Постанова

від 13.07.2015 по справі 820/4787/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 липня 2015 р. № 820/4787/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Самойлової В.В.

за участю секретаря судового засідання - Гладкої А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства фірма "БРІЗ СПД" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ПП фірма "БРІЗ СПД" звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.12.2014 р. № НОМЕР_1, прийняте відносно нього.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для його скасування.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2, проти позову заперечувала, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу було визначене відповідне податкове зобов'язання на підставі оскаржуваного рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що фахівцями Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП фірми "БРІЗ СПД" з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Будком Прект", ТОВ "Атлант Будкомплект" за липень 2014 р., за результатами якої 31.10.2014 р. був складений акт за № 3163/20-36-22-03-07/21229020, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість в розмірі 420701 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 18.12.2014 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на загальну суму грошового зобов'язання 631 051,50 грн.

Із зазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваного рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.

Так, перевіркою встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ "Будком Прект".

Основним видом діяльності ПП фірма "БРІЗ СПД" є будівництво доріг і автострад, додатковими: будівництво житлових і нежитлових будівель, інших споруд, тощо, та має ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії АГ № 573955 від 08.04.2011 р.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору підряду № 0107-14 від 01.07.2014 р. ПП фірма "БРІЗ СПД", замовник, та ТОВ "Будком Проект", підрядник, уклали договір підряду, за яким підрядник зобов'язується власними силами та за рахунок власних матеріалів та матеріалів замовника виконати будівельні роботи за адресою: пров. Амурський, 1, та вул. Амурська, 2-А в м. Харкові, та здати їх замовнику відповідно до проектно-кошторисної документації. Виконати роботи підрядник зобов'язався з 01.07.2014 р. по 23.08.2014 р.

Відповідно до умов договору розрахунки відбувались згідно платіжних доручень:

- № 1795 від 23.07.14 р. у сумі 60749,60 грн., ПДВ 10124,93 грн.;

- № 1795 від 23.07.14 р. у сумі 70000,00 грн., ПДВ 11666,67 грн.

Таким чином, ТОВ "Будком Проект" за першою подією - оплатою була виписана податкові накладні, а саме: № 15 від 23.07.14 р. на суму 60749,60 грн., в т.ч. ПДВ 10124,93 грн., яка внесена до Єдиного реєстру податкових накладних 30.07.2014 р., що підтверджується витягом від 05.08.2014 р., та № 16 від 29.07.2014р. на суму 70000,00 грн., в т.ч. ПДВ 11666,67 грн., яка внесена до Єдиного реєстру податкових накладних 30.07.2014 р., що підтверджується витягом від 05.08.2014 р.

30 липня 2014 року сторони, замовник ПП фірма "Бріз СПД" та підрядник ТОВ "Будком Проект" підписали акт виконаних робіт за липень 2014 року за формою кб2в та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2014 року за формою кб3, якими підтвердили виконання підрядником та прийняття замовником робіт на будмайданчику по пров. Амурському, 1, вул. Амурській, 2-а в м. Харкові на суму 2524207,06 грн., в т.ч. ПДВ 420701,18 грн.

Так, в акті перевірки зазначено, що причиною нарахування податкових зобов'язань з ПДВ позивачу за взаємовідносинами з ТОВ "Будком Проект" за липень 2014 року стало те, що позивачем не надано дозвіл на виконання будівельних робіт або декларацію на виконання будівельних робіт із зазначенням субпідрядника.

Проте, з доказів справи вбачається, що ТОВ "Будком Проект" відповідно інформації, розміщеної на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України має ліцензію на виконання будівельних робіт серії АЕ № 289862, виданої 04.03.2014 р. з терміном дії до 17.03.2017 року.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" дозвіл на виконання будівельних робіт об'єктів IV-V категорії складності або декларація на початок виконання будівельних робіт І - III категорії складності не передбачають зазначення в дозволі та відповідно декларації субпідрядника.

Отже, посилання податкового органу на відсутність документа, який містить дозвіл територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції України не відповідає вимогам законодавства України і не може бути підставою для виключення сум ПДВ, визначених на підставі податкових накладних, виписаних підрядником за господарськими операціями з виконання будівельних робіт, що відносяться до основних видів діяльності платника податків, з задекларованого податкового кредиту позивачем за серпень, вересень 2014 року.

Крім того, відповідачем під час податкової перевірки досліджувались висновки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо анулювання реєстрації платником ПДВ ТОВ "Будком Проект" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, в акті перевірки зазначено, що реєстрацію ТОВ "Будком Проект" платником ПДВ анульовано 07.10.2014 року.

Проте, відповідно до інформації бази даних, розміщеної на офіційному сайті ДФС України "Анульована реєстрація платниками ПДВ" реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Будком Проект" (ІПН 390887226553) анульовано 19 листопада 2014 року.

Отже до цього часу, а саме в липні 2014 року ТОВ "Будком Проект" було зареєстровано як платник ПДВ подавало звітність з ПДВ і мало право виписувати податкові накладні та надавати їх контрагентам.

Дані обставини були покладені відповідачем в обгрунтування порушень вимог податкового законодавства, допущених позивачем при здійсненні господарської діяльності, що на думку суду є безпідставним, з огляду на наступне.

Так, у п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При судовому розгляді встановлено, що укладений між позивачем та вищевказаним контрагентом правочин є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженим та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дається поняття первинного документу - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку позивачем такі документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала. А від так, суд не має підстав піддавати сумніву реальність вчинення позивачем господарських операцій в періоді, що перевірявся.

Також, суд звертає увагу, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Навіть якщо контрагент позивача не виконав своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

А від так, суд не може погодитися, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 18.12.2014 р. № НОМЕР_1, прийняте щодо приватного підприємства фірма "БРІЗ СПД".

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь приватного підприємства фірма "БРІЗ СПД" (61137, м. Харків, вул. Фасадна, буд. 20, код ЄДРПОУ: 21229020) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.07.2015 року.

Суддя Самойлова В.В.