Рішення

від 14.07.2015 по справі 759/10635/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження №22-ц/796/5117/2015 Головуючий в 1 інстанції - Ключник А.С.

Доповідач - Желепа О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Андрієнко А.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року в справі за позовом Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне підприємство «Чайка» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач 19.06.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Позов обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 був членом Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «Чайка» з червня 1997 року.

Відповідач своїх зобов'язань перед позивачем по оплаті членських та цільових внесків не виконує, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

02.10.2014 року позивачем подано уточнену позовну заяву відповідно до якої станом на 01 вересня 2014 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 9008,48 грн., з яких: на 01 листопада 2007 року не сплачені: - цільовий внесок на асфальтування міжряддя у розмірі 1440,00 грн.; за автостоянку у розмірі 196,00 грн.; за виготовлення тех.. документації у розмірі 10,00 грн., а також членські внески за листопад - грудень 2007 року у розмірі 100,00 грн.; членські внески за 2008 рік у розмірі 420,00 грн.; членські внески за 2009 рік у розмірі 260,00 грн.; членські внески за 2010 рік у розмірі 20,00 грн.; членські внески за 2011 рік у розмірі 840,00 грн.; членські внески за 2012 рік у розмірі 960,00 грн.; асфальтування дороги 200,00 грн.; донарахування суми асфальтування між рядами 228,00 грн., членські внески за 2013 рік (січень - квітень) у розмірі 320,00 грн.; (травень - грудень) 1200,00 грн.; пеня за несвоєчасну оплату 1146,02 грн.; членські внески за 2014 рік (січень - серпень) у розмірі 1200,00 грн.; пеня 468,00 грн., а всього разом 9008,48 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року позов Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне підприємство «Чайка» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресою: у АДРЕСА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «Чайка» (ідентифікаційний код: 25294356, Київська обл., Києво-Святошинський р-он., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Комарова, 4-А) заборгованість по сплаті членських внесків та щомісячних платежів у сумі 6562,50 грн., з яких: 840,00 грн. - заборгованість по членським внескам за 2011 рік; 960,00 грн. - заборгованість по членським внескам за 2012 рік; 200,00 грн. - витрати за асфальтування дороги у 2012 році; 228, 00 грн. - донарахування суми асфальтування між рядами; 320 грн. - заборгованість по членським внескам за 2013 рік; 1200,00 грн. - щомісячні внески за травень-грудень 2013 року; 1146,02 грн. - пені за несвоєчасну оплату внесків у 2013 році, 1200,00 грн. - заборгованість по членським внескам січень-серпень 2014 року; 468,48 грн. - пені за несвоєчасну оплату внесків у 2014 році.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1, що зареєстрований та проживає за адресою: у АДРЕСА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «Чайка» (ідентифікаційний код: 25294356, Київська обл., Києво-Святошинський р-он., с, Петропавлівська Борщагівка, вул. Комарова, 4-А) судові витрати у справі у вигляді судового збору: 243,60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В скарзі посилався на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням на позовну заяву, в якій заявлено про застосування строків позовної давності та вказано про те, що відповідач дізнався про порушення його прав, внаслідок виключення його із членів ОК «АГТ «Чайка» рішенням загальних зборів від 19.05.2013 року тільки у вересні місяці 2014 року з матеріалів позовної заяви та додатків до неї. Вказував на те, що в судовому засіданні 24.11.2014 року представник відповідача наголошував на тому, що він буде оскаржувати в судовому порядку рішення загальних зборів ОК «АГТ «Чайка» від 19.05.2013 року. Судом не враховано, що відповідач звертався до позивача з відповідною заявою про отримання «інформації про діяльність Товариства», що передбачено п.п.9), п.6.1. Розділ 6 Статуту позивача, стосовно чинних реквізитів ОК «АГТ «Чайка», за для сплати членських внесків на р/р позивача в установі банку, що передбачено п.7.3. Статуту Позивача «сплата внесків здійснюється членами Товариства на рахунок Товариства в установі банку, або через бухгалтера (касира) Товариства, який веде облік внесків», про те така інформація йому не була надана. Зазначив, що відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання по сплаті членських, цільових внесків та погашення боргу не тому, що не бажав їх виконувати, як зазначив в своєму рішенні суд, а з причин, які були залежні тільки від сторони позивача, який штучно створював для цього перешкоди, за для збільшення заборгованості відповідача безпідставно відмовляючи йому в наданні загальнодоступної інформації. Крім того, апеляційна скарга містить доводи про порушення судом норм процесуального права, суд першої інстанції визнав надані представником відповідача докази про перенесення судового засідання як неповажні, чим порушив законне право представника відповідача на участь в судовому засіданні, для захисту законних інтересів сторони, суд не задовольнив клопотання представника відповідача про витребування від позивача кошторисів товариства за 2011, 2012, 2013, 2014 роки. Також, скарга містить доводи про безпідставне виключення відповідача із членів Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «ЧАЙКА» рішенням загальних зборів від 19.05.2013 року.

В апеляційному суді представник відповідача доводи скарги підтримав.

Представник позивача заперечував проти задоволення скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого судом рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про кооперацію» основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооператив) та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що ОСОБА_2 був включений до членів Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «Чайка» у червні 1997 року.

Відповідно п. 6.2. Статуту Обслуговуючого кооперативу «Авто-гаражне товариство «Чайка»члени кооперативу зобов'язані: 1) дотримуватись Статуту товариства; 2) виконувати рішення загальних зборів і правління товариства; 4) своєчасно сплачувати вступний, пайовий, членські і цільові внески у розмірі і в термін, встановлені загальними зборами членів товариства; 5) своєчасно сплачувати у встановленому порядку плату за використання електроенергії та інші платежі і збори, встановлені правлінням товариства відповідно до договорів з обслуговуючими товариство організаціями....».

Згідно п.п. 7.2.2 Статуту - цільові внески вносяться членами товариства у встановлених загальними зборами членів товариства розмірах і терміни. Цільові внески спрямовуються на прокладення доріг та улаштування проїздів, загальної огорожі, ремонт і реконструкцію об'єктів спільного користування членів товариства.

Згідно п.п. 7.2.3 Статуту членські внески сплачуються регулярно у встановлених загальними зборами членів розмірах і терміни згідно цього статуту. Розмір членських внесків встановлюється з розрахунку покриття витрат на утримання та діяльність товариства в поточному році. Кошторис таких витрат затверджується на річних загальних зборах членів товариства.

Згідно п. 7.3 Статуту сплата внесків здійснюється членами товариства на рахунок товариства в установі банку або через бухгалтера (касира) товариства, який веде облік таких внесків.

Згідно п. 7.3.1. Статуту всі внески сплачуються до 15-го числа наступного за поточний місяць. Якщо в установлені терміни внески не сплачені, то з 16-го числа наступного місяця на боржника нараховується пеня у розмірі 0,05% за кожен день прострочки від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Задовольняючи позов частково, суд вважав встановленими такі обставини .

Відповідно до бухгалтерської довідки станом на 01 вересня 2014 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 9008,48 грн., з яких: на 01 листопада 2007 року не сплачені: - цільовий внесок на асфальтування міжряддя у розмірі 1440,00 грн.; за автостоянку у розмірі 196,00 грн.; за виготовлення тех.. документації у розмірі 10,00 грн., а також членські внески за листопад - грудень 2007 року у розмірі 100,00 грн.; членські внески за 2008 ріку розмірі 420,00 грн.; членські внески за 2009 рік у розмірі 260,00 грн.; членські внески за 2010 рік у розмірі 20,00 грн.; членські внески за 2011 рік у розмірі 840,00 грн.; членські внески за 2012 рік у розмірі 960,00 грн.; асфальтування дороги 200,00 грн.; донарахування суми асфальтування між рядами 228,00 грн., членські внески за 2013 рік (січень - квітень) у розмірі 320,00 грн.; (травень - грудень) 1200,00 грн.; пеня за несвоєчасну оплату 1146,02 грн.; членські внески за 2014 рік (січень - серпень) у розмірі 1200,00 грн.; пеня 468,00 грн., а всього разом 9008,48 грн. (а.с. 54 - довідка по заборгованості).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу за період часу з 19.06.2011 року по 19.06.2014 року є законними та обґрунтованими. При цьому судом взято до уваги заяву відповідача про застосування строків позовної давності і відмовлено в задоволенні позову позивача в частині стягнення заборгованості по членським внескам з відповідача у період часу з 2007 року по 19.06.2011 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком районного суду, так як він не в повній мірі відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону виходячи з наступного.

Стягуючи заборгованість по сплаті членських внесків в межах строку позовної давності суд прийшов до вірного висновку, що за вимогами про стягнення членських внесків за період до травня 2011 року позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки з позовом позивач звернувся 19 червня 2014 року.

Визначаючи розмір заборгованості по сплаті членських внесків відповідачем, суд не перевірив, чи нарахована заборгованість у відповідності з рішеннями загальних зборів кооперативу, щодо визначення суми щомісячного внеску.

Так, з розрахунку заборгованості по членським внескам, зробленого позивачем вбачається, що відповідачу до сплати визначений щомісячний внесок за період 2011-2012 року в сумі 80 грн. щомісячно.

Разом з тим відповідач визнав лише нарахування на суму 60 грн. щомісячно, що вбачається з квитанцій за 2011 рік про оплату внесків за цей період, відповідно до яких останній сплатив членські внески по червень місяць 2011 року включно , виходячи з цієї суми.

Оригінали квитанцій були оглянуті апеляційним судом під час розгляду справи в апеляційному суді.

Посилання представника позивача на те, що відповідачу по 20 грн. щомісячно проводились донарахування за асфальтування, які останній не сплатив, колегія суддів не приймає, тому, що відповідно до останнього розрахунку, позивач просив стягнути розмір цільових внесків за асфальтування однією сумою 1668 грн.

Таким чином стягуючи членські внески з розрахунку 80 грн. за місяць та цільові внески, суд провів подвійне стягнення з відповідача сум за асфальтування дороги.

Таким чином сума несплачених членських внесків відповідача за період з липня 2011 року до грудня 2012 року становить суму 360 грн., за 2012 рік 720 грн, за 2013 рік з січня по червень 360 грн., а з липня по грудень 540грн. При цьому збільшення суми оплати членського внеску з липня 2013 року підтверджується рішенням загальних зборів ОК АГТ «Чайка» від 19.04.2013 року , яким встановлено щомісячний членський внесок з 01 липня 2013 року. Таке рішення загальних зборів було затверджено 12 грудня 2013 року на засіданні правління кооперативу, внаслідок підрахунку опитувальних листів членів кооперативу, більшість яких висловила пропозицію про встановлення нового розміру членських внесків з липня 2013 року. Прийняття вказаного рішення шляхом оформлення опитувальних листів відповідає статуту позивача, а тому суд вважає таке підвищення правомірним з урахуванням зміни мінімальної заробітної плати в період з 2011 до 2013 року, а також подорожчання інших послуг, які кооператив зобов'язаний оплачувати.

Суд першої інстанції також стягнув з відповідача за 2013 рік членські внески, виходячи з рішення загальних зборів про виключення відповідача з членів кооперативу в травні 2013 року, проте, вказане рішення загальних зборів визнане судом не законним, що підтверджується рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 лютого 2015 року, яке набрало законної сили, а тому членські внески відповідачу за весь період повинні нараховуватись як члену кооперативу. (копії судових рішень в справі)

Таким чином заборгованість позивача по сплаті членських внесків за період з липня 2011 року до грудня 2013 року включно становить суму 1980 грн.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості за членськими внесками за 2014 рік не підлягають задоволенню, так як відповідач сплатив суму 720 грн. на погашення членських внесків за 2014 рік. Тобто з січня по серпень місяць 2014 року відповідач борг по сплаті членських внесків за 2014 рік погасив.

Стосовно вимог позивача про стягнення сум на асфальтування доріг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню, так як зі змісту апеляційної скарги вбачається, що відповідач не заперечував свого обов'язку, з приводу оплати асфальтування доріг, проте заперечував проти суми, так як вважав, що позивач витратив значно менші кошти ніж рахуються по документам і ніж ті які нараховані членам кооперативу.

З наданих апеляційному суду документів вбачається, що роботи по асфальтуванню доріг в кооперативі дійсно проводились і на їх оплату витрачались кошти, що підтверджується актом виконаних робіт за 2012 рік, відповідно до якого кооператив сплатив 90 489 грн. за надані послуги з асфальтування.

Враховуючи, що відповідач в даній справі жодної копійки за асфальтування не вносив, проте послуги з асфальтування отримав, так як асфальт покладений і біля його гаража, а кошти були сплачені за рахунок інших членів кооперативу, які добросовісно виконували свої обов'язки, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення суми з відповідача з урахуванням індексу інфляції за весь період.

Так як відповідач не навів жодного розрахунку з якого можна було б встановити, що виставлена йому сума до сплати є завищеною, порівняно з понесеними затратами кооперативу, колегія вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача цільового внеску на асфальтування за весь період в сумі 1668 грн. обґрунтованими та такими , що підлягають задоволенню.

Разом з тим, стягуючи пеню за несвоєчасну оплату внесків суд прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.

Зі змісту заперечення на позовну заяву та доданих копій документів вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з заявами про повідомлення йому банківських реквізитів та рахунків для сплати заборгованості, про те позивач відмовив в задоволенні такої заяви.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки заборгованість по членським внескам виникла не з вини відповідача , а з вини самого кооперативу, який не повідомляв рахунки на які повинен вносити оплату відповідач, який проживав в іншому місті і не мав можливості вчасно сплачувати заборгованість через касу кооперативу.

Отже доводи скарги про безпідставне стягнення пені є обґрунтованими.

Виходячи з вищенаведеного, колегія судів вважає, що судом були порушені норми матеріального права, а тому рішення підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача пені та відмовою в задоволенні цих позовних вимог.

Стосовно інших вимог то рішення суду підлягає зміні з урахуванням вищенаведених доводів та проведених апеляційним судом розрахунків.

Рішення суду в частині стягнення з відповідача судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп. зміні не підлягає, оскільки вказана сума судового збору є мінімальною, відповідно до Закону «Про судовий збір» при зверненні до суду з вимогами майнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 січня 2015 року в частині стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог про стягнення пені відмовити.

В іншій частині рішення змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу Авто-гаражне товариство «Чайка» заборгованість по сплаті членських внесків за період з липня 2011 року до грудня 2013 року включно в сумі 1980 грн., цільових внесків на асфальтування дороги в сумі 1668 грн. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: