Ухвала

від 15.07.2015 по справі 826/4614/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року Справа: № 826/4614/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Жигіля Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» ( далі - позивач ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2014 р. № 0022261501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову в повному обсязі, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» ( далі - ТОВ «Фадо Груп» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві ( далі -ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві ) як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

Відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «ФАДО ГРУП» у податковій звітності з ПДВ за серпень 2014 року, за результатами якої було складено акт від 12.12.2014 р. № 7361/26-56-15-01-38/38670651.

Із зазначеного акту перевірки вбачається, що позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року від 22.09.2014 р. № 1400033936, в якій, між іншим зазначено про формування податкового кредиту з урахуванням податкової накладної від 27.08.2014 р. № 173 на суму ПДВ 111959,15 грн., виписаної контрагентом позивача - ТОВ «Ерідан-2011», яка не була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних ( далі - ЄДРПН ).

Зазначені обставини стали підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі таких висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 р. № 0022261501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 139 948,94 грн., у т.ч. за основним платежем - на 111 959,15 грн. та за штрафними ( фінансовими ) санкціями - на 27 989,79 грн.

Судова колегія встановила, що відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що податковим законодавством не передбачено право платника податків на включення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у податкових накладених, що не зареєстровані в ЄДРПН, а також з того, що позивач не звертався до податкового органу зі скаргою на свого контрагента - ТОВ «Ерідан-2011» щодо не здійснення ним реєстрації в ЄДРПН податкової накладної від 27.08.2014 р. № 173.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 75.1 ст. 75 ПК України закріплено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до ч. 1, 9, 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отже, законодавством регламентовано повноваження податкових органів проводити камеральні перевірки відомостей, зазначених платниками податків у податкових деклараціях.

Крім того, з викладених правових норм вбачається, що платник податків має право включати до складу податкового кредиту виключно суми ПДВ, зазначені у податкових деклараціях, які заповнені і зареєстровані в ЄДРПН, у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, Податковим кодексом визначено чіткий механізм захисту платниками податків свого права на формування податкового кредиту шляхом звернення до контролюючого органу із відповідною скаргою на свого контрагента в разі невиконання ним вимог законодавства щодо необхідності здійснення реєстрації податкової накладної в ЄДРПН.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Фадо Груп» до складу податкового кредиту за серпень 2014 року включило суму ПДВ, зазначену у податковій накладній від 27.08.2014 р. № 173, яка не буда зареєстрована контрагентом позивача - ТОВ «Ерідан-2011» у ЄДРПН. При цьому, зі скаргами на свого контрагента позивач до податкових органів у порядку ч.11 п. 201.10 ст. 201 ПК України не зверталось.

Доводи апелянта про те, що його контрагент - ТОВ «Ерідан-2011» у серпні 2011 року перебував на податковому обліку в Донецькій області та направляв податкові накладні до ЄДРПН через Донецьк і йому невідомо, чому деякі з них не надійшли за призначенням, колегія суддів вважає не обґрунтованими і такими, що не спростовують наявності у апелянта права на звернення до податкового органу за власним місцем реєстрації ( м. Київ ) із відповідною скаргою ( заявою ) у порядку ч. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, реалізація якого залежить виключно від власного волевиявлення платника податків.

Посилання апелянта на те, що відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі своїх повноважень, а також на те, що фактично ним було проведено не камеральну перевірку, а позапланову документальну невиїзну перевірку, апеляційний суд вважає безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи та суперечать приписам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 75, 76 ПК України.

Твердження апелянта про те, що відповідачем було порушено строк проведення камеральної перевірки, визначений у п. 200.10 ст. 200 ПК України, колегія суддів вважає такими, що не спростовують ані факту наявності складу правопорушення, виявленого за її результатами, ані правильності висновків суду першої інстанції, а тому, не є достатньою та необхідною правовою підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, дослідивши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, апеляційний суд знаходить їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх і необхідних правових підстав для задоволення адміністративного позову та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у відповідності до вимог ст. 159 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фадо Груп» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 15.07.2015 р.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.