Рішення

від 14.07.2015 по справі 910/14846/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/14846/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМУЛЯТОРНИЙ СВІТ"

до Приватного акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

про стягнення 41 249,48 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Кузьміна Ю.В. за дов.

Від відповідача: Чмелюк К.М. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості 41 249,48 грн., з яких: 20 984,00 грн. основного боргу, 8334,44 грн. пені, 1017,18 грн. 3% річних, 10 913,86 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

У судовому засіданні 14.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи по справі та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути крім заявленої суми при зверненні до суду додатково 294,09 грн. вартість проїзду уповноваженого представника, 243,60 грн. добових витрат уповноваженого представника, 81,06 грн. 3% річних за період з 29.05.2015р. по 14.07.2015р., 545,59 грн. інфляційних втрат за період з 01.0.2015р. по 01.07.2015р. Заява відповідає ст.22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача наявність боргу визнав, письмового відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013р. між позивачем - (постачальник за договором) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 19/03-2, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити і передати у власність покупцю акумуляторні батареї до рухомого складу та автотранспорту згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами цього договору, а покупець - прийняти товар та оплатити його, період поставки - протягом терміну дії договору.

Умовами пп.3.1, 3.2 договору сторони визначили, що ціна товару включає в себе витрати на транспортування, прибуток, інші обов'язкові платежі, що встановлені чинним законодавством, в т.ч. ПДВ. Загальна ціна договору становить 1 000 000,00 грн. з ПДВ.

Згідно п.4.2, покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії товару, що оформлюється видатковою накладною. Загальний строк оплати покупцем товару не може бути більше 15 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 5.4 договору визначено, що приймання товару здійснюється на території покупця за кількістю та якістю, при цьому за кількістю приймається на підставі актів приймання-передачі товару та видаткових накладних, які підписуються уповноваженими особами відокремлених структурних підрозділів покупця та відповідно до Інструкції П-6.

Протягом 2014р. ним було здійснено поставку товару відповідачу по договору, що підтверджується видатковими накладними № 261 від 10.04.2014р. на суму 34560,00 грн., № 419 від 01.07.2014р. на суму 2424,00 грн., № 421 від 03.07.2014р. на суму 1060,00 грн., та підписаним сторонами актами приймання-передачі від 10.04.2014р., від 01.07.2014р., від 03.07.2014р., всього на суму 38 044,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо отриманого товару та послуг виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 17 060,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 36798 від 18.12.2014р. на суму 7 060,00 грн., № 37624 від 02.02.2015р. на суму 10 000,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача по договору за вказаними розрахунковими документами станом на час звернення з позовом склала 20 984,00 грн.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З урахуванням п.3.4 договору, строк оплати настав не пізніше 14 календарних днів з моменту приймання товару.

Доказів оплати відповідачем суми 20 984,00 грн. боргу, в тому числі в установлені строки, суду не надано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми 20 984,00 грн. основного боргу за договором № 19/03-2 від 19.03.2013 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Сторонами в п.5.3 договору передбачена відповідальність відповідача (покупця) за порушення строків оплати, передбачених договором, шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки. При цьому сплата пені не звільняє покупця від обов'язки сплатити постачальнику всю суму заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на прострочення відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивачем нараховано 8334,44 грн. пені за період з 26.04.2014р. по 28.05.2015р. прострочення виконання зобов'язання по кожній видатковій накладній.

Умовами п.4.2 договору визначено порядок здійснення розрахунків за товар: не пізніше 15 банківських днів з дня отримання покупцем відповідного рахунку-фактури.

Докази отримання відповідачем рахунків, посилання на які зазначено у видаткових накладних, за якими здійснено поставку товару на спірну суму, в матеріалах справи відсутні.

При цьому судом враховано, що видаткові накладні, в яких є посилання на рахунки, підписані як постачальником так і уповноваженою особою на прийняття товару покупця, акти приймання-передачі по видаткових накладних також підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.

Таким чином, строк оплати товару настав: по видатковій накладній № 261 від 10.04.2014р. не пізніше 30.04.2014р., по видатковій накладній № 419 від 01.07.2014р. - не пізніше 21.07.2014р., по видатковій накладній № 421 від 03.07.2014р. - не пізніше 23.07.2014р.

Водночас ч. 6 ст. 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 8 334,44 грн. пені, враховуючи п.6 ст. 232 ГК України, після перерахунку задовольняються судом у сумі 4403,71 грн., виходячи з розрахунку за кожною видатковою накладною:

- № 261 від 10.04.2014р. на суму 34560,00 грн. становить 3941,73 грн. за період з 01.05.2014р. по 01.11.2014р.;

- № 419 від 01.07.2014р. на суму 2424,00 грн. становить 321,30 грн. за період з 22.07.2014р. по 22.01.2015р.;

- № 421 від 03.07.2014р. на суму 10620,00 грн. становить 140,68 грн. за період з 24.07.2014р. по 24.01.2015р.

Нараховані позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 1098,24 грн. 3% річних за період з 26.04.2014р. по 14.07.2015р., 11459,45 грн. інфляційних втрат за період з травня 2014р. по липень 2015р. прострочення виконання зобов'язання, враховуючи вищезазначені строки оплати по кожній видатковій накладній, після здійснення перерахунку, задовольняються судом на суму 1082,61 грн. 3% річних, 11459,45 грн. інфляційних втрат (в межах розрахунку позивача).

Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 20 984,00 грн. основного боргу, 4403,71 грн. пені, 1082,61 грн. 3% річних, 11459,45 грн. інфляційних втрат. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши клопотання позивача про покладення на відповідача витрат за проїзд уповноваженого представника позивача з м.Харкова до м.Києва у засідання суду 14.07.2015р. у сумі 294,09 грн. та суми 243,60 грн. добових витрат уповноваженого представника позивача, суд зазначає наступне.

В якості доказів понесення витрат, пов'язаних із явкою представника в судове засідання позивачем надано посадочний документ із зазначенням дати прибуття та відправлення 14.07.2015р. уповноваженого представника - Кузьминової Юлії з м.Харкова до м.Києва на суму 294 грн. 09 коп., тому вказані витрати задовольняються судом та підлягають стягненню з відповідача.

Вимога про покладення на відповідача добових витрат уповноваженого представника позивача у розмірі 243,60 грн. судом не задовольняється, оскільки для документального обґрунтування здійснених витрат мають бути належним чином оформлені відповідні документи, зокрема: наказ про направлення у відрядження - визначає організаційні дані щодо здійснення відрядження, посвідчення про відрядження - підтверджує факт перебування працівника у відрядженні відповідно до організаційних даних за наказом про направлення у відрядження, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт - підтверджує доцільність витрат на відрядження (в т.ч. щодо виплати добових) та, після його затвердження керівником підприємства, являється основою для відображення таких витрат у бухгалтерському обліку.

Позивач в обґрунтування здійснених ним судових витрат посилається лише на накази про відрядження та не надає суду належних доказів здійснення добових витрат на заявлену суму. Таким чином, здійснення позивачем вказаних витрат у розумінні ст. 33 ГПК України, є недоведеним, а тому дана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (02092, м.Київ, вул.Алма-Атинська, буд.37, код ЄДРПОУ 04737111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМУЛЯТОРНИЙ СВІТ" (61124, м.Харків, вул.Сидоренківська, буд.54, код ЄДРПОУ 35069930) 20 984 (двадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 грн. основного боргу, 4403 (чотири тисячі чотириста три) грн. 71 коп. пені, 1082 (одну тисячу вісімдесят дві) грн. 61 коп. 3% річних, 11459 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 1654 (одну тисячу шістсот п'ятдесят чотири) грн. 82 коп. судового збору, 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 09 коп. витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак