Постанова

від 21.02.2007 по справі 07/509а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/509а

                              ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                              

                                                                                        Справа №  07/509а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2007 р.

14год. 30хв., м. Черкаси

За адміністративним позовом державного підприємства „Черкасиавтотранссервіс”

до державної податкової інспекції у м. Черкаси

про зобов'язання видати свідоцтво про право сплати єдиного податку

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: Євтушенко М.Л. –директор підприємства, Ігнатьєв В.В. –за довіреністю від 23.01.2007р.;

від відповідача: Савенко Ю.Н. –за довіреністю від 09.01.2007р., Павленко М.В. –за довіреністю від 24.01.2007р.

Заявлено адміністративний позов про зобов'язання відповідача видати позивачу свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2007 рік за ставкою 10 відсотків.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказав на неправомірність відмови відповідача у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 рік за ставкою 10 відсотків, оскільки протягом останніх шести років позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності і за цей час законодавство, яке регулює відносини, пов'язані із застосуванням спрощеної системи оподаткування обліку і звітності, не змінилося, а узагальнююче роз'яснення Державної податкової адміністрації України з цих питань не має сили нормативно-правового акту. Позивач також вважає, що у даному випадку є конфлікт інтересів, передбачений пп. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому рішення має бути прийняте на користь платника податків.

У засіданні суду представники позивача адміністративний позов підтримали.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає, що правомірно відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 рік.

У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне.

10 вересня 1999р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація позивача як юридичної особи з найменуванням –державне підприємство „Черкаське обласне автотранспортне управління”.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2005р. №925 була затверджена нова редакція статуту позивача зі зміненим найменуванням останнього –державне підприємство „Черкасиавтотранссервіс”.

Державна реєстрація нової редакції статуту позивача була проведена державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради, про що свідчить свідоцтво серії А00 №615871 про державну реєстрації позивача як юридичної особи з новим найменуванням - державне підприємство „Черкасиавтотранссервіс”.

В 2006р. позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності на підставі виданого йому відповідачем свідоцтва про право сплати єдиного податку від 25.01.2006р. №2301006518.

5 грудня 2006р. позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 рік за ставкою 10 відсотків.

Листом від 11.12.2006р. №10582/15-117 відповідач відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку на 2007 рік з тих підстав, що позивач є державним підприємством, тому відповідно до ч. 4 ст. 7 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727/98 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 (далі Указ №727/98) на нього не поширюється дія цього Указу. При цьому відповідач послався на узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.06.2006р. №352.

Статтею 1 Указу №727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує один млн. гривень.

Стаття 4 Указу №727/98 передбачає, що для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано.

Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до ч. 4 ст. 7. Указу №727/98 дія цього Указу не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків.

Статтею 62 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство як організаційна форма господарювання –це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ст. 63 Господарського кодексу України державне підприємство –це підприємство, що діє на основі державної власності. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Відповідно ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

В плані організаційно-правової форми та форми власності позивач є державним унітарним підприємством, що діє на основі відокремленої частини державної власності без поділу її на частки. Стаття 1 Указу №727/98 передбачає можливість запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, тобто і для державних унітарних підприємств.

Передбачене ч. 4 ст. 7 Указу №727/98 обмеження у застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності стосується корпоративних підприємств, майно, на основі якого вони були засновані і діють (статутний фонд), поділено на частки, із яких більше 25 відсотків належить юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва.

Таким чином, дія ч. 4 ст. 7 Указу №727/98 не поширюється на позивача, тому відмова йому відповідачем у видачі свідоцтва про право на сплату єдиного податку на 2007 рік за ставкою 10 відсотків з підстав, вказаних у листі відповідача від 11.12.2006р. №10582/15-117, є неправомірною.

У узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва з державною, комунальною та іншими формами власності, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 23.06.2006р. №352, не є нормативним актом і господарським судом у даному випадку не застосовувалося як таке, що не відповідає викладеним вище нормам законодавства.

За таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України витрати на сплату судового збору у сумі 3грн. 40коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, буд. 235, м. Черкаси, 18000) протягом 3 робочих днів з дня набрання цією постановою законної сили видати державному підприємству „Черкасиавтотранссервіс” (бул. Шевченка, буд. 389, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код 30529159) свідоцтво про право сплати єдиного податку на 2007 рік за ставкою 10 відсотків.

Стягнути із Державного бюджету України на користь державного підприємства „Черкасиавтотранссервіс” (бул. Шевченка, буд. 389, м. Черкаси, 18006, ідентифікаційний код 30529159) –3грн. 40коп. витрат на сплату судового збору.

Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ                                                                                                 Дорошенко М.В.