Рішення

від 16.06.2015 по справі 177/3411/14-ц

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/3411/14-ц

Провадження № 2/177/200/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 червня 2015 року

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Приміч Г. І.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа Управління Держземагенства Криворізького району Дніпропетровської області, Державної реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним та зіпсованим, визнання права власності на земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду 20.11.2014 року та уточнюючи позовні вимоги 08.12.2014 року просила визнати Державний акт на право приватної власності на землю серії ДП КВ 008190 виданий на ім'я ОСОБА_4 11 жовтня 1999 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 зіпсованим та недійсним;

Визнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 15 квітня 2012 року право власності на земельну ділянку площею 0,2500 призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0122 та на земельну ділянку площею 0,1587 га призначену для ведення особистого селянського господарства розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0123, які за життя належали ОСОБА_4, який помер 15 квітня 2012 року;

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за життя її батько ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданий 11.10.1999 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 від 11.10.1999 року, на земельну ділянку площею 0,4087 га, розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в с. Шевченкове по вул.. Мічуріна, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку,

На вказаній земельній ділянці розташований і житловий будинок за № 60 по вул.. Мічуріна в с. Шевченкове з надвірними спорудами, який належав за життя її батьку ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.12.1993 року, виданого державним нотаріусом Криворізької державної нотаріальної контори, який зареєстрував в КП ДОР «Криворізьке БТІ».

15.04.2012 року ОСОБА_4 помер.

За життя спадкодавцем заповіт складено не було.

Після смерті батька позивач звернулась до Криворізької державної нотаріальної контори і заявою про прийняття спадщини за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку нотаріусом їй було відмовлено, оскільки в наданому Державному акті на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4 були наявні виправлення.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 0,4087 га, розташовану на території с. Шевченкове, вул. Мічуріна Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4, померлого 15 квітня 2012 року, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданого 11.10.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Широрківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 від 11.10.1999 року.

З метою реєстрації даного рішення позивач звернулася до управління Держземагенства та отримаваши технічну документацію на землю в ПП «Геохора» дізналася, що державний акт на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданий 11.10.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету Широрківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 від 11.10.1999 року не відповідає вищевказаному рішенню.

Так, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року ОСОБА_4 були виділені: земельна ділянка в розмірі 0,25 га для

обслуговування житлового будинку та земельна ділянка в розмірі 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, однак в Державному акті на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4 зазначено, що у приватну власність передається земельна ділянка площею 0,4087 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

При зверненні позивача до Реєстраційної служби Криворізького РУЮ Дніпропетровської області рішеннями від 15 грудня 2013 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельні ділянки у зв'язку з розбіжностями в рішенні суду та у витягах з державного земельного кадастру.

Оскільки вказані обставини перешкоджають позивачу реалізувати її спадкові права щодо спірних земельних ділянок, остання звернулася до суду з вище вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.89).

Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.48,61,67).

Представники третіх осіб Управління Держземагенства Криворізького району Дніпропетровської області та Державної реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.85, 87-88).

В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, давши оцінку доказам по справі в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.04.2012 року помер батько позивача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії 1-КИ № 445145 від 18.04.2012 року та свідоцтвом про народження позивача серії МГ № 127255 від 02.09.1961 року, яка внаслідок державної реєстрації шлюбу змінювала прізвище, з наданих суду свідоцтв про одруження та розірвання шлюбу встановлено, що її дівоче прізвище - «Андрющенко» - російською мовою (а.с. 8,9,10,11,12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,4087 га, розташовану по вул. Мічуріна в с. Шевченкове Криворізького району Дніпропетровської області на території ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування житлового будинку, яка належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП КВ 008190, виданого 11.10.1999 року(а.с.14).

Те, що саме спадкодавцю належала ця земельна ділянка на праві власності підтверджується також довідкою Управління Держземагенства в Криворізькому районі Дніпропетровської області від 24.02.2015 року, якою зазначено, що право власності на земельну ділянку, площею 0,4087 га, розташовану по вул. Мічуріна в с. Шевченкове Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на землю Серії ДП КВ № 008190, зареєстрований в Книзі записів за № 7493 від 11.10.1999 року (а.с.78).

Після смерті батька позивач звернулась до Криворізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку нотаріусом їй було відмовлено, оскільки в наданому Державному акті на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4 були наявні виправлення (а.с.35,90).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 31.01.2013 року, яке набрало законної сили 18.02.2013 року за позивачем визнано право власності на земельну ділянку площею 0,4087 га, розташовану на території с. Шевченкове, вул. Мічуріна Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4, померлого 15 квітня 2012 року, належної спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданого 11.10.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 від 11.10.1999 року (а.с.36-38).

З метою реєстрації даного рішення позивач звернулася до управління Держземагенства та отримаваши технічну документацію на землю в ПП «Геохора» дізналася, що державний акт на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданий 11.10.1999 року на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7493 від 11.10.1999 року не відповідає вищевказаному рішенню (а.с.15-20).

Так, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області № 26 від 29.11.1994 року ОСОБА_4 були виділені: земельна ділянка в розмірі 0,25 га для

обслуговування житлового будинку та земельна ділянка в розмірі 0,15 га для ведення особистого підсобного господарства, місце розташування: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, однак в Державному акті на право приватної власності на землю серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4 зазначено, що у приватну власність передається земельна ділянка площею 0,4087 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.13-14).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.09.2013 року зазначено площа земельної ділянки розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд складає 0,25 га, а земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,1587 га - призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с.15,18).

При зверненні позивача до Реєстраційної служби Криворізького РУЮ Дніпропетровської області рішеннями від 15 грудня 2013 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на земельні ділянки у зв'язку з розбіжностями в площі земельної ділянки в рішенні суду та у витягах з державного земельного кадастру (а.с.40,41).

Тобто, загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою співпадає з площею земельної ділянки, яка зазначена в державному акті та в Державному земельному кадастрі, розбіжності лише щодо цільового призначення вказаної земельної ділянки (загальна площа земельної ділянки в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4 складає 0,4087 га, але зазначено цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а в Державному земельному кадастрі зазначено 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та 0,1587 га - для ведення особистого селянського господарства) (а.с.14,15-20).

Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Рішенням Криворізького райсуду від 31.01.2013 року яке набрало законної сили 18.02.2013 року уже визнано право власності за позивачем на земельну ділянку загальною площею 0,4087 га, розташовану на території с. Шевченкове, вул. Мічуріна Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_4, померлого 15 квітня 2012 року(а.с.36-38), але оскільки в акті та в інших документах розбіжності щодо площі за цільовим призначенням вказаної земельної ділянки, вона не може зареєструвати своє право за вказаним рішенням.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на викладені обставини, приймаючи до уваги, що внесення змін до Державного акту не допускається, а за позивачем за рішенням суду від 31.01.2013 року визнано вже право власності на загальну площу 0,4087 га вищевказаної земельної ділянки за вказаною адресою, яке не скасоване, набрало законної сили, отже суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0122 та на земельну ділянку площею 0,1587 га призначену для ведення особистого селянського господарства розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0123.

Щодо визнання державного акту серії ДП КВ № 008190, виданому 11.10.1999 року на ім'я ОСОБА_4Г про право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 0,4087 га недійсним та зіпсованим то суд вважає, що ці вимоги є надлишково заявленими, оскільки загальна площа земельної ділянки за вказаною адресою відповідає дійсності у всіх наявних документах.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 328, 392, 1216, 1218, 1222, 1223, 1225, 1261 ЦК України, ч.1 ст.125, 152 ,155 ЗК України, та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа Управління Держземагенства Криворізького району Дніпропетровської області, Державної реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання державного акту про право приватної власності на землю недійсним та зіпсованим, визнання права власності на земельну ділянку, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га - цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0122.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 0,1587 га призначену для ведення особистого селянського господарства розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Шевченкове, вулиця Мічуріна, 60, кадастровий номер 1221888200:02:001:0123.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: