Постанова

від 28.02.2007 по справі 22/42а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/42а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

28.02.07 р.                                                                             Справа № 22/42а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк

до: Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 24.07.2006 р. № 0005271640/0

за участю

прокурора:  

представників сторін:

від позивача: Гребенюк Н. В., Коржова О. О. – за довір.

від відповідача: Ваховська Г. О., Рижкова І. М. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 24.07.2006 р. № 0005271640/0.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що податковий орган безпідставно застосував до нього передбачені п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 616 грн., оскільки надання уточнюючого розрахунку не посвідчує факту сплати узгодженого податкового зобов'язання за квітень 2005 р.

Відповідач проти позову заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2005 р., поданої до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька 20.05.2005 р., Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк визначило податкове зобов'язання в сумі 1 488 492 грн.

04.10.2005 р. позивач надав органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. номер від 04.10.2005 р. № 125168), яким зменшив податкове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за квітень 2005 р., на 19 232 грн.

29.03.2006 р. позивачем до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. номер від 29.03.2006 р. № 19449), яким збільшене від”ємне значення податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за лютий 2006 р., на 5 933 351 грн.

24.07.2006 р. Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0005271640/0, яким до Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк були застосовані передбачені п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 616 грн.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкове зобов'язання представляє собою зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п. п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З приписів зазначеної норми вбачається, що можливість застосування до платника податку передбачених нею штрафних (фінансових) санкції безпосередньо залежить від розміру погашеної ним суми податкового зобов'язання.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” від  25.06.1991 р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) податок на додану вартість віднесений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

У зв'язку з тим, що зменшення позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подачі уточнюючого розрахунку не могло призвести до надходження будь – яких сум до Державного бюджету України, суд вважає, що у податкового органу не було підстав для застосування до нього передбачених п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, суд зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. номер від 29.03.2006 р. № 19449), яким позивачем збільшене від”ємне значення податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за лютий 2006 р., на суму 5 933 351 грн., ніяким чином не впливає на суму податкового зобов'язання, визначену позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2005 р.

За таких обставин суд вважає, що позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

                                                       ПОСТАНОВИВ:

Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 24.07.2006 р. № 0005271640/0 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 24.07.2006 р. № 0005271640/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.    

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова підписана 01.03.2007 р.

Суддя                                                                                              Волошинова Л.В.