Рішення

від 01.04.2009 по справі 12/21-09-389

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2009 р.

Справа  № 12/21-09-389

Позивач: 

прокурор Кілійського району Одеської області в інтересах держави в особі

Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Одеській

області;

відповідач 1): Кілійська міська рада Одеської

області;

відповідач 2): суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_1;

про

визнання недійсним договору.

Суддя

Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Лянна О.В.

-посвідчення №98 від 04.10.1998р.

від позивача: Лещук Н.П. -довіреність від

02.10.2008р.         

від відповідача 1: не з'явився.

від відповідача 2:

не з'явився.

          СУТЬ СПОРУ:

          СУТЬ СПОРУ: Прокурор

Кілійського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської

області в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та

охороною земель в Одеській області з позовною заявою, в якій просить визнати

недійсним на майбутнє договір сервітутного землекористування № 53 від

29.01.2008р., укладений між Кілійською міською радою та СПД - фізичною особою ОСОБА_1.

          Представник прокуратури позовну заяву

підтримує, наполягає на її задоволенні посилаючись на те, що чинним

законодавством не передбачено укладення Угод на внесення плати за землю до

місцевого бюджету до укладання договору оренди земельної ділянки. Поряд з цим,

на думку представника прокуратури, фактично оскаржувана Угода є договором

оренди земельної ділянки, укладеним з порушенням умов діючого законодавства,

зокрема ст.ст.15, 18 Закону України „Про оренду землі”, ст.124, 125 Земельного

кодексу України.

          В судовому засіданні 02.03.2009р. від

прокурора поступила заява (вих. № 602) про уточнення позовних вимог у якій він

просить визнати недійсним договір сервітутного землекористування № 53 від

29.01.2008р., укладений між Кілійською міською радою Одеської області та СПД -

фізичною особою ОСОБА_1, як такий що суперечить чинному законодавству України.

Позивач  - Управління з контролю за використанням та

охороною земель в Одеській області надав суду копії Положення про державну

інспекцію з контролю за використанням та охороною земель в Одеській області та

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи відповідно до якого з

10.02.2009р. Управління перейменоване в державну інспекцію з контролю за

використанням та охороною земель в Одеській області (Держмземінспекція в

Одеській області).

Позивач повністю підтримує позов

прокурора, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Держмземінспекція вважає, що за своєю правовою природою оскаржуваний договір є

договором  оренди земельної ділянки, тому

правовідносини між сторонами за цим договором мають регулюватися Законом

України „Про оренду землі”.

          Крім того, позивач зазначив, що

відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних

ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на

підставі рішення відповідного органу виконавчої влади  або органу місцевого самоврядування  шляхом укладення договору оренди земельної

ділянки.

Відповідач 1 - Кілійська міська

рада Одеської області про місце та час судових засідань, згідно повідомлень про

вручення поштового відправлення, повідомлявся вчасно та належним чином. Поряд з

цим, в судові засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом

документи не надав, своє право на захист не використав, причин поважності

неявки суду не надав.

Відповідач 2 - суб'єкт

підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 був належним чином

повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, за його юридичною

адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та

фізичних осіб-підприємців станом на 23.01.2009р. наданими суду позивачем, а

також поштовими повідомленнями, але у судове засідання не з'явився, про

поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно п. 4 Інформаційного листа

Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11

Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р.

№01-8\123  до повноважень господарських

судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або

місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих

чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються

господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу,

наявними в матеріалах справи.

Справа розглядається в порядку ст.

75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній

матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та

заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

22.01.2008р. Кілійська міська рада

прийняла рішення № 449-V-26, у відповідності до п.6 якого встановлено, що з

моменту прийняття рішення міської ради про надання згоди на виготовлення

документів на землекористування (проекту землеустрою щодо відведення земельної

ділянки, технічної документації тощо) і до їх затвердження та укладання

договору оренди встановлюється земельний сервітут на цю земельну ділянку, плата

за встановлення якого стягується на підставі цивільно-правової угоди в розмірі

орендної плати. Площа земельної ділянки обраховується на підставі матеріалів

технічної інвентаризації, матеріалів інвентаризації земель, акту вибору

земельної ділянки, акту встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Пунктом 7 цього рішення затверджено

зразок договору сервітутного землекористування.

29.01.2008р. між Кілійською міською

радою Одеської області (Власник) та СПД ОСОБА_1 (Землекористувач) було укладено

договір сервітутного землекористування № 53.

Відповідно до п.1.1. зазначеного

договору Власник на підставі діючого рішення Кілійської міської ради від

06.12.2006р. № 134-V-9, ст.83 п.3 в та ст.99 п. з земельного кодексу України,

встановлює сервітутне землекористування (обмежене платне користування) на

земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул.

Пролетарська, 26/1.

Пунктом 1.2. договору сервітутне

землекористування встановлюється на земельну ділянку площею 0,0318 га.

Згідно п.2.1. договору строк

сервітутного землекористування встановлено на 3 роки.

Відповідно до п.2.2. договору

договір про земельний сервітут набуває чинності з дати його реєстрації у

виконкомі Кілійської міської ради. Відповідно запису на останньому аркуші

договору він зареєстрований у виконкомі Кілійської міської ради 29.01.2008р. за

№ 53, про що у книзі записів державної реєстрації договорів вчинено запис № 53.

На підставі п.3.2. плата за

сервітутне землекористування вноситься Землекористувачем відповідно до

розрахунку і складає 330,31 грн. на рік та вноситься щомісячно рівними

частинами на розрахунковий рахунок Кілійської міської ради.

Пунктом 3.6. встановлено, що у разі

визнання договору про сервітутне землекористування недійсним, одержана

власником плата за земельний сервітут за фактичний строк дії земельного

сервітуту не повертається.

Відповідно до п.4.1 сервітутне

землекористування встановлюється для розміщення та обслуговування приміщення

магазину. Категорія земель за основним цільовим призначенням -землі житлової та

громадської забудови. Категорія земель за цільовим призначенням -комерційне

використання.

Згідно п.п. д п.9.3. договору

підставою для його розірвання є рішення суду про скасування земельного

сервітуту.

При проведені прокуратурою

Кілійського району Одеської області перевірки дотримання вимог земельного

законодавства Кілійською міською радою було виявлено факт укладання угоди між

Кілійською міською радою та СПД ОСОБА_1 про надання земельної ділянки у

сервітутне користування, яке на думку прокурора суперечить чинному

законодавству України, що й стало підставою для звернення з позовною заявою до господарського

суду Одеської області.

Дослідивши матеріали справи,

вислухав думку прокурора та представника позивача, суд дійшов висновку про

наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до ст.19 Конституції

України  органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи  зобов'язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень  та у

спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи,

29.01.2008 р. між Кілійською міською радою (Власник) та СПД СПД ОСОБА_1

(Землекористувач) був укладений договір сервітутного землекористування № 53,

згідно якого Власник встановлює обмежене платне сервітутне землекористування на

земельну ділянку, площею 0, 0318 га, розташовану за адресою: м. Кілія, вул. Пролетарська,

26/1 з метою розміщення та обслуговування приміщення магазину. 

Відповідно до ст. 401 Цивільного

кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути

встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний

сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не

можуть бути задоволені іншим способом.

Відповідно до п.1 ст.98 Земельного

кодексу України право земельного сервітуту -це право власника або

землекористувача земельної ділянки на обмежене або безоплатне користування

чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно п.3 ст. 98 Земельного

кодексу України який повністю кореспондується із п.5 ст. 403 Цивільного кодексу

України вбачається, що сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений,

права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Як вбачається з умов спірного

договору, право сервітутного землекористування надано для розміщення та

обслуговування приміщення магазину, отже, власник земельної ділянки фактично

позбавлений права володіння нею та користування, тобто, фактичні правовідносини

сторін не відповідають врегульованому діючим законодавством змісту поняття

сервітуту.

Згідно положень ст. 759 Цивільного

кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Як вбачається з договірних

правовідносин сторін, фактично за умовами договору від 29.01.2008 року

передавалася земельна ділянка у користування з категорією земель за функціональним

призначенням -комерційне використання, на певний строк і між сторонами існували

орендні правовідносини щодо земельної ділянки, яка перебуває в комунальній

власності.

Положеннями ст. 124 Земельного

кодексу України передбачено, що передача в оренду  земельних ділянок, що перебувають у державній

або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу

виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору

оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 125 Земельного кодексу

України право власності та право постійного 

користування  на земельну ділянку

виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує

право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його

державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення

договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання

земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання

документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно положень ст. 13 Закону

України „Про оцінку земель” передбачено необхідність проведення нормативної

грошової оцінки земельних ділянок в разі визначення розміру орендної плати за

земельні ділянки державної та комунальної власності.

Однак, при укладанні спірного

договору було порушено вимоги названих законів, з підстав того, що нормативна

грошова оцінка земельної ділянки при визначенні розміру орендної плати за

земельні ділянки комунальної власності не проводилась, проект відведення

земельної ділянки не розроблявся та не затверджувався, а після укладення

спірного договору СПД ОСОБА_1 неправомірно приступила до використання земельної

ділянки без державної реєстрації договору оренди.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6

ст.203 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст

правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного

законодавства.

Матеріали справи не містять доказів

дотримання сторонами положень діючого законодавства при фактичному укладенні

договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності. За

таких обставин, суд доходить до висновку, що договір сервітутного

землекористування № 53 від 29.01.2008р., укладений між Кілійською міською радою

та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, підлягає

визнанню недійсним.

Судові витрати по сплаті держмита

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на

відповідачів відповідно до ст.ст.44 - 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85

ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву прокурора Кілійського

району Одеської області в інтересах держави в особі Управління з контролю за

використанням та охороною земель у Одеській області  - задовольнити.

2.          Визнати

недійсним договір сервітутного землекористування  № 53 земельної ділянки, площею 0,0318 га,

розташовану за адресою: м. Кілія, вул. Пролетарська, 26/1, з метою розміщення

та обслуговування приміщення магазину, укладений 29.01.2008 р. між Кілійською

міською радою Одеської області та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною

особою ОСОБА_1.

3.          Стягнути з Кілійської міської ради

Одеської області (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 57) на користь

державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код

ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код

бюджетної класифікації  22090200)

державне мито у сумі 42 (сорок дві)  

грн. 50 коп.

4.          Стягнути з Кілійської міської ради

Одеської області (68300, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 57) на користь

державного бюджету (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код

ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код

бюджетної класифікації  22050000)  витрати на ІТЗ судового процесу у сумі

59(п'ятдесят дев'ять)   грн.

5.          Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

користь державного бюджету (р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській

області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО

828011, код бюджетної класифікації 

22090200)  державне мито у

сумі  42 (сорок дві)  грн. 50 коп.

6.          Стягнути з суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

користь державного бюджету (р/р 31217259700008, одержувач ГУДКУ в Одеській

області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО

828011, код бюджетної класифікації 

22050000)  витрати на ІТЗ судового

процесу у сумі 59 (п'ятдесят дев'ять) 

грн.

Рішення господарського суду

Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати у порядку ст.116 ГПК

України.

Суддя                                                                        

              Цісельський О.В.