Рішення

від 14.07.2015 по справі 910/16220/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/16220/15

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

до Товариств з обмеженою відповідальністю "Компанія "РАФІ ГРУП", м. Київ

про стягнення 136 000,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "РАФІ ГРУП" про стягнення штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. та пені у сумі 68 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем у добровільному порядку та у передбачені законодавством строки штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2014 р. № 227-р/к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16220/15, розгляд останньої призначено на 14.07.2015 р.

06.07.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли оригінали документів на виконання вимог ухвали та клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

13.07.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 14.07.2015 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

11.11.2014 р. Адміністративна колегія обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 66-02/2014 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, прийняла рішення № 227-р/к, яким визнала, що ТОВ "Компанія "РАФІ ГРУП" вчинене порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за п. 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі послуг з ремонту апаратури дизель-поїздів ДЕЛ-02, що проводилися ДП «Одеська залізниця» у 2011 році.

У зв'язку із вказаним порушенням відповідача, рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.11.2014 р. № 227-р/к накладено штраф на ТОВ "Компанія "РАФІ ГРУП" (код 35574625) у розмірі 68 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Комітету було надіслано відповідачеві листом від 12.11.2014 р. № 02-03/4513, однак було повернене позивачу відділом поштового зв'язку з відміткою: «за закінченням встановленого строку зберігання».

Враховуючи те, що позивач не мав можливості вручити Рішення № 227-р/к відповідачу, вказане рішення було опубліковано в газеті "Час Київщини" № 50 (143) від 26.12.2014 р. (оригінал та належним чином завірена копія вказаної газети знаходиться в матеріалах справи), а також інформація про зазначене рішення була опублікована на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України.

Таким чином Рішення № 227-р/к вважається врученим 05.01.2015 (одинадцятий день після опублікування Рішення №227-р/к).

Відповідно до частин третьої статті 56 Закону рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Початком періоду прострочення сплати штрафу і початком періоду нарахування пені слід вважати 06.03.2015 р., оскільки у добровільному порядку відповідач повинен був сплатити штраф до 05.03.2015 р.

Відповідачем сума штрафу у добровільному порядку сплачена не була, у зв'язку із чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення суми штрафу з відповідача та суми пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 238 Господарського кодексу (далі - ГК) України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно п. 8 ст. 56 цього ж Закону, протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду справи штраф відповідачем не сплачено, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 68 000,00 грн. за період з 07.03.2015 р. по 17.06.2015 р.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, за період з 07.03.2015 р. по 17.06.2015 р. та встановив його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Враховуючи викладене вимога позивача про стягнення пені в сумі 68 000,00 грн. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреного судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно з частиною дев'ятою статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності 106.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «РАФІ ГРУП» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького/Драгомирова, будинок 10/10, К.60-61, код 35574625) до Державного бюджету України на рахунок УК у м. Одесі Приморського р-ну (код 38016923, МФО 828011, р/р 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 21081100, вид платежу: «Адміністративні штрафи та інші санкції» символ банку 106 Державний бюджет) - штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеню у сумі 68 000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «РАФІ ГРУП» (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького/Драгомирова, будинок 10/10, К.60-61, код 35574625) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 720 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2015 р.

Суддя С.О. Турчин