форми «Ю» від 08 травня 2014 року № 795-25 на суму 3498, 00 грн., яка повернулась на адресу податкового органу. Відповідно до приписів п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою належним чином.

Зазначена в податковій вимозі сума погашена не була.

Відповідно до пп. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, Кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому повторно податкові вимоги не надсилались.

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

З метою виявлення активів відповідача та їх вартості, позивачем було направлено запит до УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області. Згідно з отриманою відповіддю УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 29.01.2015 №98 за відповідачем автотранспортних засобів не зареєстровано.

Згідно інформації реєстраційної служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області відсутні відомості про реєстрацію відповідачем майна та майнових прав.

Згідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно пп. 89.1.1 п. 89.1, п. 89.2, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності у день виникнення такого права.

Майно на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем складено Акт опису про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу від 14 січня 2015 року №35 та рішення від 21 травня 2014 року №9681/25 про опис майна у податкову заставу. Згідно зазначеного рішення у зв'язку із тим, що на момент складення Акта опису майно відсутнє, то зазначене рішення буде розповсюджуватись на те майно, право власності на яке він набуде у майбутньому.

З наведеної норми пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган повинен надати суду докази наявності у платника податків кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку.

Суд зазначає, що згідно довідки відповідача від 23 січня 2015 №1593/23 за відповідачем обліковуються відкриті рахунки в банківських установах.

Отже, судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток у загальному розмірі 5982, 60 грн., а також, що у відповідача відсутнє майно для погашення наявної заборгованості.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити в повному обсязі.

Накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю «Південоукраїнський агросоюз» (код ЄДРПОУ 36448552), що знаходяться в установах банків, в межах суми податкового боргу в розмірі 5 982 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                            Ю.П.Бойченко