Постанова

від 27.02.2007 по справі 2/214-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/214-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"27" лютого 2007 р.                                                            Справа №2/214-А

За позовом управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі м. Городок

до товариства з обмеженою відповідальністю „Великолевадське” с.Велика Левада Городоцького району

про стягнення 11299грн.48коп.

                                                  Суддя          Дячук Т.В.

Секретар судового засідання В.Г.Будзинська

Представники сторін:

від позивача: Гребенюк  О.Д. - представник по довіреності №682/07 від 27.02.2007р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору : позивачем подано позов про стягнення з відповідача 11299грн.48коп., в тому числі: 9117грн.20коп. - заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (32%); 2182грн.28коп. заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (1-5%), за період грудень 2005 року - жовтень 2006 року.

         Про дату час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

         Ухвали суду від 04.01.2007р. про відкриття провадження в адміністративній справі, від 24.01.2007р., від 12.02.2007р. про відкладення  розгляду справи і  повістки надіслані сторонам рекомендованим поштовими відправленнями. Згідно поштових повідомлень зазначені поштові відправлення отримані сторонами, зокрема остання ухвала від 12.02.2007р. отримана відповідачем 16.02.2007р.

         Відповідач письмового пояснення на позов не надав. Повноважений представник відповідача у судові засідання не з'явився.

Позивачем  подано заяву про  уточнення позовних  вимог і представник позивача у судовому засіданні просить стягнути з відповідача 9245грн.48коп., що згідно уточненого розрахунку складає: 7619грн.60коп. - заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (32%) і 1625грн.88коп. - заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (1-5%, за період лютий-жовтень 2006 року.

Враховуючи, що при підготовці справи до розгляду дотримано вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

           Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю „Великолевадське”  зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код ЄРДПОУ 33283454, і відповідно до ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Згідно наданих відповідачем до управління Пенсійного фонду розрахунків сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий - жовтень 2006 року, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9245грн.48коп., в тому числі: 7619грн.60коп. внески за розділом І (32%); 1625грн.88коп. внески за розділом (1-5%).

          Копії зазначених розрахунків та витяги з карток особового рахунку страхувальника надано до матеріалів справи.

          Згідно ч.6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності до ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу №Ю-106 від 04.12.2006р.  про сплату боргу по страхових внесках, яка  отримана відповідачем 08.12.2006р.

          В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по страхових внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування, позивачем було подано до суду позовну заяву з вимогами про стягнення з відповідача  11299грн.48коп.

         Відповідно ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем зменшено позовні вимоги до 9245грн.48коп.,  і представник позивача у судовому засіданні просить стягнути зазначену суму, що складає : 7619грн.60коп. - заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (32%); 1625грн.88коп. - заборгованість по сплаті страхових внесків за розділом І картки особового рахунку (1-5%).

            Докази про сплату 9245грн.48коп. заборгованості по страхових внесках відповідачем не надані.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

 Відповідно до п.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6 ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст.106 Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підтвердження заявлених позовних вимог надано належні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Судом також враховується, що відповідач у поданих розрахунках суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначив розміри внесків, а тому зобов'язання є узгодженим. Вимога №Ю-106 від 04.12.2006р.у встановленому законом порядку відповідачем не була оскаржена і не скасована, доказів про сплату боргу відповідач до суду не надав.

Позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами, відповідають чинному законодавству і підлягають задоволенню у сумі 9245грн.48коп., з врахуванням поданої позивачем, в порядку ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі до товариства з обмеженою відповідальністю „Великолевадське” с.Велика Левада Городоцького району задоволити у сумі  11299грн.48коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Великолевадське”  

(с.Велика Левада Городоцького району, р/р 26009301320346 в відділенні Промінвестбанку, МФО 315483, код 33283454) на користь управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі (м.Городок, вул.Грушевського, 90, р/р 25609301180 в відділенні №3203 ВАТ „Державний ощадний банк”,  МФО 375058, код 02766812) 9245грн.48коп. (дев'ять тисяч двісті сорок п'ять гривень 48коп.)  заборгованості.

          Згідно  ст.ст.185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

 Згідно ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,

постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      Т.В. Дячук