Постанова

від 09.06.2015 по справі 810/6917/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2015 року (10:35 год.) м. Київ №810/6917/14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "Авто-лайн" про стягнення податкового боргу в сумі 284360,00 грн.

Суть спору : До Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Вишгородська ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області до ТОВ В«Авто-лайнВ» про стягнення податкового боргу в сумі в загальній сумі 483397,80 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2014 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» про:

- стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 284360,00 грн., залишивши номер справи 810/6917/14;

- стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 199037,80 грн., виділивши цю частину позовних вимог в окреме провадження з присвоєнням справі нового номеру.

Предметом спору у цій справі наразі є позовні вимоги про стягнення коштів Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом в сумі 284360,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств в повному розмірі, в зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 284360,00 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області:

- № НОМЕР_1 від 29.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 103960,00 грн., в тому числі: 69460,00 грн. за основним платежем та 34500,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями);

- № НОМЕР_2 від 29.04.2013 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90400,01 грн., в тому числі: 60400,00 грн. за основним платежем та 30000,01 грн. за штрафними (фінансовими санкціями);

- № НОМЕР_3 від 20.08.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 90000,00 грн., в тому числі: 60000,00 грн. за основним платежем та 30000,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Позивач зазначає, що з 02.04.2013 по 03.04.2013 працівниками ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Авто-Лайн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сорбполімер-Аналітик» за червень 2011 року, ТОВ «ВО Продтранссервіс» за жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.04.2014 № 315/22-00/32108002, який покладено в основу податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.04.2013, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 69 460,00 грн. за основним платежем та 34 500,00 грн. за штрафними санкціями та податкового повідомлення-рішення від 29.04.2013 № НОМЕР_2 від 29.04.2013, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 400,00 грн. за основним платежем та 30 000,00 грн. штрафними санкціями.

Крім того у липні працівником Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була проведена позапланова невиїзна перевірка з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВО Продсерівіс» за період з 01.03.2013 по 31.03.2013, за результатами якої складено акт № 818/22-00/32108002 від 29.07.2013, який покладено в основу прийнятого податкового повідомлення-рішення від 20.08.2013 № НОМЕР_3, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 000, грн. основного платежу та 30 000 грн. за штрафними санкціями.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у письмових запереченнях, стверджуючи при цьому, що відповідач є функціонуючим підприємством, основним видом діяльності якого є: Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення, всі операції товариства підтверджені належним чином оформленими документами, що відображають реальність господарських операцій. Додатковим підтвердженням чого є використання товару у господарській діяльності відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що податкові повідомлення-рішення, які покладені в основу позовних вимог, були предметом судового розгляду в іншій справі та були частково скасовані постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 810/218/15, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду адміністративного суду від 21.04.2015.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак направив до суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника за наявними матеріалами. Відповідно до наданого клопотання позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення представнику за довіреністю. Про причини неявки суду не повідомлено.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 657756 від 08.04.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» (ЄДРПОУ 32108002, місцезнаходження юридичної особи: 07300, Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, вулиця Кургузова, будинок 9А) зареєстровано в якості юридичної особи 25.09.2002 Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією (т.1.,а.с.13-15).

З 24.03.2008 відповідач перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби за №1355-ТОВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 04.03.2009 № 79 (т.1, а.с.20).

В липні 2013 позивачем було проведено позапланову невиїзну перевірку щодо відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сорбполімер-Аналітик» за період червень 2011 року, ТОВ «ВО Продтранссервіс» за період жовтень 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.04.2014 № 315/22-00/32108002 (т.1, а.с.98-125).

ОСОБА_1 перевірки від 09.04.2013 встановлено порушення позивачем п.198.1 ст.198, п. 200.1 ст.200 та п.138.1, п.138.1 ст.138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого - занижено податкові зобов'язання з ПДВ за червень 2011 року та жовтень 2012 року на загальну суму 60 400 грн., та занижено податок на прибуток за відповідні періоди в сумі 69 460 грн.

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 09.04.2013 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.04.2013, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 69 460,00 грн. за основним платежем та 34 500,00 грн. за штрафними санкціями та №0001322205 від 29.04.2013, яким відповідачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 60 400,00 грн. за основним платежем та 30 001,00 грн. штрафними санкціями, відповідні податкові повідомлення-рішення було отримано відповідачем, про що свідчить відмітка на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.127-128).

Також, 29.07.2013 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено щодо Товариства з обмеженою відповідальність «Авто-Лайн» позапланову невиїзну перевірку, за наслідками якої складено акт від 29.07.2013 №818/22-00/32108002 «Про результати перевірки ТОВ «Авто-Лайн» (код за ЄДРПОУ 32108002) з питань правильності нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ВО Продтранссервіс» (код 24392571) за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р.В» (далі - ОСОБА_1 перевірки від 29.07.2013) (т.1,а.с.129-135).

ОСОБА_1 зазначеного акта перевірки відповідач встановив порушення позивачем норм п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 201.1 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в наслідок чого - занижено ПДВ на загальну суму 60 000 грн. за березень 2013 року.

На підставі ОСОБА_1 перевірки від 29.07.2013 позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2013 №0003292205 з ПДВ на загальну суму 90 000 грн., з якої 60 000 грн. - за основним платежем та 30 000 грн. - штрафних фінансових санкцій. Відповідне податкове повідомлення рішення було отримано відповідачем, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (т.1,а.с.136).

До складу податкового кредиту позивачем віднесено суми ПДВ по взаємовідносинах ТОВ «ВО Продтранссервіс» за період з 01.03.2013р. по 31.03.2013р. в розмірі 60 000 грн.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Лайн» звернулось з позовом до Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 у справі № 810/218/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду адміністративного суду від 21.04.2015, адміністративний позов ТОВ «Авто-Лайн» задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення Вишгородської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області від 29.04.2013 №0001332205 та №0001322205, в скасуванні податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 20.08.2015 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2015 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційного скаргою Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного суду адміністративного суду від 21.04.2015 у справі № 810/218/15 за позовом ТОВ «Авто-Лайн» до Вшгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 810/218/15 встановлено фіктивність господарських відносин (поставка палива) між ТОВ «Авто-Лайн» та ТОВ «ВО Продсервіс» та неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість, тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2013 року №0003292205 відхилено.

Враховуючи, що відповідач скористався своїм правом судового оскарження грошові, зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 20.08.2015 вважаються узгодженими після результатів судового скарження, зокрема, після ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою стала несплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V ПК України.

Відповідно до пп.1 п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 4.1.1 статті 4 ПК України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_3 від 20.08.2013 на загальну суму 90 000,00 грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

02.04.2012 ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС складено податкову вимогу №364 на суму 24030,08 грн., яка була отримана відповідачем 10.05.2012, що підтверджується поштовим повідомленням (т.1, а.с.197).

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 20.08.2013 на загальну суму 90 000,00 грн., оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову, приймаючи до уваги, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, які скасовані в судовому порядку і рішення суду набрало законної сили, про що зазначено вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Авто-ЛайнВ» (07300, Київська область, м.Вишгород, вул. Кургузова, буд. 9А, код ЄДРПОУ 32108002) 90 000,00 грн. (дев'яносто тисяч гривень 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.