Постанова

від 15.07.2015 по справі 813/3070/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року                                                                                 № 813/3070/15

м.Львів, вул.Чоловського, 2

Львівський окружний адміністративний суд:

у складі судді Тертичного В.Г.

розглянувши у м.Львові у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» про стягнення коштів з рахунків платника податків, який має податковий борг в розмірі 4092,00 грн., -

          В С Т А Н О В И В :          

           17 червня 2015 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат», в якій просить стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках обслуговуючих відповідача в сумі 4092,00 грн.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за час здійснення діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» у нього виник податковий борг перед бюджетом, який станом на 09.06.2015 року становить 4092,00 грн. та складається з орендної плати з юридичних осіб. Оскільки даний борг у добровільному порядку відповідно до чинного законодавства не сплачений, тому податковий орган звернувся з позовом до суду.

          Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

          Ухвалою від 18 червня 2015 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали та копій документів подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся конверт з поштовою відміткою "за закінчення терміну зберігання". Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Протягом встановленого ст. 183-2 КАС України строку жодних заперечень проти позову не подано.

За таких обставин суддя розглядає адміністративну справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суддя даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

          Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

          У п. 31.1 ст.31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

          Пунктом 1 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. А також, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

          Згідно довідки (форма № 4-ОПП) від 09.06.2015 року № 1513061400945 Товариство з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» взято на облік платника податків 27 січня 2003 року за № 5899.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

          У відповідності до п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з довідки № 7912/23-0 від 10.06.2015 року, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань з земельного податку з юридичних осіб та становить 4092,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати юрдичних осіб відповідно до поданої декларації з плати за землю від 20.02.2014 року.

Відповідно до пунктів 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 57 Податкового кодексу України.

Станом на дату судового розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» має заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 4092,00 грн. та добровільно не сплачено.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

          Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

          Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

          Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

          Відповідно п. 59.5 даної ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

          З метою спонукати відповідача сплатити узгоджене ним податкове зобов'язання позивач сформував наступні податкову вимогу від 19.02.2015 року на суму податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 4092,00 грн., але вжиті органом державної податкової служби заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача.

Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з пп. 95.1-95.3 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно долучених до справи документів податковий борг відповідача станом на дату судового розгляду становить 4092,00 грн. і доказів його сплати немає. Беручи до уваги наведені вище позовні вимоги Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.

          Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

          На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 17-19, 86, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

           1. Адміністративний позов задовольнити.

           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» (79032, м.Львів, вул.Шафарика, 4-А/20, ЄДРПОУ 32326952) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 4092 (чотири тисячі дев'яносто дві) грн. 00 коп.

           3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Простір Карпат» виконати постанову негайно.

           4. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

          Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

          Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

          Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                 Тертичний В.Г.