Рішення

від 14.07.2015 по справі 913/86/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

14 липня 2015 року Справа № 913/86/15

Провадження № 34/913/86/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" , м. Київ в особі Відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції , смт. Комсомольське Зміївський район Харківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмаш", м. Луганськ

про стягнення 81 155 грн. 84 коп.

Суддя Іванов А.В.

секретар судового засідання Жданова Е.А.

у засіданні брали участь:

від позивача - Чебаненко В.Л., провідний юрисконсульт юридичного відділу відокремленого підрозділу "Зміївська ТЕС" ПАТ "Центренерго", довіреність № 528/22 від 31.12.2014;

від відповідача - Кононович Р.А., директор, паспорт серії ЕК 418454, виданий 15.05.1997 р. Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області.

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції (далі - позивач у справі звернулося до господарського суду з позовом від 28.04.2015 № 25/390-2235 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмаш" (далі - ТОВ "Укрінвестмаш", відповідача у справі) про стягнення з останнього 81 155 грн. 84 коп., з яких:

- 51 256 грн. 32 коп. - пеня за період прострочення поставки з 05.12.2013 по 03.04.2014;

- 29 899 грн. 52 коп. - штраф 7 % згідно пункту 9.2 договору.

Позивач, посилаючись на норми статей 526, 611, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 22, 193, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним сторонами договором № 12/595 про закупівлю (поставку) товарів від 28.10.2013 стосовно недопоставки товару на загальну суму 427 136 грн. 00 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

На виконання ухвали господарського суду від 11.06.2015 року через канцелярію суду представником позивача надано пояснення стосовно розрахунку пені з визначенням конкретного періоду прострочення.

Вказані пояснення з додатками судом прийняті та долучені до матеріалів справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмаш" (далі - ТОВ "Укрінвестмаш") відповідач у справі, скористався правом участі в судовому засіданні, 14.07.2015 року надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому з позовні вимоги не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню., посилаючись, на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 255, 681 Цивільного кодексу України встановлено - 1 рік. Зазначає, що застосування відповідальності за прострочку виконання зобов'язання у вигляді пені та штрафу одночасно суперечить статті 231 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Вказує, що позивачем невірно розрахований розмір пені, без дотримання вимог чинного законодавства, а саме вважає вірним - в період часу нарахування пені - з 05.12.2013 року по 03.04.2014 року становив 6,5% річних, відповідно подвійний розмір ставки НБУ складав 13% річних. Для розрахунку щоденного розміру подвійної облікової ставки НБУ необхідно 13% поділити на 365 днів в році. Таким чином, розмір подвійної облікової ставки НБУ за день складає 0,036% від вартості продукції. Розмір пені в день складає 153,77 грн, з урахуванням прострочення в 120 днів, на яке посилається позивач, розмір пені за вказаний період складає 18452,40 грн. Посилання позивача на те, що фактично товар не було поставлено - є необґрунтованим, зобов'язання було виконано, проте позивачем було відмовлено у прийнятті товару, посилаючись на невідповідність поставленого товару, тому слід застосувати п. 9.2 Договору, оскільки ним регулюється відповідальність за не поставку чи несвоєчасну поставку товару.

Вказаний відзив судом прийнятий та долучений до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Центренерго», як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінвестмаш», як продавцем, 28.10.2013 укладено договір № 12/595 про закупівлю товарів.

Предметом договору є правовідносини, за якими постачальник (відповідач у справі) зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець (позивач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється, відповідно до умов договору (п. 1.1, 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком до договору.

Додатком до договору № 1 встановлено наступне:

- умови розрахунків: розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: протягом 45 днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі за кожну партію продукції.;

- строк поставки: повинен складати не більше 30 днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця.

За умовами п. 9.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної продукції.

Покупець виконав прийняті на себе зобов'язання за договором, а саме постачальнику було направлено заявку на поставку продукції № 07/844-6520 від 29.10.2013, яка була отримана ним 04.11.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

У вказаній заявці було зазначено про поставку ходового колеса 2Е842665:1А - 4 шт., шківу канатотягового 650 № 201-10021 - 2 шт., ходового колеса ТП-759 - 3 шт., гальмівного шківу 370.540.01.01 - 2 шт.

Покупцю було відпущено товар на суму 71558 грн. 00 коп. за видатковою накладною від 02.12.2013 № УІ-0000129.

Згідно із актом приймання передачі постачальником покупцю було передано наступну продукцію: шків канатотяговий 650 № 201-10021 - 2 шт., гальмівний шків 370.540.01.01 - 2 шт. (а.с. 30).

Позивач платіжним дорученням від 15.01.2015 № Z/105 сплатив постачальнику за поставлену продукцію 71558 грн. 00 коп.

Приймаючи до уваги, те що відповідачем у справі не виконано заявку на поставку продукції у повному обсязі, позивач звернувся до суду про стягнення з постачальника штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань з поставки товару.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи учасників процесу та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ч. 1 ст. 671 Цивільного кодексу України якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами.

За результатами аналізу спірних правовідносин сторін суд дійшов висновку, що відповідачем не було дотримано умови договору при здійсненні поставки продукції.

Так, покупцем постачальнику було направлено заявку на поставку продукції № 07/844-6520 від 29.10.2013, яка була отримана ним 04.11.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

У вказаній заявці було зазначено про поставку ходового колеса 2Е842665:1А - 4 шт., шківу канатотягового 650 № 201-10021 - 2 шт., ходового колеса ТП-759 - 3 шт., гальмівного шківу 370.540.01.01 - 2 шт.

Проте, постачальником було поставлено лише наступну продукцію: шків канатотяговий 650 № 201-10021 - 2 шт., гальмівний шків 370.540.01.01 - 2 шт. (а.с. 30).

Позивач платіжним дорученням від 15.01.2015 № Z/105 сплатив постачальнику за поставлену продукцію 71558 грн. 00 коп.

Разом з тим, строк поставки: повинен складати не більше 30 днів з дати отримання постачальником письмової заявки покупця, проте до цього часу відповідачем не було поставлено позивачу ходове колесо 2Е842665:1А - 4 шт. та ходове колесо ТП-759 - 3 шт.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За умовами п. 9.2 договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції постачальника стягується пеня у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної продукції.

Позивачем нараховано пеню в сумі 51256 грн. 32 коп. за період з 05.12.2013 по 03.04.2014 та штраф в сумі 29899 грн. 52 коп.

Позивачем здійснено розрахунок пені, виходячи з розміру в 0,1% від суми простроченого платежу.

Такий розрахунок є необґрунтованим в частині застосування розміру пені в 0,1%, а тому вимога по стягненню пені підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, за змістом положень договору сторонами передбачена відповідальність у вигляді пені.

Законодавством обмежено максимально граничний розмір пені, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є чинним на даний час, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, здійснений позивачем розрахунок заявленої до стягнення неустойки без врахування максимального граничного розміру пені обмеженого законодавством є неправильним.

Суд визнає обґрунтованою пеню за визначений позивачем період, але розраховану за подвійною обліковою ставкою НБУ, у сумі 18255 грн. 68 коп.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 7% від вартості продукції є обґрунтованими та підлягають стягнення в сумі 29899 грн. 52 коп.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 29899 грн. 52 коп. та пеня в сумі 18255 грн. 68 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 14.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестмаш", м. Луганськ, вул. Оборонна, 34А/208, код 31417729, на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" , м. Київ, вул.. Народного ополчення, б. 1, в особі Відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції , смт. Комсомольське Зміївський район Харківської області, Балаклійське шосе, 2. код 05471247, штраф в сумі 29899 грн. 52 коп., пеню в сумі 18255 грн. 68 коп., судовий збір в сумі 1 084 грн. 14 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 15.07.2015.

Суддя А.В. Іванов