Рішення

від 08.07.2015 по справі 908/3670/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015 Справа № 908/3670/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20)

до відповідача Запорізької міської ради (69105, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: будівля центрального теплового пункту (інв. № 1010017), цегляна будівля насосної станції теплої води № 2 (інв. № 1011312, контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв. № 1011322), будівля приточної камери (інв. № 1020754), приміщення насосної (інв. № 1201698), контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв. № 1021030), контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв. № 1021031), контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв. № 1021029), розташовані за адресою м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20

Суддя Попова І.А.

Представники :

Позивача - Ложешнік О.Ю., дов. № 42/6 від 12.01.2005 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна: будівля центрального теплового пункту (інв. № 1010017), цегляна будівля насосної станції теплої води № 2 (інв. № 1011312, контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв. № 1011322), будівля приточної камери (інв. № 1020754), приміщення насосної (інв. № 1201698), контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв. № 1021030), контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв. № 1021031), контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв. № 1021029), розташовані за адресою м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.06.2015 р. розгляд справи призначений на 08.07.2015 р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 08.07.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 15, 16, 181, 316, 317, 319, 321, 328, 376, 392 ЦК України. В обґрунтування позову зазначає: відповідно до договору оренди землі № 040626100563/804/68618/20 від 12.05.2006 р. ПАТ «Укрграфіт» прийняло в строкове платне користування земельні ділянки для розташування виробничого майданчику № 1, що знаходяться за адресою: м.Запоріжжя, Північне шосе, 20 (кадастрові номери: № 2310100000:05:016:0009; № 2310100000:05:016:0029; №2310100000:05:016:0031; № 2310100000:05:016:0028, № 2310100000:05:016:0030, №2310100000:05:016:0032, № 2310100000:02:031:0041) загальною площею 27,5515 га. Пунктом 3 Договору встановлено, що на земельних ділянках заходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, які є власністю орендаря. Згідно з пунктом 4 Договору, земельні ділянки передаються в оренду разом з будівлями та спорудами. Відповідно до п.8 Договору, договір укладається на сорок дев'ять років. Тобто, до 2055 року). Пунктами 14,15 Договору оренди землі встановлено, що земельні ділянки передаються в оренду для розташування виробничого майданчику №1. Цільове призначення земельних ділянок - землі промисловості. 20 червня 2006р. сторонами у справі складено та підписано акт прийому-передачі земельних ділянок за вказаним договором оренди землі.

На земельній ділянці із кадастровим номером №2310100000:05:016:0009 знаходиться загалом 44 об'єкта, у тому числі 29 об'єктів із зареєстрованим правом власності, а також 8 об'єктів, на які відсутній повний перелік правовстановлювальних документів, зокрема:

1) Будівля центрального теплового пункту (інв.№1010017);

2) Цегляна будівля насосної станції теплої води №2 (інв.№1011312);

3) Контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв.№1011322);

4) Будівля приточної камери (інв.№1020754);

5) Приміщення насосної (інв.№1201698);

6) Контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв.№1021030);

7) Контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв..№1021031);

8) Контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв.№1021029).

Зазначені об'єкти побудовано позивачем за рахунок власних коштів в процесі здійснення господарської діяльності у зв'язку із виробничою необхідністю. Вказані об'єкти побудовано Позивачем у відповідності до складеної проектно-конструкторської документації, проте, оскільки з моменту побудови пройшов тривалий час та документи з ремонтно-будівельних робіт були загублені, роботи з узаконення та вводу в експлуатацію не були виконані. Зазначені об'єкти обліковуються на балансі відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів (форма №О3-6) та актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №03-1) .№1010017, .№1011312, .№1011322, .№1020754, №1201698, .№1021030, №1021031, №1021029. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. На замовлення Позивача, Комунальним підприємством «БТІ» Оріхівської районної ради було виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомості. Згідно з довідкою від 29.05.2015р. № 10/2368 балансова вартість спірних об'єктів становить 6250452,98рн. Позивач зазначає, що самочинно побудовані спірні об'єкти нерухомості збудовано на земельній ділянці, орендованій Позивачем, внаслідок будівництва не було порушено цільового використання земель, оскільки земля надана для розташування будівель і споруд, будівництво спірних об'єктів здійснено з дотриманням будівельних норм та стандартів, а також те, що будівництво не порушує права будь-яких третіх осіб. Позивач просить визнати право власності на об'єкти нерухомого майна: Будівля центрального теплового пункту (інв.№1010017) загальною площею 746,9кв.м.; Цегляна будівля насосної станції теплої води №2 (інв.№1011312), літ.А-ІІ, загальною площею 91,6 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв.№1011322) літ.А, загальною площею 3,6кв.м.; Будівля приточної камери (інв.№1020754) літ.А, загальною площею 109,3 кв.м.; Приміщення насосної (інв.№1201698) літ.А, загальною площею 21,1 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв.№1021030) літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв..№1021031), літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.; Контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв.№1021029) літ.А, загальною площею 4,7 кв.м., які розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе,20.

Відповідач - Запорізька міська рада - письмовий відзив на позовну наяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив, заперечень щодо позовних вимог не висловив.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, відповідачі не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 08.07.2015 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши наявні матеріали, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:

Як встановлено, 12 травня 2006 р. Запорізькою міською радою (орендодавець, відповідач по справі) та Відкритим акціонерним товариством «Український графіт» (правонаступником якого є позивач по даній справі, орендар) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення Запорізької міської ради № 8/48 від 15.02.2006 р. надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 27,5515 га для розташування виробничого майданчику № 1 в м.Запоріжжя, Північне шосе, 20. В пункті 3 договору зазначено, що на земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівлі та споруди, які є власністю орендаря. Земельні ділянки передаються в оренду разом з будівлями та спорудами. Згідно п. 8 договір укладається на 49 років.

Пунктами 14, 15 договору оренди землі встановлено, що земельні ділянки передаються в оренду для розташування виробничого майданчику №1. Цільове призначення земельних ділянок - землі промисловості.

Договір оренди землі зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітету України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.06.2006р. за №040626100563.

За актом прийому-передачі земельних ділянок від 20.06.2006р. позивачем прийнято в фактичне користування земельні ділянки за вказаним договором оренди землі.

Вивчені матеріали свідчать: згідно технічного паспорту, складеного Комунальним підприємством «БТІ» Орівхівської районної ради, на земельній ділянці із кадастровим номером №2310100000:05:016:0009 знаходиться загалом 44 об'єкта, у тому числі 29 об'єктів із зареєстрованим правом власності, а також 8 об'єктів, на які відсутній повний перелік правовстановлювальних документів, зокрема:

1) Будівля центрального теплового пункту (інв.№1010017);

2) Цегляна будівля насосної станції теплої води №2 (інв.№1011312);

3) Контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв.№1011322);

4) Будівля приточної камери (інв.№1020754);

5) Приміщення насосної (інв.№1201698);

6) Контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв.№1021030);

7) Контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв..№1021031);

8) Контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв.№1021029).

Як пояснив позивач, зазначені об'єкти було побудовано за рахунок власних коштів в процесі здійснення господарської діяльності у зв'язку із виробничою необхідністю. Вказані об'єкти побудовано у відповідності до складеної проектно-конструкторської документації, проте, оскільки з моменту побудови пройшов тривалий час та документи з ремонтно-будівельних робіт загублені, роботи з узаконення та вводу в експлуатацію не були виконані.

Предметом даного позову є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом положень ст. 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як вбачається з доданих матеріалів, спірні об'єкти збудовані позивачем самочинно. Метою позову про визнання права власності на нерухоме майно є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально-визначеного майна, власником якого є позивач.

Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки врегульовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві - були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В окремих випадках стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.

Частиною третьою ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

З аналізу вказаної норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано в судовому порядку лише в тому випадку, якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку розташовану під збудованим нерухомим об'єктом, такого цільового призначення, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об'єкту.

За змістом частини п'ятої цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» проведено будівельно-технічне дослідження та надано висновок експерта №2099 від 01.07.2015р. відповідно до якого спірні об'єкти, про право власнсоті на які заявляє позивач, є об'єктами завершеного будівництва та експлуатуються за своїм функціональним призначенням, об'єкти відповідають наданій проектній та технічній документації та порушень діючих в Україні нормативних актів в галузі будівництва, при обстеженні об'єктів, не виявлено.

Оскільки земельна ділянка, на якій позивачем здійснено самочинне будівництво, надана в користування згідно договору оренди земельної ділянки, власник земельної ділянки - Запорізька міська рада - не висловив своїх заперечень та не заявив про знесення цих споруд, будь-яких порушень прав інших осіб за даним спором судом не встановлено, збудовані самочинно об'єкти відповідають санітарним та технічним нормам, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля центрального теплового пункту (інв.№1010017) загальною площею 746,9 кв.м.; цегляна будівля насосної станції теплої води №2 (інв.№1011312), літ. А-ІІ, загальною площею 91,6 кв.м.; контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв.№1011322) літ. А, загальною площею 3,6 кв.м.; будівля приточної камери (інв.№1020754) літ.А, загальною площею 109,3 кв.м.; приміщення насосної (інв.№1201698) літ.А, загальною площею 21,1 кв.м.; контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв.№1021030) літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.; контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв..№1021031), літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.; контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв.№1021029) літ.А, загальною площею 4,7 кв.м., розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати відносяться на позивача.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 376 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати право власності Публічного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, ЄДРПОУ 00196204) на самочинно збудовані об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 20., а саме:

- Будівля центрального теплового пункту (інв.№1010017) загальною площею 746,9кв.м.;

- Цегляна будівля насосної станції теплої води №2 (інв.№1011312), літ.А-ІІ, загальною площею 91,6 кв.м.;

- Контрольно-пропускний пункт КПП-3 (інв. № 1011322) літ.А, загальною площею 3,6 кв.м.;

- Будівля приточної камери (інв.№1020754) літ.А, загальною площею 109,3 кв.м.;

- Приміщення насосної (інв.№1201698) літ.А, загальною площею 21,1 кв.м.

- Контрольно-пропускний пункт КПП-5 на проммайданчику 1 (інв.№1021030) літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.;

- Контрольно-пропускний пункт КПП-9 (інв. № 1021031), літ.А, загальною площею 4,0 кв.м.;

- Контрольно-пропускний пункт КПП-6 на проммайданчику 1 (інв.№1021029) літ.А, загальною площею 4,7 кв.м.

Повне рішення складено 14 липня 2015 року.

Суддя І.А. Попова