Рішення

від 30.03.2009 по справі 32/37-09-1043

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"30" березня 2009 р.

Справа  № 32/37-09-1043

За позовом: Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, м. Житомир;

до відповідача:

Сільськогосподарського кооперативу „Суворово”, Одеська область, Ізмаїльський

район, смт. Суворово;

про

стягнення 63 607, 21 грн.

                                             Суддя                                                                   

Грабован Л.І.    

Представники

сторін:

позивач:

ОСОБА_1; 

від

відповідача: Котлик В.І. за довіреністю від 24.03.2008р., Гвоздовський А.П.

(директор).

СУТЬ

СПОРУ: про стягнення 63 607, 21 грн.

         У засіданні суду з 25.03.2009р. по

30.03.2009р. оголошувалась перерва у відповідності зі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Суть спору:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною

заявою про стягнення з відповідача Сільськогосподарського кооперативу

„Суворово” заборгованості у сумі 63 607, 21 грн., яка складається з штрафу у

сумі 59 219,25 грн. та інфляційних витрат у сумі 4 387,96 грн.

Позивач в обґрунтування позовних

вимог посилається на наступне. На підставі договору купівлі-продажу №17 від

27.03.2007р., укладеного між ФО -підприємцем ОСОБА_1 та СК „Суворово”,

довіреності серії ЯНЧ №843371 від 30.06.2007р. та накладної №15 від 30.06.2007р.,

Сільськогосподарський кооператив „Суворово” отримав засоби захисту рослин

(пестициди) на загальну суму 197 397,70 грн. Відповідно до п.5.2 договору при

одержані Покупцем від Продавця товару в кредит до 10.07.2007р., при

несвоєчасному розрахуванні Покупець сплачує Продавцю штраф в розмірі 30 % від

загальної суми заборгованості, також 2,5% за кожен день прострочки платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку, сума штрафу за несвоєчасну оплату товару

за договором складає 59 219,25 грн. Крім того, за прострочення виконання

грошового зобов'язання  Фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1 на підставі п.2 ст. 625 ЦК України нарахований індекс

інфляції у сумі 4 387,96 грн.

Відповідач у відзиві на позовну

заяву заперечував проти задоволення позову про стягнення 63 607,21 грн.,

посилаючись на те, що стягнення зазначеного боргу вже було предметом розгляду

іншої справи, а саме справи №8/287-07-8980. Оскільки, ухвалою суду від

11.02.2008р. провадження у справі №8/287-07-8980 було припинено на підставі п.4

ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку зі сплатою СК

„Суворово” основного боргу та відмовою 

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 від стягнення штрафних санкцій, на

думку відповідача, провадження у справі №32/37-09-1043 підлягає припиненню. 

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд

встановив:

27.03.2007р. між Фізичною особою

-підприємцем ОСОБА_1 (Продавець) та 

Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” (Покупець) було укладено

Договір купівлі-продажу №17.

На виконання договору від

27.03.2007р. на підставі накладної №15 від 30.06.2007р. та  довіреності серії ЯНЧ №843371 від

30.06.2007р. Сільськогосподарським кооперативом „Суворово” було отримано від

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 засоби захисту рослин (пестициди) на

загальну суму 197 397,70 грн. 

Відповідно до п.5.2 Договору

відповідачу було нараховано 59 219,25 грн. штрафу за несвоєчасне розрахування з

позивачем.

У судовому засіданні від

25.03.2009р. представником відповідача було надано суду ухвалу

господарського  суду Одеської області від

11.02.2008р. по справі №8/287-07-8980 за уточненим позовом Фізичної особи

-підприємцям ОСОБА_1 до Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” про

стягнення 98 705,89 грн., з яких 59 219,25 грн. -штрафу, 38286,64 грн. -пені,

1200,00 грн. -витрати на поїздки у судові засідання та судові витрати. Згідно

даної ухвали суду провадження у справі №8/287-07-8980 було припинено на

підставі п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Відповідно до ч.2 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження

у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж

сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 80

Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд

припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого

органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж

сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Враховуючи те, що вимоги про

стягнення штрафу за договором №17 від 27.03.2007р. у сумі 59 219,25 грн. з СК

„Суворово” на користь ФО-підприємця ОСОБА_1 вже були предметом спору у іншій

справі, провадження по якій у зв'язку з відмовою від позову було припинено,

господарський суд припиняє провадження у даній частині позовних вимог на

підставі п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Згідно п.5.2 Договору №17 від

27.03.2007р. Покупець, який одержав товар у кредит, повинен сплатити Продавцю

суму боргу за отриманий  товар до

10.07.2007р.

Як вбачається з виписок банку з

особового рахунку ФО-підприємця ОСОБА_1 заборгованість за товар, отриманий по

накладній №15 від 30.06.2007р., була сплачена СК „Суворово” у наступний період:

11.07.2007р. у сумі 115000,00 грн., 07.08.2007р. у сумі 30000,00 грн.,

22.08.2007р. у сумі 25000,00 грн., 22.01.2008р. у сумі 27398,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625

Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції за увесь час

прострочення по сплаті заборгованості за договором №17 від 27.03.2007р. склав 4

387,96 грн.

Згідно ст. 193 ГК України в

редакції Закону України від 16.01.2003р. N 436-IV, суб'єкти господарювання та

інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.1. ст.509

Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона

(боржник) зобов'язана  вчинити на користь

другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати

послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має

право вимагати від боржника виконання його обов'язку.          

Згідно положень ст.525 Цивільного

кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

За ст.526 Цивільного кодексу

України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов

договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за

відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або

інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як

на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та

іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які

фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку

встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і

заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного

вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що позовні вимоги

позивача у частині стягнення з відповідача індексу інфляції за період

прострочення виконання грошового зобов'язання документально підтверджені та

нормативно обґрунтовані, суд вважає, що позовні вимоги Фізичної особи -підприємцям

ОСОБА_1 про стягнення з Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” індексу

інфляції за договором №17 від 23.07.2007р. у сумі 4 387,96 грн. підлягають

задоволенню.

Заперечення відповідача щодо

неможливості розгляду судом вимог позивача стосовно  стягнення індексу інфляції за договором №17

від 23.07.2007р., оскільки дані вимоги вже були предметом розгляду у

господарській справі №8/287-07-8980, не приймаються судом до уваги, так як

матеріали вказаної справи не підтверджують викладені у запереченнях відповідача

обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 49

Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у

спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони

пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, господарський

суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача державне

мито у сумі (4387,96 х 1%) 43,88 грн. та витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі (4387,96 х 118 / 63607,21) 8,14 грн.

Керуючись  ст.ст. 44, 

49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В:

1. 

Позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 до  Сільськогосподарського кооперативу „Суворово”

про стягнення 63 607, 21 грн. -задовольнити частково.

2.          Стягнути з Сільськогосподарського

кооперативу „Суворово”  (68640, Одеська

область, Ізмаїльський район, смт. Суворово, вул. Пушкіна, 54; код ЄДРПОУ

03769385, п/р №2600001532630 в АКЦ КОМ БАНК „Імексбанк”, МФО 328629) на користь

Фізичної особи -підприємцям ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1,

п/р НОМЕР_2 в ОД Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 311528) індекс інфляції у сумі 4

387 /чотири тисячі триста вісімдесят сім/ грн. 96 коп., державне мито у сумі 43

/сорок три/ грн. 88 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу у сумі 8 /вісім/ грн. 14 коп.

3.    Провадження по справі №32/37-09-1043 у

частині стягнення з Сільськогосподарського кооперативу „Суворово” на користь

Фізичної особи -підприємцям ОСОБА_1 штрафу за договором №17 від 27.03.2007р. у

сумі 59 219,25 грн. -припинити.

Рішення господарського суду набирає

чинності відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

        Наказ видати у відповідності зі ст.116

Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                      

Грабован Л.І.