Рішення

від 20.08.2013 по справі 910/14263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14263/13 20.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

про стягнення 17 812 882, 65 грн.

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані"

про про припинення правовідносин

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін за первісним позовом:

від позивача: Рябко Є.О. за довіреністю № 7 від 13.08.2013 р.;

Галюта М.Г. за довіреністю б/н від 13.08.2013 р.;

від відповідача: Слюсар О.Б. за довіреністю б/н від 18.03.2013 р.;

Зубарєв М.О. за довіреністю б/н від 18.03.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (далі - відповідач) про стягнення 17 812 882, 65 грн. боргу за укладеним між сторонами на підставі рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13, яке набрало законної сили 03.07.2013 р., Договору викупу інвестиційних сертифікатів пайового не диверсифікованого венчурного фонду закритого типу "Венчурний капітал". Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача понесені ним витрати на сплату судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 за позовом ТОВ "Стіфф Компані" до ПрАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "АЙС ЕНД СТОУН Ріал Істейт" та ПрАТ "Компанія з управління активами "Спарта" про зобов'язання укласти договір, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р., з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва про виправлення описки від 21.06.2013 р. було вирішено укласти ПрАТ "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" з ТОВ "Стіфф Компані" договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", у зв'язку з ліквідацією останнього на таких умовах:

Договір

викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал"

22.04.2013 м. Київ

1. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (покупець) у зв'язку з ліквідацією пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" зобов'язується викупити у товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (продавець) такі цінні папери:

Вид цінного папера іменні інвестиційні сертифікати у бездокументарній формі існування Кількість цінних паперів 4 665 од. Загальна номінальна вартість цінних паперів 4 665 000,00 грн. Загальна вартість цінних паперів 17 812 882,65 грн. Міжнародний ідентифікаційний номер (код) цінних паперів UA 101799FB03 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" зобов'язується не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня укладання договору здійснити всі необхідні дії для перерахування належних йому цінних паперів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" (інвестиційних сертифікатів) зі свого рахунку у цінних паперах № 003881 в ТОВ "ПФБК" (код в ПрАТ "ВДЦП" 001236) на рахунок у цінних паперах АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" №301979 в ПрАТ "ВДЦП" (код ВДЦП 00010000).

3. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів з дати укладання договору перерахувати товариству з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок №26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Продавець - товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані"Покупець - приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

---

---

Як зазначає позивач, 10.07.2013 р. сплинув строк виконання визначеного п. 3 вказаного Договору зобов'язання відповідача щодо перерахунку на користь позивача 17 812 882, 65 грн., у зв'язку з чим останній вирішив звернутись з метою захисту власних прав та законних інтересів з даним позовом до суду.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на грошові кошти відповідача, що обліковуються на банківському рахунку № 26503316743502, відкритому в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005), а також на інших відкритих відповідачу рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 17 812 882, 65 грн.

Зазначена заява обґрунтована тим, що, як на те звертає увагу позивач, відповідач, починаючи з моменту виникнення у нього зобов'язання з викупу інвестиційних сертифікатів Фонду, у зв'язку з ліквідацією останнього, - таке зобов'язання не виконував, що змусило позивача звертатись до суду з позовом про укладення відповідного Договору викупу, а на даний час з позовом про стягнення спірних грошових коштів. При цьому, згідно пояснень позивача, відповідач постійно намагається ухилитись від виконання вказаного зобов'язання, зокрема, шляхом виведення належних останньому активів, на підтвердження чого позивач надає суду копію Договору № Д-97/2-11;03-ВК/КУА/11, відповідно до якого відповідач придбав у ТОВ "Спарта Капітал", стовідсотковим засновником якого є учасник Фонду - ПрАТ "Компанія з управління активами "Спарта", цінні папери, а саме: облігації дисконтні іменні ТОВ "Консалтинговий блок" (серія В, код ЦП (ISIN) UA 4000065353, у без документарній формі, номінальною вартістю одного ЦП 1000, 00 грн., ціною одного ЦП за Договором 754, 47 грн., загальною кількістю ЦП - 32 600 шт., на загальну суму 24 595 722, 00 грн. Згідно з твердженнями позивача, існує декілька редакцій зазначеного Договору, які відрізняються датами (24.06.2011 р., 01.07.2011 р., 15.07.2011 р., про що свідчать долучені їх копії та платіжні доручення на оплату зобов'язань), та умовами відповідальності, а сама необхідність укладення такого Договору, на думку позивача, була викликана намаганням уникнути розрахунків із учасниками Фонду на момент надходження у 2012 році на рахунки відповідача грошових коштів в сумі понад 21 млн. грн. від виконання рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2010 р. у справі № 34/149, шляхом виконання підписаного, на думку позивача, заднім числом Договору № Д-97/2-11;03-ВК/КУА/11. На підставі зазначеного, позивач стверджує, що фактично в період часу, коли відповідач в силу положень чинного законодавства мав здійснити викуп інвестиційних сертифікатів Фонду у позивача, ним вчиняються дії щодо перерахування грошових коштів у сумі понад 20 млн. грн. на користь ТОВ "Спарта Капітал". Вказані обставини в сукупності, на думку позивача, можуть свідчити про те, що у випадку не вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, виконання прийнятого за результатами розгляду спору судового рішення виявиться неможливим.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. порушено провадження у справі № 910/14263/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013 р.

Крім того, ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. було вжито заходів до забезпечення позову та з метою забезпечення позову до завершення розгляду спору по суті накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (04070, місто Київ, Подільський район, вулиця Іллінська, будинок 8; код ЄДРПОУ 32799200), що обліковуються на банківському рахунку № 26503316743502, відкритому в АТ "УкрСиббанк" (МФО 351005), а також на інших відкритих Приватному акціонерному товариству "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" рахунках у банківських установах, що будуть виявлені під час проведення виконавчого провадження, у межах суми у розмірі 17 812 882 (сімнадцять мільйонів вісімсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 65 коп.

09.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він зазначає про те, що на виконання вимог п. 2 Договору позивач направив зберігачу ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" розпорядження про списання інвестиційних іменних сертифікатів АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" НЗВІФЗТ "Венчурний капітал" в кількості 4 665 шт., а також завірену копію постанови від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13 на підтвердження набранням рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. законної сили, однак листом № 190713-1 від 19.07.2013 р. ТОВ "ПФБК" повідомило позивача, що згідно з рішенням НКЦПФР № 430 від 26.03.2013 р. та № 899 від 28.05.2013 р. глобальний сертифікат випуску цінних паперів емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") 18.06.2013 р. передано на зберігання від ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" на зберігання до ПАТ "Національний депозитарій України". Враховуючи зазначене, ТОВ "ПФБК" відмовило в перерахуванні зазначених у розпорядженні позивача цінних паперів на рахунок емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") у ПАТ "РЦ". З огляду на зазначені обставини позивач направив на адресу відповідача лист від 07.08.2013 р. № 07-08 з проханням терміново повідомити реквізити АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" для перерахування інвестиційних сертифікатів пайового не диверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал". Як зазначає позивач, станом на день розгляду справи судом відповідач відповідних реквізитів не повідомив.

12.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої він просить суд визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 39131611; визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві щодо арешту коштів, які не належать боржнику, на рахунках № 26503316743502, № 26515316743501, № 26509316743506, № 26500316743505, № 26501316743504, № 26504316743501, № 26555001116801, відкритих в АТ "УкрСиббанк"; визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві щодо не направлення на адресу боржника копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2013 р. ВП № 39131611 та постанови про арешт коштів боржника від 01.08.2013 р. ВП № 39131611; скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2013 р. ВП № 39131611; скасувати постанову головного державного виконавця ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві про арешт коштів боржника від 01.08.2013 р. ВП № 39131611.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" на дії Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві призначено на 17.09.2013 р.

13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов у справі, відповідно до якого він просить суд припинити між ТОВ "Стіфф Компані" та ПрАТ "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"правовідношення, які виникли на підставі Договору викупу іменних інвестиційних сертифікатів Пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", укладеного за рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13.

Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що позивач за первісним позовом, відповідно до тверджень АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент", прострочив виконання зобов'язань за Договором щодо передачі інвестиційних сертифікатів, у зв'язку з чим його було повідомлено про те, що вказане зобов'язання втратило інтерес для АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" і останнє відмовилось від подальшого прийняття виконання такого зобов'язання. З посилання на приписи ст. ст. 612, 665, 538 ЦК України, відповідач просить задовольнити заявлений ним зустрічний позов.

Також, 13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечує проти позову, вказуючи на те, що позивач не виконав свого зобов'язання з передачі інвестиційних сертифікатів у встановлений Договором строк, проте як у покупця виникає обов'язок оплатити товар лише після його прийняття. Так як в силу вказаного порушення зобов'язання, воно втратило для відповідача інтерес, він відмовився від Договору в односторонньому порядку згідно зі ст. 665 та ст. 538 ЦК України.

Крім того, 13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що ним до початку судового засідання до канцелярії суду було подано зустрічний позов у справі, у зв'язку з чим має бути вирішено питання про його прийняття до розгляду разом з первісним.

У судовому засіданні 13.08.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 20.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.08.2013 р. вирішено прийняти зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" до розгляду з первісним позовом.

20.08.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшов відзив на зустрічний позов відповідача, в якому він проти його задоволення заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що виконання обов'язку кожної сторони за Договором викупу обумовлена виключно датою укладення Договору викупу, і не пов'язана з виконанням другою стороною свого обов'язку, у зв'язку з чим виконання взаємних зобов'язань за таким Договором не є зустрічним. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що у відповідача відсутні підстави посилатись на ч. 3 ст. 538 ЦК України щодо права відмовитись від виконання своїх зобов'язань. Крім того, позивач вказує на відсутність підстав для застосування принципів УНІДРУА, оскільки в п. 2 ст. 7.1.3. вказаних принципів йде мова про виконання зобов'язань "послідовно". Також, позивач звертає увагу на те, що він не відмовлявся від передачі інвестиційних сертифікатів відповідачу (позивачу за зустрічним позовом) і протилежного не доведено. При цьому, зазначає про неприпустимість застосування приписів ст. 612 ЦК України до спірних правовідносин, оскільки відповідач не довів, що до 12.07.2013 р. у нього був інтерес до викання позивачем зобов'язання за Договором та, що після вказаної дати він його втратив. У свою чергу, позивач вказує, що він вчасно приступив до виконання свого зобов'язання з передачі сертифікатів, однак в силу зміни депозитарію відповідача та не повідомлення останнім рахунку для їх перерахування зобов'язання так і залишилось невиконаним, що свідчить про прострочення кредитора.

20.08.2013 р. до початку судового засідання через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. представник відповідача підтримав подане через відділ діловодства господарського суду міста Києва клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, розгляд якого судом було вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи, та, зокрема, з'ясування кола клопотань, які будуть заявлені іншими учасниками судового процесу до початку розгляду спору по суті, та пояснень сторін.

Також, від представника відповідача 20.08.2013 р. надійшли аналогічні за своїм змістом клопотання про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів, мотивовані тим, що, на думку відповідача, дана справа є складною.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. судом було відмовлено в задоволенні клопотань про призначення колегіального розгляду справи, у зв'язку з його необґрунтованістю та оскільки дана справа, враховуючи її категорію спору, об'єм матеріалів та кількість учасників судового процесу, не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, у зв'язку з чим відповідно відсутні достатні підстави для введення до складу суду додатково двох суддів.

Після оголошення ухвали господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. про відмову в задоволенні клопотань про призначення колегіального розгляду справи, від представника відповідача надійшли письмові заяви, аналогічні за своїм змістом, про відвід Головуючій судді Ломаці В.С.

Заяви мотивовані тим, що судом було відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, а також про призначення колегіального розгляду справи, що, на думку відповідача, не дозволяє всебічно розглянути справу та ставить під сумнів неупередженість судді.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. судом було залишено без задоволення заяви про відвід, оскільки обставини, викладені в заявах представника відповідача, не є належним чином обґрунтованими та доведеними у розумінні приписів ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд відзначив, що відмова у задоволенні того чи іншого клопотання не може вказувати на наявність підстав для відводу складу суду в розумінні ст. 20 ГПК України, а відповідні висновки, покладені судом в обґрунтування відмови щодо задоволення таких клопотань можуть бути оспорені при оскарженні відповідного рішення суду вищестоящої інстанції.

У свою чергу, суд також звернув увагу на помилковість доводів представника відповідача, викладених у заяві про відвід, щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, оскільки суд лише відклав його розгляд.

Так, процесуальний закон не містить положень щодо обов'язку суду негайно після подання відповідного клопотання вирішити питання про його задоволення чи відхилення. Заявлені клопотання мають бути відображені в протоколі судового засідання (пункт 6 частини другої статті 81-1 ГПК України), а суд відповідно, враховуючи стадію розгляду справи, а також у випадку, якщо виходячи з суті клопотання неможливо визначитись щодо його відповідності обставинам справи, - не позбавлений права відкласти його розгляд до встановлення фактичних обставин (заслуховування клопотань та заяв інших учасників судового процесу, їх пояснень щодо спору тощо), достатніх для з'ясування обґрунтованості клопотання, але в будь-якому випадку воно має бути розглянуто до прийняття рішення у справі

Після оголошення ухвали господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. про відмову в задоволенні заяви про відвід, сторони надали суду пояснення по суті спору, відповідно до яких представник позивача підтримав первісний позов та заперечив проти зустрічного, а відповідач у свою чергу заперечив проти задоволення первісного позову та підтримав заявлені ним зустрічні позовні вимоги.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. оголошувалась перерва тривалістю в дві години для надання можливості представнику відповідача ознайомитись з письмовими поясненнями позивача.

Після перерви у судовому засіданні 20.08.2013 р. від представника відповідача повторно надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що в результаті поспішності ним було зроблено неякісні фотознімки відповідних аркушів справи, що унеможливлює ознайомлення з матеріалами справи на підставі таких знімків.

Крім того, від представника відповідача надійшли клопотання про витребування від позивача оригіналу розпорядження № 12-07 від 12.07.2013 р. та про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/4300/13, судові акти першої та апеляційної судових інстанцій в якій були оскаржені відповідачем до Вищого господарського суду України, про що надано копію касаційної скарги з відміткою відділу діловодства Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 р.

Розглянувши заявлене повторно клопотання представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, суд вирішив його відхили, у зв'язку з наступним.

Судом враховано, що представник відповідача протягом часу оголошеної в судовому засіданні 13.08.2013 р. перерви до 20.08.2013 р. не скористався своїми процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи.

Також, суд звертає увагу на те, що 20.08.2013 р. представнику відповідача було надано можливість ознайомитись з матеріалами справи, для чого надано достатньо часу з урахуванням об'єму матеріалів, відносно яких представник поставив питання про ознайомлення, а також забезпечено належні умови для цього.

Слід зазначити, що ознайомлення з матеріалами судової справи являє собою в першу чергу пізнавальний процес, під час якого відповідний суб'єкт отримує інформацію про зміст наявних в ній процесуальних документів та залучених до неї письмових та інших доказів.

Використання при цьому технічних засобів для виготовлення копій документів здійснюється за бажання суб'єкта, який знайомиться з такими матеріалами, й безпосередньо не опосередковує його можливість дослідити відповідні докази та процесуальні документи, а лише виконує допоміжну функцію у подальшому використанні таких копій для процесуальних потреб.

Обставини того, що під час виготовлення копій матеріалів справи шляхом їх фотографування зроблені фотознімки не відповідають вимогам якості для їх використання, - не знаходиться в площині волі суду, який виконав покладені на нього обов'язки щодо забезпечення можливості учасникам судового процесу ознайомитись з матеріалами справи.

У свою чергу, всі вищенаведені обставини, як то подання суду необґрунтованих належним чином клопотань, заявлення безпідставних відводів судді, в сукупності можуть свідчити про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами й намагання затягнути розгляд спору.

Так, в Інформаційному листі № 01-08/140 від 15.03.2010 р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" Вищий господарський суд України роз'яснив, що матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Таким чином, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд також, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Також, судом було розглянуто клопотання представника відповідача про витребування від позивача оригіналу листа № 1207-1-13 від 12.07.2013 р. та розпорядження № 12-07 від 12.07.2013 р., й вирішено залишити його без задоволення в силу його необґрунтованості.

Так, суд звертає увагу на те, що процесуальний механізм застосування приписів ст. 38 ГПК України, яка передбачає право учасників судового процесу клопотати перед судом щодо витребування доказів у справі, вимагає дотримання відповідного порядку заявлення відповідного клопотання, а саме: до нього, крім іншого, мають бути додані докази того, що заінтересована особа зверталась до суб'єкта, який володіє відповідним доказом або інформацією, та що останнім було відмолено в задоволенні таких вимог. До того ж, у відповідному клопотанні мають бути наведені обставини, які свідчать про необхідність дослідження судом витребуваних документів.

В даному випадку, представником відповідача не наведено обставин, які йому перешкоджають самостійно отримати відповідний доказ, та крім того, не зазначено, з якою метою судом має бути оглянуто оригінал, враховуючи, зокрема, те, що до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію листа № 1207-1-13 від 12.07.2013 р. та розпорядження № 12-07 від 12.07.2013 р., достовірність якої не оспорюється.

Також, судом вирішено залишити без задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/4300/13, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору між сторонами у даній справі є стягнення 17 812 882, 65 грн. боргу за укладеним між сторонами на підставі рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 Договору викупу інвестиційних сертифікатів пайового не диверсифікованого венчурного фонду закритого типу "Венчурний капітал".

Рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 набрало законної сили з прийняттям 03.07.2013 р. постанови Київського апеляційного господарського суду і є відповідно до ст. 115 ГПК України обов'язковим до виконання.

У разі, якщо за наслідками перегляду прийнятих у справі № 910/4300/13 судових актів судів першої та апеляційної інстанції Вищим господарським судом України буде їх скасовано, а також в результаті подальшого розгляду справи прийнято рішення про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог, жодна із сторін не позбавлена права звернутись у даній справі з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, якщо вказана обставина матиме істотне значення для прийняття іншого рішення у даній справі, ніж те буде прийняте за наслідками розгляду спору по суті.

У судовому засіданні 20.08.2013 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія з управління активами Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", відповідно до якого позивач просив суд укласти між сторонами договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", у зв'язку з ліквідацією останнього.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 за позовом ТОВ "Стіфф Компані" до ПрАТ "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ "АЙС ЕНД СТОУН Ріал Істейт" та ПрАТ "Компанія з управління активами "Спарта" про зобов'язання укласти договір, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р., з урахуванням ухвали господарського суду міста Києва про виправлення описки від 21.06.2013 р. було вирішено укласти ПрАТ "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" з ТОВ "Стіфф Компані" договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у зв'язку з ліквідацією останнього на таких умовах:

Договір

викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал"

22.04.2013 м. Київ

1. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (покупець) у зв'язку з ліквідацією пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" зобов'язується викупити у товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (продавець) такі цінні папери:

Вид цінного папера іменні інвестиційні сертифікати у бездокументарній формі існування Кількість цінних паперів 4 665 од. Загальна номінальна вартість цінних паперів 4 665 000,00 грн. Загальна вартість цінних паперів 17 812 882,65 грн. Міжнародний ідентифікаційний номер (код) цінних паперів UA 101799FB03 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" зобов'язується не пізніше 7 (семи) робочих днів з дня укладання договору здійснити всі необхідні дії для перерахування належних йому цінних паперів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" (інвестиційних сертифікатів) зі свого рахунку у цінних паперах № 003881 в ТОВ "ПФБК" (код в ПрАТ "ВДЦП" 001236) на рахунок у цінних паперах АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" № 301979 в ПрАТ "ВДЦП" (код ВДЦП 00010000).

3. Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів з дати укладання договору перерахувати товариству з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Продавець - товариство з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані"Покупець - приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент"

---

---

Приймаючи вказане рішення, суд виходив з того, що 13.07.2011 р. між ТОВ "Стіфф Компані" (покупець) та ТОВ "Фортайм" (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу цінних паперів № Д91/1307/016; Д41/1307/004, за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає і сплачує вартість (4 665 000 грн.) таких цінних паперів - інвестиційних сертифікатів: Вид ЦП: Інвестиційні сертифікати іменні; Форма існування ЦП: Бездокументарна; Емітент ЦП, ЄДРПОУ: АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" (ПНВІФЗТ "Венчурний капітал") 32789200 Код I SIN:UA101799FB03; Номінальна вартість ЦП: 1 000 грн.; Кількість ЦП:4 665 шт.; Курсова вартість ЦП: 4 665 000 грн.

Шляхом придбання інвестиційних сертифікатів позивач став учасником пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" (далі - Фонд), який було створено на строк до 17.07.2011 р., що визначено у регламенті Фонду, який є додатком Проспекту емісії цінних паперів.

15.08.2011 р. відповідачем було прийнято рішення про ліквідацію Фонду, у зв'язку із закінченням строку його діяльності.

У свою чергу, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) було прийнято розпорядження № 69-ЗО-СІ від 31.08.2011 р., яким зупинено обіг інвестиційних сертифікатів Фонду, крім операцій, пов'язаних з викупом інвестиційних сертифікатів та правочинів щодо спадкування інвестиційних сертифікатів.

Здійснивши аналіз обставин справи № 910/4300/13 та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки позивач є власником 4 665 інвестиційних сертифікатів Фонду, то відповідач, у зв'язку з ліквідацією Фонду зобов'язаний викупити належні позивачу інвестиційні сертифікати в кількості 4 665 шт. з розрахунку 3 818, 41 грн. за 1 шт. (3 818,41 грн. х 4 665 шт.), а саме 17 812 882, 65 грн.

Встановивши, що створена відповідачем ліквідаційна комісія Фонду впродовж 150 календарних днів з дня закінчення опрацювання заявок про отримання розрахунків викуп інвестиційних сертифікатів не здійснила та розрахунки не провела, суд задовольнив позовні вимоги та уклав між сторонами Договір викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у наведеній вище редакції.

Вказані обставини, встановлені судами при розгляді справи № 910/4300/13, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

У свою чергу, слід зазначити, що рішення у справі № 910/4300/13 прийняте на підставі приписів ст. 187 ГК України.

Так, відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Оскільки рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 з прийняттям 03.07.2013 р. постанови Київського апеляційного господарського суду набрало законної сили, відповідач у відповідності до п. 3 Договору викупу інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" зобов'язаний був протягом 7 робочих днів з дати укладання договору, тобто в строк до 10.07.2013 р., перерахувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок №26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, вказане грошове зобов'язання виконано не було, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду.

При цьому, позивач надав суду докази того, що він Супровідним листом № 1207-13 від 12.07.2013 р. звертався до ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" з Розпорядженням № 12-07 від 12.07.2013 р. на списання інвестиційних сертифікатів іменних АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" НВІФЗТ "Венчурний капітал" в кількості 4465 шт.

У відповідь ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" листом за № 120713-1 від 13.07.2013 р. повідомило позивача про неможливість виконання відповідного розпорядження, у зв'язку з тим, що до нього не було додано оригіналу постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: фотокопії конверту зі штриховим ідентифікатором № 04116 0958194 8, яким позивачу було направлено постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13, вказаний лист, відповідно до даних Інформаційного ресурсу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (режим електронного доступу - http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post) про наявність та стан пересилання поштових відправлень, - 13.07.2013 було передано в об'єкт поштового зв'язку ДОНЕЦЬК 57 з індексом 83057 для вручення.

Листом від 15.07.2013 р. за № 15/07-08 відповідач повідомив позивача (отримано 23.07.2013 р.) про те, що станом на 15.07.2013 р. інвестиційні сертифікати пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" у кількості 4665 шт. не передані. При цьому, у вказаному листі відповідач зазначив про те, що він не отримував від позивача жодної інформації щодо причин порушення виконання зобов'язань за Договором та на підставі вказаного повідомив, що в результаті прострочення позивачем зобов'язань з передачі цінних паперів у власність відповідача, він втратив інтерес до такого зобов'язання та відмовляється від прийняття подальшого виконання зобов'язання з передачі у власність відповідача 4 665 шт. інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал" відповідно до умов Договору.

Листом від 16.07.2013 р. за № 16-07 позивач направив ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" Розпорядження № 12-07 від 12.07.2013 р. на списання інвестиційних сертифікатів іменних АТ "КУА АПФ "Укр Сиб Ессет Менеджмент" НВІФЗТ "Венчурний капітал" в кількості 4465 шт. та копії рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. й постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13.

У свою чергу, Листом від 19.07.2013 р. за № 190713-1 ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" повідомило позивача про неможливість виконання відповідного розпорядження, у зв'язку з тим, що згідно з рішенням НКЦПФР № 430 від 26.03.2013 р. та № 899 від 28.05.2013 р. глобальний сертифікат випуску цінних паперів емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") (ЄДРПОУ 32799200, код ISIN UA101799FB03) 18.06.2013 р. передано на зберігання від ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (правонаступника ПрАТ "ВДЦП") на зберігання до ПАТ "Національний депозитарій України". Оскільки з дати підписання депозитарієм (ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках") та Центральним депозитарієм (ПАТ "Національний депозитарій України") акта приймання-передавання, виконавцем усіх послуг, що до цієї дати надавались депозитарієм ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" емітентам, глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів яких передані до Центрального депозитарію (ПАТ "Національний депозитарій України"), є Центральний депозитарій (ПАТ "Національний депозитарій України"), ТОВ "Перша фондова брокерська компанія" повідомило, що списання зазначених у розпорядженні цінних паперів відповідно до умов рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2013 р. у справі № 910/4300/13 на рахунок емітента АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") № 301979 у ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" (правонаступника ПрАТ "ВДЦП") є неможливим.

Зважаючи на вказані обставини, позивач звернувся до відповідача з листом за № 07-08 від 07.08.2013 р., в якому виклав прохання з метою забезпечення виконання умов Договору щодо перерахування цінних паперів терміново повідомити реквізити АТ "КУА - АПФ "УкрСиб Ессет Менеджмент" (ПНЗВІФЗТ "Венчурний капітал") для перерахування інвестиційних сертифікатів пайового недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду закритого типу "Венчурний капітал", що належить товариству.

Відповідно до даних Інформаційного ресурсу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (режим електронного доступу - http://www.ukrposhta.com/www/upost.nsf/search_post) про наявність та стан пересилання поштових відправлень, - відправлення за номером 8300131160286 вручене за довіреністю 12.08.2013 р. об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 70 з індексом 04070.

Як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, відповідач на момент розгляду справи так і не повідомив позивачу рахунок для перерахування цінних паперів.

Враховуючи встановлені судом під час розгляду справи обставини, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, проте як зустрічний позов має бути залишено без задоволення, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як зазначалось вище, укладеним на підставі рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 Договором було визначено, що відповідач зобов'язується протягом 7 (семи) робочих днів з дати укладання договору перерахувати позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Відповідно до матеріалів справи, рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2013 р. у справі № 910/4300/13 набрало законної сили 03.07.2013 р. разом з прийняттям відповідної постанови Київським апеляційним господарським судом.

Таким чином, відповідач в строк до 12.07.2013 р. включно мав перерахувати позивачу грошові кошти за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі (відповідно до розрахункової вартості) 17 812 882, 65 грн. на поточний рахунок № 26508200101028 в АТ "КБ "СОЮЗ", м. Київ, МФО 380515.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки в обумовлені строки відповідач не сплатив позивачеві вартості викуплених інвестиційних сертифікатів, а також враховуючи відсутність підстав для припинення даного зобов'язання не інакше ніж через його належне виконання, відповідний борг має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що внаслідок прострочення позивачем зобов'язання з передачі інвестиційних сертифікатів для відповідача не настав строк виконання відповідного грошового зобов'язання.

Суд звертає увагу на те, що обставиною, з якою пов'язано момент початку перебігу строку виконання зобов'язання зі сплати позивачу грошових коштів за викуплені інвестиційні сертифікати у загальній сумі 17 812 882, 65 грн. - приписами пункту 3 укладеного між сторонами в судовому порядку Договору визначено момент укладення такого Договору, тобто момент набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, невиконання позивачем в строк, визначений п. 2 Договору зобов'язання з перерахунку інвестиційних сертифікатів зі свого рахунку на рахунок відповідача, не є відкладальною, тобто такою, що відтерміновує строк зобов'язання, обставиною, оскільки за умовами Договору зобов'язання кожної зі сторін не визначені як зустрічні, хоча і наближені за своїм змістом до таких, виходячи з правової природи Договору.

На підставі умов укладеного між сторонами Договору відповідач має право вимагати від позивача виконання взятих ним на себе зобов'язань, але не притримувати виконання свого, зокрема, зважаючи на те, що невиконання позивачем зобов'язання з перерахунку цінних паперів спричинено зміною депозитарію відповідача, про що він не повідомив позивача.

Так, матеріали справи свідчать про те, що позивач намагався 12.07.2013 р. здійснити відповідний перерахунок, однак йому було відмовлено в його здійсненні до надання оригіналу постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/4300/13. Після отримання вказаної постанови та повторного звернення позивачу було відмовлено у здійснені перерахунку, у зв'язку зі зміною депозитарію відповідача, про що останній не повідомив.

Саме на цій підставі суд не приймає до уваги посилання відповідача на приписи ст. ст. 538, 612, 665 ЦК України та звертає увагу на те, що, зважаючи на принцип добросовісності господарських зобов'язань він мав повідомити позивача про те, що функції виконавця усіх послуг, що до 18.06.2013 р. надавались депозитарієм ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" емітентам, глобальні сертифікати, тимчасові глобальні сертифікати випусків цінних паперів яких передані до Центрального депозитарію (ПАТ "Національний депозитарій України"), є Центральний депозитарій (ПАТ "Національний депозитарій України").

Так, значення принципу добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання суб'єктами господарювання своїх зобов'язань, але і на сферу користування правами, у зв'язку з чим принцип добросовісності виступає своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правом (як формою недозволеного використання права).

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Неповідомлення відповідачем позивача про діючий рахунок, на який можуть бути перераховані інвестиційні сертифікати на виконання умов укладеного між сторонами в судовому порядку Договору, на думку суду, є порушенням звичаїв ділового обороту, оскільки відповідна вимога неодмінно ставиться та є необхідною умовою можливості реалізовувати зобов'язання у двосторонніх договірних відносинах, та крім того, безпосередньо перешкоджає позивачу виконати покладені на нього п. 2 Договору обов'язки.

У свою чергу, суд також звертає увагу на те, що між сторонами спірний Договір було укладено не внаслідок двосторонньої волі сторін, а у зв'язку з імперативною нормою пункту 5 розділу VII Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку № 3 від 09.01.2003 р., відповідно до якого компанія з управління активами зобов'язана здійснити викуп цінних паперів пайового інвестиційного фонду, активами якого вона управляє, у разі ліквідації такого інституту спільного інвестування.

Як зазначалось вище, суд, розглядаючи спір між сторонами у справі № 910/4300/13 дійшов висновку, що оскільки позивач є власником 4 665 інвестиційних сертифікатів Фонду, то відповідач, у зв'язку з ліквідацією Фонду зобов'язаний викупити належні позивачу інвестиційні сертифікати в кількості 4 665 шт. з розрахунку 3 818, 41 грн. за 1 шт. (3 818,41 грн. х 4 665 шт.), а саме 17 812 882, 65 грн.

Таким чином, неправомірним є посилання відповідача на те, що зобов'язання позивача з передачі відповідних інвестиційних сертифікатів є таким, що втратило для нього інтерес, оскільки спірний Договір укладено між сторонами в судовому порядку та не, у зв'язку з господарським інтересом відповідача.

На підставі всього вищезазначеного, суд не знаходить обґрунтованими доводи, наведені відповідачем в обґрунтування заявленого ним зустрічного позову, у зв'язку з чим він не може бути задоволений.

Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем також не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості викуплених інвестиційних сертифікатів, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, проте як зустрічні позовні вимог суд залишає без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним та зустрічним позовом покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Компанія управління активами - Адміністратор пенсійних фондів "УкрСиб Ессет Менеджмент" (04070, місто Київ, Подільський район, вулиця Іллінська, будинок 8; код ЄДРПОУ 32799200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіфф Компані" (83057, Донецька область, місто Донецьк, Куйбишевський район, вулиця Сєвєродвінська, будинок 1, офіс 2; код ЄДРПОУ 37544807) 17 812 882 (сімнадцять мільйонів вісімсот дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 65 коп. основного боргу та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.08.2013 р.

Суддя В.С. Ломака