Рішення

від 14.07.2015 по справі 910/15438/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/15438/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муліно Трейд", м. Вільнянськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Логістик", м. Київ

про стягнення 82 253,86 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Каськова І.Є.(довіреність б/н від 16.02.2015 року);

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Муліно Трейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Логістик" про стягнення заборгованості у загальній сумі 82 253,86грн., з яких: основна заборгованість у розмірі 52 800,00грн., 3% річних у розмірі 2 386,85грн., інфляційні втрати у розмірі 27 064,01грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № КЛ0210/01 від 02.10.2013р. щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/15438/15, розгляд останньої призначено на 30.06.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2015 р. у зв'язку з неявкою уповноваженого представника відповідача, розгляд справи відкладено на 14.07.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

14.07.2015 р. до початку судового засідання через канцелярію суду від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідка про те, що за період з 18.10.2014 р. по 10.07.2015 р. від відповідача не надійшли кошти за товар у сумі 52 800,00 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 14.07.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.10.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Дайнел» (назву якого було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Муліно Трейд», що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 02.02.2015р. серії АВ №930409 та наказом №13 від 07.04.14р.) (далі - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Логістик" (далі - покупець) укладено договір поставки № КЛ0210/01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію: борошно пшеничне в асортименті, на умовах даного Договору. Кількість та ціна продукції визначається відповідно до накладних та специфікацій.

Згідно з п.2.3 Договору, поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що постачається, сторони складають специфікації, в яких зазначається найменування, асортимент, кількість, ціна продукції та вартість партії продукції.

Строк поставки кожної партії продукції визначаються в графіку поставки продукції, який з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною даного договору (пункт 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем відповідно до рахунку-фактури постачальника.

Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. (пункт 3.2 Договору).

Покупець оплачує партію продукції, що постачається йому постачальником, протягом 14 календарних днів, що розраховується з дати відвантаження йому продукції постачальником (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до п.8.1 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р.

Крім того, сторонами підписано специфікацію №1 від 02.10.2013 р., відповідно до якої сторонами погоджено постачання товару: борошно пшеничне в/с, у кількості 22 тони, вільна оптова ціна 2400,00грн. за тону з ПДВ.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. ч. 1.2. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як зазначалось вище, між сторонами укладено договір № КЛ0210/01 від 02.10.2013р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Муліно Трейд" здійснено поставку товару на загальну суму 52 800,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної № 434 від 04.10.2013 р., довіреністю № КП0410/01 від 04.10.2013 р.

Крім того, перевезення продукції здійснювалось за замовленням відповідача, що підтверджується належним чином оформленою товарно-транспортною накладною серії АА № 0410-4 від 04.10.2014 р., яка містить печатку відповідача.

Згідно з п. 3.3 Договору, покупець сплачує партію продукції, що постачається йому постачальником, протягом 14 календарних днів, що розраховується з дати відвантаження йому продукції постачальником.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідачем належним чином не виконано зобов'язання щодо оплати поставленого товару у встановлені Договором строки.

Заборгованість відповідача за неоплачений товар станом на час розгляду спору складає 52 800,00 грн.

Отже вимога про стягнення 52 800,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок 3% річних за період з 19.10.2013 р. по 21.04.2015 р. у розмірі 2 386,85грн. та інфляційних втрат за період з листопада 2013 р. по березень 2015 р. у розмірі 27 064,01грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання є підставою для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 52 800,00грн. - основної заборгованості, 2 386,85грн. - 3% річних, 27 064,01грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер-Логістик" (04108, м. Київ, проспект Свободи, буд. 2, код 36406025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Муліно Трейд" (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, буд. 4, код 38292175) 52 800,00 грн. основної заборгованості, 2 386,85 грн. 3% річних, 27 064,01грн. інфляційних втрат, 1827,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2015 р.

Суддя С.О. Турчин