Вирок

від 16.07.2015 по справі 147/799/15-к

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

147/799/15-к

ВИРОК

іменем України

16.07.2015 року Тростянецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тростянець Вінницької області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12015020300000083 від 04.03.2015 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого Ладижинська філія ПрАТ "Зернопродукт МХП", раніше не судимого

у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2015 року близько 14.00 год. поблизу с.Гордіївка Тростянецького району Вінницької області водій автомобіля-самоскида КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись на території виробничої дільниці по вирощуванню курчат-бройлерів №11 філії «Птахокомплекс» ТОВ «Вінницька птахофабрика» ( ідентифікаційний код 35878955, адреса: Вінницька область, Тростянецький район, с.Оляниця, вул.Першотравнева, 61), де виконував роботи по перевезенню вантажу, умисно, з метою вчинення крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу, з пташника, до якого мав доступ, вчинив крадіжку одного мішка комбікорму вагою 41 кг., ринковою вартістю 366 грн. 13 коп. Викрадений мішок з комбікормом ОСОБА_4 сховав у кабіні автомобіля-самоскида КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_4 виїзжаючи автомобілем КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 з території виробничої дільниці, при перевірці на контрольно-пропускному пункті був викритий охороною підприємства, які виявили в кабіні автомобіля викрадений мішок з комбікормом. Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не зміг закінчити з причин, які не залежали від його волі, тому що його злочинні дії були викриті охороною підприємства, у зв`язку з чим ОСОБА_4 не зміг вивезти викрадене майно за межі території підприємства.

Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

26.06.2015 між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила примирення, просив угоду затвердити.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судовому засіданні просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та потерпілий повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п.1 ч.4 та п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому ці його дії кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про примирення міру покарання.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 26 червня 2015 року між представником потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_4 про примирення.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 26.06.2015 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п?ятдесят) грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 306 грн. 90 коп. витрат на залучення експерта.

Речові докази: мішок з комбікормом вагою 41 кг залишити в ТОВ "Вінницька птахофабрика".

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: