Постанова

від 14.07.2015 по справі 809/2567/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р.                               Справа № 809/2567/15

м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Мельничука Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до громадської організації "Івано-Франківська міська федерація плавання" про стягнення податкового боргу в розмірі 1 190 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 року Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до громадської організації "Івано-Франківська міська федерація плавання" (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 1 190 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, статтями 33, 49 Податкового кодексу України не сплатив штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170 гривень та в розмірі 1 020 гривень, застосовані за не подання податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік відповідно, внаслідок чого утворено податковий борг в сумі 1 190 гривень, який ним не сплачено.

Позивач в судове засідання не з'явився, суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча, у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається судом, про дату, час та місце судового розгляду справи належним чином повідомленим. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16.09.2009 року здійснено державну реєстрацію юридичної особи – громадської організації "Івано-Франківська міська федерація плавання", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області як неприбуткова організація.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 170 гривень та в розмірі 1 020 гривень, що виник в результаті несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених позивачем податковими повідомленнями-рішеннями за №0011291501 від 13.05.2013 року та за №0021871502 від 24.10.2013 року, застосованих за неподання податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік відповідно.

Неподання звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік, що виявлено та зафіксовано в актах камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за №2892-15-1/36498184 від 05.04.2013 року та за №2930-15-2/36498184 від 22.10.2013 року, прирівнюється до неподання податкових декларацій за вказані періоди.

У відповідності до пункту 3 частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд виходить з чинних на час виникнення правовідносин нормативно-правових актів та зазначає їх зміст у відповідній редакції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 8 Податкового кодексу України встановлено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Відповідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на прибуток.

Згідно пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу платниками податку на прибуток з числа резидентів є неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1).

Відповідно пункту 33.3 статті 33 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період – період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

У відповідності до статті 34 Податкового кодексу України податковим періодом може бути: календарний рік; календарне півріччя; календарні три квартали; календарний квартал; календарний місяць; календарний день.

Згідно пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

Згідно підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Доходи неприбуткових організацій, визначені в пунктах 157.2 – 157.9 статті 157 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між сторонами), звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Відповідно пункту 157.14 статті 157 Податкового кодексу України Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті "є" пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно пункту 3 наказу Міністерства доходів і зборів України “Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій” за №85 від 27.01.2014 року податковий звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій (далі - Податковий звіт) складається за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 27 січня 2014 року № 85, та подається неприбутковою установою, організацією, їх відокремленими підрозділами (далі - неприбуткова організація) до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку неприбуткова організація (за основним місцем обліку).

Відповідно пункту 18 зазначеного Наказу податковий звіт подається неприбутковими установами та організаціями до відповідного територіального органу Міністерства доходів і зборів України за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, разом з річною фінансовою звітністю, подання якої передбачено положеннями пункту 46.2 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу.

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Таким чином, відповідач, в порушення зазначених норм Податкового кодексу України не виконав обов'язку передбаченого вказаними нормами та не подав податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік.

Підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, грошові зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 190 гривень, застосованих за неподання податкової звітності про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік, визначених позивачем податковими повідомленнями-рішеннями за №0011291501 від 13.05.2013 року та за №0021871502 від 24.10.2013 року, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу першу податкову вимогу за №1/1618/20265/10/24-150/5385 від 04.08.2010 року та другу податкову вимогу №2/2040/25438/10/24-150/6688, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ними, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

          Таким чином, 1 190 гривень штрафних (фінансових) санкцій, утворюють податковий борг відповідача в цьому розмірі, який ним не сплачено.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.

Сума податкового боргу, що виникла в результаті несплати грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 190 гривень, застосованих за неподання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за ІІІ квартал 2012 року та за 2012 рік, підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

          На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують громадську організацію "Івано-Франківська міська федерація плавання" (ідентифікаційний код 36498184) та за рахунок готівки, що їй належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на прибуток в розмірі 1 190 (одна тисяча сто дев'яносто) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

          Суддя:                                                             Остап'юк С.В.

          Постанова складена в повному обсязі 20.07.2015 року.