Рішення

від 19.09.2012 по справі 2014/3563/2012

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2014/3563/2012

2/2014/1085/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

19.09.2012 м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Вельможної І.В.,

за участю секретаря судового засідання: Міненко Н.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Змієві Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, треті особи -управління Держкомзему у Зміївському районі Харківської області, Зміївська державна нотаріальна контора Харківської області,

встановив:

ОСОБА_1 3 вересня 2012 року звернувся до суду з позовом до Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, загальною площею 0,6160 га, розташованої на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлої 9 травня 2004 року матері - ОСОБА_2

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 зазначив, що 9 травня 2004 року померла його мати - ОСОБА_2 Згідно заповіту, все своє майно його мати заповіла йому та брату ОСОБА_1, який помер 18 квітня 2012 року та за життя спадщину не прийняв. Позивач посилався на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, але оформили своє право на земельну ділянку, що належала померлій за життя він змоги не має з причини відсутності інформації в БДАС ДЗК щодо земельної ділянки з вказаним кадастровим номером, а в зв'язку зі смертю ОСОБА_2 внесення цих відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи є неможливим. Таким чином ОСОБА_1 просить задовольнити позовні вимоги та визнати за ним право власності на земельну ділянку, що відкрилась після смерті його матері в порядку спадкування за заповітом.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до канцелярії суду заяву, в якій зазначив, що на задоволені позовних вимог наполягає, просив справу розглядати за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подали до канцелярії суду заяву, в якій просили розглянути справу за відсутності представника Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області та вказали, що позов визнають у повному обсязі.

Представник третьої особи - державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином про причини неявки не сповістили.

Від управління Держкомзему у Зміївському районі Харківської області до канцелярії суду надійшли пояснення з яких вбачається, що заперечень проти задоволення позову вони не мають.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 9 травня 2004 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 458005, виданим 11 травня 2004 року Скрипаївської сільською радою Зміївського району Харківської області. /а.с. 7/.

За життя ОСОБА_2 на підставі розпорядження Зміївської райдержадміністрації від 26 лютого 2003 року №114 на праві власності належала земельна ділянка, площею 3,6160 га., на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення : ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю І-ХР, №076381. / а.с.11/

27 лютого 1989 року ОСОБА_2 заповіла все своє майно своїм синам - ОСОБА_1 та ОСОБА_1, що підтверджується заповітом, який було посвідчено Скрипаївською сільською радою Зміївського району Харківської області. / а.с.10/

ОСОБА_1 відмовився від спадщини, що відкрилась після смерті його матері на користь брата ОСОБА_1 / а.с.9/

Згідно довідки Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області від 10 вересня 2012 року, після померлої 9 травня 2004 року ОСОБА_2 до нотаріальної контори 9 березня 2011 року надійшла заява про прийняття спадщини від сина померлої - ОСОБА_1

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина 1 статті 1225 ЦК України передбачає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

Згідно з ч. 1 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 за життя на підставі державного акту про право приватної власності на землю була власницею земельної ділянки, площею 3,6160 га., на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення : ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ця земельна ділянка входить до складу спадкового майна.

Пунктом 3 Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. № 439 встановлено, що нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акта у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Поземельної книги проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 1021 В«Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди земліВ» визначений порядок надання відомостей з Поземельної книги.

Так, відомості з Поземельної книги надаються територіальним органом Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки у формі витягу чи інформаційної довідки.

Право на отримання витягу з Поземельної книги мають власник (користувач) земельної ділянки, суб'єкти права земельного сервітуту, емфітевзису і суперфіцію, їх спадкоємці, правонаступники або уповноважені ними особи. Формування аркушів витягів (інформаційних довідок) здійснюється з використанням автоматизованої системи.

У разі відсутності в автоматизованій системі даних про відповідну земельну ділянку формування аркушів витягу (інформаційної довідки) здійснюється після внесення до автоматизованої системи відомостей про земельну ділянку.

Таким чином, лише спадкодавець ОСОБА_2, яка є власником земельної ділянки, могла звернутися до відповідних органів по земельним ресурсам із заявою про внесення даних про земельну ділянку до автоматизованої системи.

Оскільки позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1218, 1225, 1236, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, загальною площею 0, 6160 га., розташовану на території Скрипаївської сільської ради Зміївського району Харківської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №6321784500:02:000:0640 в порядку спадкування за заповітом, після смерті 9 травня 2004 року ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:

: