Рішення

від 06.07.2015 по справі 569/5715/15-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/5715/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

при секретарі Дубарець Ю.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

представника третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Рівнеторф» та Державний концерн «Укрторф», про захист трудових прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просила визнати незаконними з дня їх прийняття накази Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 квітня 2015 року № 45-к/к «Про увільнення від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» та № 46-к/к «Про призначення тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф», а також визнати таким, що був укладений на невизначений строк, трудовий договір між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ОСОБА_1 при прийнятті на посаду тимчасово виконуючої обов’язки директора Державного підприємства «Рівнеторф».

В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

Ухвалою суду від 29 травня 2015 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача були залучені ДП «Рівнеторф» та ДК «Укрторф».

В судовому засіданні представник позивача зменшив позовні вимоги, відмовившись від позовної вимоги про визнання незаконним наказу № 46-к/к від 6 квітня 2015 року «Про призначення тимчасово виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф». Крім того, пояснив, що трудовий договір між позивачем та відповідачем при прийнятті на посаду тимчасово виконуючої обов’язки директора ДП «Рівнеторф» був укладений на невизначений строк, оскільки наказ не містить строку тимчасового виконання обов’язків та уповноважений на призначення керівника орган протягом двох місяців не вчинив дій щодо затвердження чи відмови у затвердженні позивача на посаді директора. Враховуючи, що між сторонами фактично укладено безстроковий трудовий договір, відповідач повинен був розірвати його та звільнити позивача з роботи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. У поданих до суду запереченнях відповідач повідомив про неможливість направити свого представника для участі у розгляді справи в зв’язку з обмеженим фінансуванням витрат на відрядження працівників. Крім того, просить відмовити в задоволенні позову в зв’язку з його необґрунтованістю, так як Міненерговугілля жодним чином не порушило трудові права позивача. Призначення виконуючим обов’язки директора ДП «Рівнеторф» ОСОБА_5 відбулося у встановленому порядку за поданням ДК «Укрторф» та за пропозицією Рівненської обласної державної адміністрації. Призначення надалі керівника підприємства буде відбуватися за результатами конкурсного відбору. Позивач не приймалася на тимчасову роботу, контракту між нею та Міністерством не укладалося, на неї лише було покладено виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Представник третьої особи - ДК «Укрторф» - ОСОБА_4 вважає позов безпідставним та надуманим і просить в його задоволенні відмовити. Оскільки позивач була прийнята на роботу на посаду першого заступника директора ДП «Рівнеторф», то і звільнити її можна лише з цієї посади.

Представник третьої особи - ДП «Рівнеторф» - ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що трудові права позивача не порушені, оскільки вона залишається працювати на підприємстві на посаді першого заступника директора. Підставою призначення нового виконуючого обов’язки стало звернення трудового колективу до обласної державної адміністрації про заміну керівника підприємства, лист ДП «Рівнеторф» та подання ДК «Укрторф».

Суд, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено судом, 31 серпня 2011 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ОСОБА_1 було укладено контракт № 11-н/11 про призначення на посаду директора Державного підприємства «Рівнеторф» на термін 1 рік з 2 вересня 2011 року до 1 вересня 2012 року. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 84-к/к «Про призначення директора ДП «Рівнеторф» від 31 серпня 2011 року позивача призначено на посаду директора державного підприємства «Рівнеторф» з 2 вересня 2011 року на умовах укладеного контракту.

Наказом ДП «Рівнеторф» від 15 квітня 2013 року № 16-к ОСОБА_1 прийнято на посаду першого заступника директора ДП «Рівнеторф» з 15 квітня 2013 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Згідно наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 квітня 2013 року № 59-к/к звільнено ОСОБА_6 з посади виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф» 26 квітня 2013 року та покладено виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» на першого заступника зазначеного підприємства ОСОБА_1 на період до призначення директора підприємства у встановленому законодавством порядку.

Наказом ДП «Рівнеторф» № 18-к від 26 квітня 2013 року позивач приступила до виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» з 26 квітня 2013 року на період до призначення директора ДП «Рівнеторф» у встановленому законодавством порядку.

6 квітня 2015 року наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 45-к/к «Про увільнення від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» позивача увільнено з 6 квітня 2015 року від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» та повернуто до виконання своїх попередніх обов’язків першого заступника директора ДП «Рівнеторф».

Тимчасово виконуючим обов’язки ДП «Рівнеторф» наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 квітня 2015 року № 46-к/к призначено за його згодою ОСОБА_5 на період до призначення керівника підприємства у встановленому порядку.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

На підставі Постанови Верховної Ради України № 1545 від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» в трудовому законодавстві застосовується роз’яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 ( зі змінами від 11 грудня 1986 року № 521/30-18 ) «Про порядок оплати тимчасового замісництва» ( далі Роз’яснення ).

Відповідно до вимог п.2 вказаного Роз’яснення призначення працівника виконуючим обов’язки по вакантній посаді не допускається. Винятком є лише призначення на посаду вищим органом управління. В цьому випадку не пізніше місячного строку з дня прийняття на роботу до вищого органу управління повинні бути подані документи для призначення працівника на посаду. Цей орган у місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути їх та прийняти відповідне рішення. Тобто працівник, якого приймають на відповідну посаду, затверджену вищим органом управління, не може вважатися виконуючим обов’язки більше ніж два місяці. Якщо ж працівник виконує обов’язок більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді, хоча відповідного документа й не було видано.

На посаді виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф» позивач працювала з 26 квітня 2013 року до 6 квітня 2015 року, тобто майже два роки. Конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «Рівнеторф» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України в цей період не оголошувався.

За таких обставин, відповідно до вимог ст.23 КЗпП України трудовий договір між позивачем та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України про прийняття на посаду виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф» є безстроковим та таким, що укладений на невизначений строк.

У чинному трудовому законодавстві України порядок призначення та звільнення виконуючого обов’язки підприємства відсутній, тому до відносин тимчасового виконання обов’язків необхідно застосовувати загальні норми трудового законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч.1 ст.23 КЗпП трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Наказом від 26 квітня 2013 року № 59-к/к на позивача було покладено виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» на період до призначення директора ДП «Рівнеторф» у встановленому законодавством порядку. На момент винесення наказу про увільнення позивача від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» призначення директора цього підприємства відповідно до вимог чинного законодавства ( оголошення конкурсу, укладення контракту ) не відбулося, а тому подія, з якою пов’язане закінчення строку перебування позивача на посаді виконуючого обов’язки директора, не настала.

Згідно п.п.8 п.10 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України № 382/2011 від 6 квітня 2011 року, Міністр призначає на посади та звільняє з посад за погодженням із головами відповідних місцевих державних адміністрацій керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міненерговугілля України.

Пунктом 6.2 розділу 6 статуту ДП «Рівнеторф» ( в редакції, чинній на момент увільнення позивача ) директор підприємства призначається на посаду і звільняється з посади Уповноваженим органом управління за поданням Концерну, у порядку, передбаченому законодавством України.

У разі відсутності директора його обов’язки виконує заступник директора, або інша посадова особа із числа керівного складу підприємства, призначена наказом директора виключно після погодження з Уповноваженим органом управління ( п.6.5 статуту ).

Враховуючи, що наказ про призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду виконуючого обов’язки директора ДП «Рівнеторф» був виданий Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, тобто Уповноваженим органом управління, який призначає керівника підприємства, суд вважає, що з позивачем таким чином був укладений трудовий договір.

Таким чином, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 квітня 2015 року № 45-к/к є незаконним, оскільки коли трудовий договір між позивачем та відповідачем був укладений на невизначений строк, то для припинення трудового договору роботодавець повинен був поставити вимогу про його розірвання, чого не відбулося, а тому увільнення ОСОБА_1 з 6 квітня 2015 року від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» відбулося з порушенням трудового законодавства.

Покликання представника позивача на Указ Президії Верховної Ради СРСР № 311-09 від 24 вересня 1974 року «Про умови оплати праці тимчасових робітників і службовців» не заслуговує на увагу, оскільки позивач була прийнята на посаду першого заступника директора ДП «Рівнеторф» на постійній основі і в подальшому виконувала обов’язки тимчасово відсутнього працівника.

Суд не дає оцінку доводам представників третіх осіб щодо законності призначення виконуючим обов’язки директора ДП «Рівнеторф» ОСОБА_5, оскільки вони не стосуються предмету позову.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.21, 23, 24, 36 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Рівнеторф» та Державний концерн «Укрторф», про захист трудових прав - задовольнити.

Визнати наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 квітня 2015 року № 45-к/к «Про увільнення від виконання обов’язків директора ДП «Рівнеторф» незаконним з дня його прийняття.

Визнати таким, що був укладений на невизначений строк, трудовий договір між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ОСОБА_1 при прийнятті на посаду тимчасово виконуючої обов’язки директора Державного підприємства «Рівнеторф».

Стягнути з Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: