ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2015 р. Справа № 804/1397/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді при секретаріОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ :
17.01.15 року ТОВ «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі висновків про нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання, викладених в Акті «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Еталон Маркет» за період з 1 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року» від 14.11.2014 р. №3356/04-62-22-3/14357125. Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, в зв'язку з чим вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи вручена уповноваженій особі відповідача 16.03.2015 року, що підтверджується корінцем поштового відправлення.
Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження. Оскільки відповідачем причини поважності відкладення розгляду справи не надані, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.
Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем згідно з пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Еталон Маркет» за період з 1 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року. Результати проведеної перевірки оформлені відповідним актом від 14.11.2014 р. №3356/04-62-22-3/14357125.
За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою не підтверджено реальність проведених господарських операцій позивача по ланцюгу постачання з ТОВ «Еталон Маркет», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а також встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п.201.4, п. 201.6, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 31 серпня 2014 року на загальну суму 78 604 грн.
На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 05.12.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 117 906 грн., із них 78 604 грн. за основним платежем, та 39 302 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.
Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми податкового кредиту та витрат у лютому, березні 2012 року сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Еталон Маркет».
Судом встановлено, що між ТОВ «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» та ТОВ «Еталон Маркет» було укладено договір на виконання робіт №1112012 від 11.01.2012 року.
За умовами договору Підрядник (ТОВ «Еталон Маркет») по завданню Замовника (Позивача) зобов'язується виконати роботи для Замовника, а саме нанесення зображень на ковбасну оболонку, гофрування та закриття кінців ковбасної оболонки Замовника, а замовник, в свою чергу, зобов'язується прийняти роботи та сплатити кошти за них. Відповідно до п.2.4 Договору загальна вартість визначається відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт.
На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту позивачем до перевірки та до суду подані: Договір на виконання робіт №1112012 від 11.01.2012 р., рахунки-фактури, податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), банківські виписки.
Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків податкового кредиту за спірний період за вказаними господарськими взаємовідносинами визначений приписами розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI.
Згідно з п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Згідно з п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996- XIV від 16.07.1999 р. (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.
З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем послуг від ТОВ «Еталон Маркет», оплати таких послуг та їх використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, які мають всі необхідні реквізити для встановлення змісту, обсягу господарських операцій, осіб, які безпосередньо приймали участь у їх здійсненні, та інші встановлені вимогами законодавства до первинних документів для надання їм юридичної доказовості, та повністю відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Отже, вказані обставини, у сукупності, є належними доказами реальності спірних господарських операцій з отримання послуг від ТОВ «Еталон Маркет».
Як свідчать матеріали справи, висновки податкового органу щодо заниження позивачем податкового кредиту зроблені на підставі інформації наведеній в матеріалах кримінального провадження №32014040000000067, а саме протоколу допиту свідка від 21.07.2014 року.
З огляду на положення ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не бере до уваги посилання відповідача на матеріали кримінального провадження №32014040000000067, порушеного відносно невстановлених осіб, оскільки вони не містять інформації щодо правовідносини з ТОВ «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД».
Суд зважує, що платник податку на додану вартість не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.
Таким чином, за умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту останній має право на податковий кредит, на який зменшується податкове зобов'язання звітного періоду за правилом п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.
Судом в ході розгляду справи не встановлено фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та висновків суду викладених вище, суд приходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 05.12.2014 року №0001382203, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №0001382203 від 05.12.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-чеська фірма з іноземними інвестиціями «Роміллена ЛТД» (код ЄДРПОУ 14357125, 49000, АДРЕСА_1) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 235,82 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 82 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2015 |
Оприлюднено | 23.07.2015 |
Номер документу | 47019592 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Тулянцева Інна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні