Ухвала

від 15.07.2015 по справі п/811/915/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції - Дегтярьова С.В.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"15" липня 2015 р.справа № П/811/915/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети В«ПравдаВ» , 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Шальєвої В.А. Дадим Ю.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. у справі №П/811/915/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство В«Кіровоградський хлібозаводВ» звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, в якому просив скасування податкові повідомлення-рішення №0000852204 від 23.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 182 788,00 грн. основного платежу та 591 394,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000862204 від 23.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 247 066,00 грн. за основним платежем; №0000872204 від 23.10.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 939 788,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000852204 від 23 жовтня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Публічному акціонерному товариству В«Кіровоградський хлібозаводВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1182788,00 грн. основного платежу та 591394,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000862204 від 23 жовтня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Публічному акціонерному товариству В«Кіровоградський хлібозаводВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 247066,00 грн. за основним платежем в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 246795,00 грн. основного платежу.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000872204 від 23 жовтня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Публічному акціонерному товариству В«Кіровоградський хлібозаводВ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 939788,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм законодавства, а тому просив скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що господарські операції позивача з ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» , ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» , ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» , не носять реального характеру, оскільки здійсненні без мети настання реальних наслідків та з наданням податкової вигоди третім особам, у тому числі ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» .

Посилається на акти перевірок контрагентів позивача та акти про неможливість проведення зустрічних звірок щодо контрагентів позивача, з яких було встановлено, що первинні бухгалтерські та податкові документи, отримані позивачем від ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» за липень 2011 року, ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» за листопад, грудень 2011 року, ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» за лютий 2012 року не мають юридичної сили та доказовості в зв'язку з тим, що діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 24 по 30 вересня 2014 року посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства В«Кіровоградський хлібозаводВ» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах з ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» за липень 2011 р., ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» за листопад, грудень 2011 р., ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» за лютий 2012 р., за наслідками якої складено акт №58/11-23-22-04/05399805 від 07.10.2014 року.

В акті перевірки позивача вказано про завищення витрат в загальній сумі 1074201,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 р. в сумі 1178,00 грн. та за ІV квартал 2011 р. - 1073023,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ в сумі 1182788,00 грн. в частині взаємовідносин з ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» , ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» , які не носять реального характеру (т.1 а.с.15-66).

Контролюючий орган зазначив, що згідно автоматизованої системи співставлення на рівні Міндоходів України податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та додатками №5 В«Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентівВ» , згідно податкових декларацій з ПДВ встановлено, що ПАТ В«Кіровоградський хлібзаводВ» відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту операції з придбання товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період по взаємовідносинах з:

- ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» на загальну суму ПДВ 235,56 грн., в тому числі за серпень 2011 р. на суму 235,56 грн. (включено до податкового кредиту серпня 2011 р. по податкових накладних виписаних в липні 2011 р.);

- ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» на загальну суму ПДВ 939787,45 грн. в тому числі за листопад 2011 р. на суму 827430,73 грн. та за грудень 2011 р. на суму 112356,72 грн.;

- ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» на загальну суму ПДВ 243000,00 грн., в тому числі за лютий 2012 р. на суму 243000,00 грн. (т.1, а.с.22-23).

В акті перевірки зазначено, що згідно картки по рахунку 63 В«Розрахунки з постачальникамиВ» за липень 2011 року ДП В«Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦВ» було відображено як поставку товару всього на суму 1413,36 грн., в тому числі ПДВ 235,56 грн., оплату за товар здійснено не було. Станом на 31.07.2011 р. кредиторська заборгованість складала 1413,36 грн.

В ході перевірки встановлено порушення ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» :

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1183024,00 грн., а також завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 939788,00 грн.;

- п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 247066,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 р. в сумі 271,00 грн., за ІV квартал 2011 р. - 246795,00 грн. (а.с.15-66 т.1).

На підставі акту перевірки №58/11-23-22-04/05399805 від 07.10.2014 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000852204 від 23.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 182 788,00 грн. основного платежу та 591 394,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1 а.с.9);

- №0000862204 від 23.10.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 247 066,00 грн. за основним платежем (т.1 а.с.11);

- №0000872204 від 23.10.2014 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 939 788,00 грн. (т.1 а.с.13).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» (постачальник) було укладено договори поставки № 260 від 26.10.2011 р., №261 від 26.10.2011 р., №262 від 27.10.2011 р., №263 від 27.10.2011 р., №268 від 28.10.2011 р., №271 від 31.10.2011 р., №270 від 31.10.2011 р., №4-АФ від 02.11.2011 р., №6-АФ від 03.11.2011 р., №301 від 21.12.2011 р. (а.с.162-181 т.1), згідно яких ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» придбало у ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» борошно вищого ґатунку (810,00 тонн), борошно першого сорту (1118,2 тонн) та висівки (386,23 тонн) на загальну суму 5638724,69 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 939787,46 грн.

За результатами взаємовідносин з ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» до податкового кредиту позивачем було віднесено 827430,73 грн. за листопад 2011 р. та 112356,72 грн. за грудень 2011 року (т.1, а.с.141-145, 147-151).

Факт виконання вищенаведених договорів підтверджується податковими накладними (т.1 а.с.189-209) та видатковими накладними (т.1 а.с.236-250, т.2 а.с. 1-3).

Транспортування придбаного товару здійснено на підставі договору на перевезення вантажу №1 від 04.01.2011 р., додаткових угод до Договору №1 на перевезення вантажу укладених ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» (замовник) з ПКФ В«ТСНВ» ЛТД (перевізник) (т.2 а.с.11-15), що підтверджується товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.16-132).

Оплату придбаного товару ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується виписками з особового рахунку (т.1 а.с.210-235) та платіжними дорученнями №4116, №4117, №4119 від 25.11.2011 р. (т.2 а.с.219-221).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» (замовником) та ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» (підрядник) було укладено договір підряду від 01.02.2012 р., за яким підрядчик зобов'язувався виконати ремонтні роботи в виробничих приміщеннях за адресою: м. Кіровоград, вул. Аерофлотська, 20 а, в тому числі установлення лінії по виготовленню формового хліба, а замовник - прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, визначених цим договором (т.2 а.с.178-179).

Позивачем за результатами взаємовідносин з ТОВ В«Запорожский КоксохімремонтВ» до податкового кредиту було віднесено 243000,00 грн. за лютий 2012 року (т.1 а.с.158-161).

Факт виконання вищевказаних робіт підтверджується податковою накладною (т.2 а.с.198) та актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 р. (т.2 а.с.181-197).

Оплату отриманих послуг від ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №475 від 27.03.2012 р. та № 940 від 10.08.2012 р. (т.2 а.с.199-200) на загальну суму 610000,00 грн., частину списано в порядку списання безнадійної заборгованості після закінчення терміну позовної давності у розмірі 848000,00 грн. згідно картки рахунку №631 (т.2 а.с.202).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За приписами пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми вбачається, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів), послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до даних довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» є, зокрема, виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів, тістечок, нетривалого зберігання (т.1 а.с.17). В ході розгляду справи встановлено, що позивач придбаний товар та послуги використовує у власній господарській діяльності.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків, що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» , безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ПАТ В«Кіровоградський хлібозаводВ» .

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» на момент їх виписки були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Щодо посилань контролюючого органу на матеріали перевірок контрагентів позивача та встановлені іншими податковими інспекціями висновки щодо контрагентів позивача колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Верховний Суд України у постанові від 11.01.2011 року зазначив, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Податковий кодекс України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 року, від 31.01.2011 року.

Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За результатом розгляду справи, колегією суддів не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання укладених договорів.

Наявними в матеріалах справи первинними документами, які також були досліджені в ході перевірки позивача, в повному обсязі підтверджено виконання умов договорів ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» .

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факту безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивача по взаємовідносинам з ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» , а тому колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині відображених даних по взаємовідносинам позивача з ТОВ В«Ренесанс Експо УкраїнаВ» та ТОВ В«Запорожский КоксохимремонтВ» .

Що стосується взаємовідносин позивача з ДП «Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦ», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем не надано первинних документів в обґрунтування понесення витрат по взаємовідносинам з ДП «Київська багатопрофільна лабораторія НДЕКЦ» в загальній сумі 1413,36 грн., включаючи ПДВ 235,56 грн., а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що встановлене контролюючим органом заниження податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 р. в сумі 271,00 грн. є обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення №0000862204 від 23.10.2014 р. в цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 р. у справі № П/811/915/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградський хлібозавод" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді В.А.Шальєва

ОСОБА_2