Постанова

від 09.07.2015 по справі 804/6420/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 р. Справа № 804/6420/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (надалі - Позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - Відповідач), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог від 09.07.2015) просить:

1. Визнати протиправним (недійсним) у повному обсязі податкове повідомлення- рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06.05.2015 року № НОМЕР_1 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13962,00грн.

2. Визнати частково протиправним (недійсним) податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06.05.2015 року № НОМЕР_2 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у сумі 8664,34 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 4332,17 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає безпідставним проведення податкової перевірки, висновки якої є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового та цивільного законодавства, а зазначені податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року до участі у справі 804/6420/15 в якості свідків було залучено осіб, які на момент виникнення спірних правовідносин, займали посади директорів ТОВ "КАРАВЕЛЛА" (код 36670052) - ОСОБА_2, ТОВ "АМІРАН" (код 23650982) - ОСОБА_3, яких викликано на судовий розгляд адміністративної справи для допиту.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначено, що перевірка позивача проведена правомірно, а оскаржувані позивачем рішення винесені в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 18.03.2015р. по 21.04.2015р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 30926946) щодо правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість у січні 2015 року на суму 29780753 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період, згідно із затвердженим планом перевірки.

За результатами перевірки було складено акт № 216/28-01-46-30926946 від 21.04.2015 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Позивача щодо правомірності врахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року.

За результатами перевірки перевіряючими зроблені висновки про порушення Позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.6ст. 198, п. 200.1 абз. в) та б) п. 200.4, ст.200. п. 201.6 ст.201, п. 139.1.9 п. розділу V Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено:

1. повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 06.05.2015р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13962,00грн.;

2. повідомлення-рішення №0000234603 від 06.05.2015р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у сумі 12690,00 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 6345,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, господарські операції для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або лише за умови сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 22.10.2014р. між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «Компанія КАРАВЕЛЛА» було укладено договір постачання №05-1/192. На виконання умов договору № 05-1/192 від 22.10.2014р. ТОВ «Компанія «КАРАВЕЛЛА» було поставлено на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» метизну продукцію.

Як зазначено в акті перевірки, податкові накладні ТОВ «Компанія «Каравелла» від 10.11.14 №51 на суму поставки 921,6 грн., ПДВ 153,6 грн., № 52 на суму поставки 32116,80 грн., ПДВ 5352,8 грн., № 53 на суму поставки 41083,80 грн., ПДВ 6847,30 грн. на поставку метизів (гвинт, болти, шпонки), містять коди товару за УКТ ЗЕД - НОМЕР_3; НОМЕР_4; НОМЕР_5; НОМЕР_6; НОМЕР_7, що свідчить про імпортне походження товару. Однак, ТОВ «Компанія «Каравелла» за даними наявних інформаційних ресурсів (АІС «Митниця», АІС «Інспектор-2006»), а також даних податкових декларацій з ПДВ, протягом 2013 -2014 імпортні операції не задекларовано.

Крім того, в ході проведення перевірки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» не надано документального підтвердження походження зазначеного товару, а саме - сертифікатів якості, паспортів на товар, інших документів, що підтверджують якість товару.

Крім того, 15.01.2014р. між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Українсько-російським ТОВ «АМІРАН» було укладено договір постачання №05-1/62.

На виконання умов договору №05-1/62 від 15.01.2014р. Українсько-російським ТОВ «АМІРАН» поставило на адресу ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» підшипники.

За висновками Відповідача, викладеними у акті перевірки, поставлені на адресу Позивача підшипники мають імпортне походження та були придбані Постачальником (ТОВ «АМІРАН») у ПП «Астра-Фінанс». Але ані ТОВ «АМІРАН», ані ПП «Астра-Фінанс», не було подано декларацій з податку на прибуток та не задекларовано імпортних операцій протягом 2013- 2014р.

Перевіряючими зазначено, що до перевірки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» копії імпортних ВМД на ввезення товарів «Підшипник 160098x/160152xGamet» з кодом ТН ЗЕД НОМЕР_8, а також будь-які документи, що підтверджують якість та походження товару - не представлено.

З огляду на зазначене вище, відповідач зробив висновок, що ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі документів, що не мають статусу первинних документів у розумінні Закону України від 16.07.99 №996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), оскільки, враховуючи їх дефектність (відсутність сертифікатів якості, а також документів, що підтверджують якість та походження товару), вони не підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність сертифікатів якості на товар як на одну з підстав нереальності договорів між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «Компанія «Каравелла», ТОВ «АМІРАН», сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.

Твердження відповідача про відсутність документів, що мають силу первинних документів та встановлення факту нереального придбання товару не підтверджується матеріалами справи, бо до перевірки були надані видаткові накладні № РН-0000014 від 26.01.2015р., № РН-0002126 від 04.12.2014р., № РН-0001944 від 10.11.2014р., № РН-0001945 від 10.11.2014р., № РН-0001946 від 10.11.2014р., податкові накладні, виписані ТОВ Компанія «КАРАВЕЛЛА», безпосередньо сам договір постачання та специфікації до нього.

При цьому, будь-яких зауважень щодо форми і змісту наданих первинних документів перевіряючими в акті перевірки зазначено не було.

Посилання відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки копій імпортних ВМД на ввезення товарів, а також будь-яких документів, що підтверджують якість та походження товару критично оцінюються судом, оскільки ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» не здійснювало ввезення товару на територію України, а придбавало товар у резидента України, а обовязок мати докази, що підтверджують ввезення цього товару на територію України не пердбачений нормами чинного законодавства України. Крім того суд зазначає, що відповідачем не встановлено обставин фіктивності наведених контрагентів або неможливості здійснення ними наведених опреацій, та відповідно не надано доказів у на підтвердження нереальності здійснення спірних господарських опреацій.

Натомість, під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства на підтвердження реальності укладання оскаржуваних угод: договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання виконаних робіт тощо.

У зв'язку з викладеним вище, суд зазначає, що позивачем підтверджено реальність укладення договору постачання №05-1/192 від 22.10.2014р. між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ТОВ «Компанія КАРАВЕЛЛА» та договору постачання №05-1/6215.01.2014р. між ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та Українсько- російським ТОВ «АМІРАН» та правомірність формування позивачем податкового кредиту за їх результатами.

Отже, суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № НОМЕР_1 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13962,00грн. та податкового повідомлення-рішення від 06.05.2015 року № НОМЕР_2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у сумі 8664,34 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 4332,17 грн.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06.05.2015 року № НОМЕР_1 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13962,00грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 06.05.2015 року № НОМЕР_2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у сумі 8664,34 грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 4332,17 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1