Рішення

від 02.07.2015 по справі 910/13482/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/13482/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

До Приватного підприємства «Центр меблевого виробництва «Індустрі-Крим-Юг»

Про стягнення 454 180,19 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Ряба В.В. представник за довіреністю № 010-01/2075 від 01.04.15.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Центр меблевого виробництва «Індустрі-Крим-Юг» (далі - відповідач) про стягнення 454 180,19 грн., а саме: 240 359,81 грн. - заборгованість за овердрафтом, 56 409,38 грн. - процентів за користування овердрафтом, 2 396,18 грн. - комісії за управління кредитом у формі овердрафту, 34 260,41 грн. - пені, 7 004,60 грн. - 3% річних, 73 799,81 грн. - збитків від інфляції, 39 950,00 грн. - штрафу.

Пред'явлені позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором № 88113V3 від 25.09.13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.15. порушено провадження у справі № 910/13482/15 та призначено її до розгляду на 02.07.15.

В судовому засіданні 02.07.15. позивачем подано письмові пояснення по справі, докази для долучення до матеріалів справи та підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 02.07.15. не з'явився, вимоги ухвали суду від 28.05.15. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/13482/15.

В судовому засіданні 02.07.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.13. між позивачем (далі - Банк) та відповідачем (далі - Позичальник) було укладено Кредитний договір № 88113V3 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) Банк надає Позичальнику овердрафт (позичковий капітал у грошовій формі, який Банк надає Позичальнику на умовах, визначених Договором, у строкове користування для фінансування витрат останнього) з лімітом овердрафту 250 000,00 грн. Банк надає Позичальникові овердрафт на умовах повернення, відкличності, строковості та платності відповідно до положень та умов Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено п. 8.1 з дати його підписання (25.09.13.) і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору, кінцевий термін погашення овердрафту є 24.09.14.

Згідно з п. 2.3.1 Договору овердрафт надається Позичальнику на поточні потреби шляхом оплати протягом операційного банківського дня платіжних доручень Позичальника (далі - платіжні документи) з його поточного рахунку в Банку № 2600700017954/980 у сумах, що перевищують фактичний залишок коштів на цьому поточному рахунку Позичальника.

Дебетове сальдо, що виникає на поточному рахунку № 2600700017954/980 внаслідок оплати платіжних документів, не може перевищувати ліміт овердрафту, визначений графіку зміни ліміту овердрафту (додаток № 1 до Договору) (п. 2.3.2 Договору).

Підписавши та скріпивши печатками сторони погодили графік зміни ліміту овердрафту за Договором.

Пунктом 2.3.5 Договору сторонами погоджено, що погашення заборгованості за овердрафтом (основного боргу здійснюється автоматично за рахунок коштів, що надходять на поточний рахунок Позичальника в Банку.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору Позичальник зобов'язаний погасити Овердрафт згідно з графіком зміни ліміту овердрафту Строки, передбачені вказаним графіком є обов'язковими для виконання Позичальником.

У відповідності до наявної в матеріалах справи виписки по поточному рахунку Позичальника № 2600700017954 за період з 25.09.13. по 23.05.14. позивачем відповідачу надавався овердрафт по Договору.

Проценти нараховуються за фіксованою ставкою, що становить 22% річних (п. 2.2.2 Договору з врахуванням Додаткової угоди від 14.02.14.).

Відповідно до п. 2.4.2 Договору, проценти нараховуються у валюті овердрафту на фактичну суму заборгованості за Овердрафтом (дебетові залишки на кінець дня по рахунку № 2600700017954/980 з розрахунку фактичної кількості днів користування овердрафтом на основі банківського року.

Пунктами 2.4.3, 2.4.4 Договору встановлено, що нарахування процентів здійснюється Банком щомісяця в останній робочий день місяця. Сплата процентів за користування овердрафтом протягом місяця, а який нараховуються проценти, здійснюється Позичальником в останній робочий день такого місяця на рахунок Банку № 2607300087954/980. Сплату процентів за місяць, у якому настає визначений п. 2.2.1 Договору термін погашення овердрафту, Позичальник зобов'язується здійснити до моменту настання такого терміну.

Згідно з п. 2.2.3 Договору, розмір комісії за управління кредитом у формі овердрафту: 0,1% від ліміту овердрафту, визначеного п. 2.1 Договору, у кожному календарному місяці. За неповний місяць комісія за управління кредитом у формі овердрафт стягується пропорційно кількості днів користування овердрафтом.

Комісія за управління овердрафтом нараховується щомісячно в останній робочий день місяця протягом періоду нарахування комісії за управління кредитом у формі овердрафт у національній валюті за офіційним курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті шляхом договірного списання коштів Банком з поточного рахунку Позичальника, що зазначений в п. 2.2.7 Договору, в останній робочий день кожного місяця на рахунок Банку № 2607000097954/980.

Спір у справі виник в зв'язку невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтування своєї правової позиції в справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються із нормами статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 вказаної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На момент звернення позивача з даним позовом до суду його вимоги полягають у поверненні відповідачем заборгованості за овердрафтом, процентів за користування овердрафтом, комісії за управління кредитом у формі овердрафту, пені, 3% річних, збитків від інфляції, штрафу.

При цьому, позивач звертався до відповідача з вимогою № 161-07/6210 від 19.09.14. з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Оскільки відповідач отримав відповідні кредитні кошти, однак у встановлений строк їх не повернув та порушив зобов'язання зі сплати процентів та комісії, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

За наявними матеріалами справи судом встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 240 359,81 грн. - заборгованість за овердрафтом, 56 409,38 грн. - процентів за користування овердрафтом, 2 396,18 грн. - комісії за управління кредитом у формі овердрафту.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Згідно п. 6.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх грошових зобов'язань за Договором Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

Положеннями Господарського кодексу України унормовано поняття штрафних санкцій. Так, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дії відповідача щодо невиконання взятих на себе зобов'язань за Договором є порушенням вимог Договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені, яка становить 34 260,41 грн. відповідно визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 7 004,60 грн. - 3% річних, 73 799,81 грн. - збитків від інфляції, суд відзначає наступне.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних та збитки від інфляції за своєю правовою природою є правовими наслідками порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань. Вимоги про сплату нарахувань, передбачених частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є частиною основного зобов'язання. Вказану правову позицію наведено у п. 1.14 Постанови № 14 від 17.12.13. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Після здійснення власного розрахунку суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7 004,60 грн. - 3% річних, 73 799,81 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.5 Договору Позичальник до повного погашення Овердрафту та сплати процентів за Овердрафтом зобов'язується забезпечувати виконання таких показників фінансового стану:

- мінімальна кількість платежів на поточні рахунки клієнта в Банку - не менше 10 на місяць (всі надходження виручки на поточні рахунки Позичальника від 1 контрагента протягом доби вважати одним платежем);

- частки власних та залучених коштів за квартальними показниками фінансової звітності Позичальника повинні бути на рівні не менше 30% (власні кошти) та 70% (залучені кошти).

Дане зобов'язання порушується Позичальником з березня 2014 року, про що свідчить виписка про рух коштів по поточному рахунку Позичальника № 2600700017954/980.

Згідно з п. 6.7 Договору за порушення/невиконання Позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов Договору, Банк застосовує до Позичальника штрафні санкції у розмірі 425,00 грн., щомісячно за кожне окреме порушення.

Відповідно до п. 4.2.6 Договору Позичальник зобов'язується спрямовувати та підтримувати протягом строку дії Кредитного договору чисті щоквартальні грошові надходження на рахунках, відкритих в АТ «Укрексімбанк», на рівні не менше ніж 90% від чистих грошових надходжень Позичальника. При цьому, перший раз контроль за виконанням Позичальником умови проводиться не пізніше 10.01.2014 р. за підсумками четвертого кварталу 2013 року та в подальшому проводиться щоквартально не пізніше 10-го числа першого місяця кварталу наступного за звітним.

Згідно з п. 6.5 Договору, у разі невиконання п. 4.2.6 Договору, Позичальник сплачує штраф в розмірі 425,00 грн. щомісячно за кожне окреме порушення та підлягає сплаті протягом 10 банківських днів з початку кожного місяця, наступного за місяцем, у якому зобов'язання не виконане/продовжує не виконуватись, або з дати отримання повідомлення Банку про необхідність сплати штрафної санкції у національній валюті України.

Відповідно до п. 4.2.7 Договору Позичальник зобов'язується підтримувати оборотність Овердрафту на рівні не більше 30 календарних днів. При цьому, перший раз контроль за виконанням Позичальником умови, проводиться з першого дня місяця, наступного за звітним та в подальшому здійснюється щомісячно.

Згідно з п. 6.4 Договору у разі перевищення показника оборотності овердрафту, зазначеного в п. 4.2.7 Договору, Банк застосовує до Позичальника штрафну санкцію у розмірі 425,00 грн. щомісячно протягом строку перевищення показника оборотності овердрафту.

Відповідно до п. 4.2.8 Договору Позичальник зобов'язується протягом строку чинності Договору:

- подавати до банку план природоохоронних заходів на поточний рік - щороку не пізніше 25 січня поточного року;

- не пізніше 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, а за результатами року до 28 лютого року, наступного за звітним подавати у Банк фінансові звіти за попередній квартал та не пізніше 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним, а за результатами року - до 20 лютого року, звіт з екологічних та соціальних питань за формою, наведеною у додатку 2 до Договору;

- подавати до Банку форми статистичної звітності - форма № 1 підприємництво (річна, квартальна) - або щокварталу до 25 числа кожного першого місяця кварталу, наступного за звітним та/або один раз на пів року, та/або за результатами року - до 28 лютого року, наступного заз звітним, залежно від вимог органів Державного комітету статистики України до Позичальника щодо періодичності надання такої звітності.

Позичальник систематично порушував ці зобов'язання та перестав надавати документи до Банку з 25.10.13.

Згідно з п. 6.7 Договору за порушення/невиконання Позичальником будь-яких зобов'язань, взятих на себе відповідно до умов Договору, Банк застосовує до Позичальника штрафні санкції у розмірі 425,00 грн., щомісячно за кожне окреме порушення.

Таким чином, відповідач, в зв'язку з невиконанням приписів п. п. 4.2.8, 4.2.7, 4.2.6, 4.2.5 Договору, повинен сплатити Банку штраф на загальну суму 39 950,00 грн.

При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вказана стаття поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом України. У зв'язку з цим на положення Господарського кодексу України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацем другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів).

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 22.11.10.).

Відповідачем обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконати взяті на себе зобов'язання за Договором, доказів визнання вказаних пунктів недійсними не подано, при цьому відповідних клопотань про зменшення штрафних санкцій також не подано.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в розмірі 39 950,00 грн., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Центр меблевого виробництва «Індустрі-Крим-Юг» (99040, м. Севастополь, вул. Індустріальна, б. 3Д; ідентифікаційний код 37204245) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127; ідентифікаційний код 00032112) 240 359 (двісті сорок тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 81 коп. - заборгованості за овердрафтом, 56 409 (п'ятдесят шість тисяч чотириста дев'ять) грн. 38 коп. - процентів за користування овердрафтом, 2 396 (дві тисячі триста дев'яносто шість) грн. 18 коп. - комісії за управління кредитом у формі овердрафту, 34 260 (тридцять чотири тисячі двісті шістдесят) грн. 41 коп. - пені, 7 004 (сім тисяч чотири) грн. 60 коп. - 3% річних, 73 799 (сімдесят три тисячі сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп. - збитків від інфляції, 39 950 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - штрафу, 9 083 (дев'ять тисяч вісімдесят три) грн. 59 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.07.15.

Суддя Т.М. Ващенко