ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.07.2015 Справа № 920/864/15 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічіукртранс», м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК АСТАРТА», смт. Липова Долина, Сумська область
про стягнення 40 000,00 грн.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
За участю представників сторін:
від позивача: Йосипенко С.Т., довіреність від 13.06.2015р.
від відповідача: не з'явився
За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.
Суть спору: Позивач , згідно вимог позовної заяви від 25.05.2015р. № 25/05/15, просить суд стягнути з відповідача на свою 40000,00 грн. заборгованості за надані послуги на умовах договору -заявки на транспортні послуги № 29122014 від 29.12.2014р.,а також стягнути 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.
Відповідач відзив на позов не подав, про причини нез'явлення свого представника в судове засідання не повідомив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи те, що відповідач мав достатньо часу для підготовки та подання обґрунтованого відзиву на позов, але не скористався цим правом, з урахуванням обмеженого строку розгляду справи, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, та з метою недопущення затягування судового процесу, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені ним позовні вимоги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вічіукртранс» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕК АСТАРТА» (відповідач) було укладено Договір-заявку на транспортні послуги № 29122014 від 29.12.2014р. та Договір -заявку на транспортні послуги № 10/03/2015 від 10.03.2015р.
Відповідно до положень Договору -заявки № 29122014, Договору-заявки № 10/03/2015 та міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR) - № 428923 від 29.12.2014р. та № 361819 від 13.03.2015р. правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем є такими, що витікають з договору транспортного експедирування. Оскільки, згідно зі ст. 929 Цивільного кодексу України , ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 9 Закону України « Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор)зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом може бути міжнародна автомобільна накладна (СМR).
Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (автомобільних), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Як вбачається з Договору-заявки № 29122014, Договору-заявки №10/03/2015 та міжнародних автомобільних накладних Клієнтом даних правовідносин є відправник або отримувач вантажу. Експедитором являється відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕК АСТАРТА», а позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічіукртранс» в свою чергу є Виконавцем (перевізником).
Відповідно до положень Договору-заявки № 29122014 та Договору-заявки № 10/03/2015 факсимільна копія Договорів-заявок вважається дійсною.
Відповідно до Договору-заявки № 29122014 відповідач дав доручення позивачу організувати перевезення вантажу ( риба у відрах) за маршрутом «Рига (Латвійська Республіка) - Житомир (Україна)» за винагороду в розмірі - 10 000 (десять тисяч грн. 00 коп.) гривень . Підтвердженням здійснення даного перевезення є міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) складена належним чином - № 428923 від « 29» грудня 2014 року ( а.с. 11).
Відповідно до Договору-заявки № 10/03/2015 відповідач дав доручення позивачу організувати перевезення товару ( заморожена риба) за маршрутом «Пярну (Естонська Республіка) - Луцьк (Україна)» за винагороду в розмірі - 30 000 (тридцять тисяч грн. 00 коп.) гривень . Підтвердженням здійснення даного перевезення є міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) складена належним чином - № 361819 від « 13» березня 2015 рок ( а.с.12).
Відповідно до ст.ст. 1, 4, 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, учасницею якої є Україна з « 01» серпня 2006 року , ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.
Договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником. Якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися у вантажній накладній.
Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України та ст.316 Господарського кодексу України між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов'язання з договору транспортного експедирування (Договір-заявка № 29122014 та Договір-заявка № 10/03/2015) відповідно яких кожен із сторін зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншої сторони.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач зобов'язується доставити довірений йому другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (вантажоодержувачеві), а відповідач зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до п. 16 Договору-заявки № 29122014 та Договору-заявки № 10/03/2015 всі рахунки Виконавця (позивача) Замовник-Експедитор (відповідач) зобов'язаний сплатити протягом 5 (п'яти) днів з дня отримання оригіналів документів.
Позивач в обґрунтування своїх вимог зазначає, що « 14» січня 2015 року та « 26» березня 2015 року відповідачу були надіслані оригінали СМR, Акт надання послуг № 251 від « 17» березня 2015р., Акт надання послуг № 1794 від « 31» грудня 2014р., Рахунок на оплату № 251 від « 17» березня 2015р. та Рахунок на оплату № 1794 від « 31» грудня 2014р. Проте, Відповідач не здійснив підписання Актів надання послуг, не надав письмової вмотивованої відповіді щодо відмови у підписанні та не оплатив вартість здійснених перевезень в міжнародному сполучені.
Тому, відповідно до ст. 530 ЦК України, позивач направив відповідачу претензію (вимога до сплати) заборгованість на суму 40 000 (сорок тисяч грн. 00 коп.) гривень. Проте, відповідач відповіді на претензію позивачу не надав, заборгованість не сплатив. Крім того, разом із претензією позивач надіслав відповідачу Акт звірки за період 01.12.2014-08.04.2015. Однак, відповідач його не підписав та не надав письмової вмотивованої відповіді, щодо відмови у підписанні.
« 24» квітня 2015 року позивачем повторно були надіслані Акт надання послуг № 251 від « 17» березня 2015 року, Акт надання послуг 1794 від « 31» грудня 2014 року, Рахунок на оплату № 251 від « 17» березня 2015 року та Рахунок на оплату № 1794 від « 31» грудня 2014 року. Проте, відповідач не здійснив підписання Актів надання послуг, не надав письмової вмотивованої відповіді щодо відмови у підписанні та не оплатив вартість здійснених перевезень в міжнародному сполучені.
Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки відповідач після отримання претензії розрахунки з позивачем не провів, позивач був вимушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Тобто, на день подачі позовної заяви до суду, заборгованість відповідача перед позивачем склала 40000,00 грн. боргу, що підтверджується матеріалами справи.
Статтею 526 Цивільного кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем не подано доказів сплати боргу, тому вимоги позивача щодо стягнення 40000,00 грн. боргу за перевезення вантажу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити .
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК АСТАРТА» ( 42500, Сумська область, смт. Липова-Долина, 1-й провулок Леніна, будинок,4, код 37654424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічіукртранс» ( 03058, м. Київ, вул. Гарматна,39-В, код 33051591) 40000,00 грн. заборгованості за надані послуги, 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 16.07.2015р.
Суддя В.М. Моїсеєнко
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2015 |
Оприлюднено | 21.07.2015 |
Номер документу | 46897519 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Моїсеєнко Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні