Постанова

від 08.07.2015 по справі 820/5746/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08 липня 2015 р. № 820/5746/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області від 22.05.2015 року №0000102209 та №0000112209.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту перевірки від 24.04.2015р. №5/2015/20-40/32977725 "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки правильності визначення митної вартості товарів "котли для центрального опалення ...", ввезених за митною декларацією від 29.09.2013 р. №305090000/2013/015948. в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка (код ЄДРПОУ 32977725)", відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області, 22.05.2015 р. прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1 та №0000112209, якими донараховані підприємству позивачу грошові зобов'язання та накладено штрафні санкції. Позивач стверджує, що висновки, викладені в акті перевірки неправомірні, а вказані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Так, відповідачем жодним чином не обґрунтовується в акті перевірки за яким саме методом ним була визначена митна вартість та чому такий метод міг бути застосований. Процедура консультації між відповідачем та ТОВ "Комфорт техніка" не проводилась. За судженням позивача, відповідач не мав обґрунтованих підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів. Неможливість застосування основного методу - за ціною контракту, актом перевірки не підтверджується.

Окрім того, отриманий відповідачем інвойс жодним чином не впливав на визначення митної вартості товару, оскільки, за судженням позивача, жодного відношення до відносин ТОВ "Комфорт техніка" з постачальником не мав. Позивач зазначає, що ідентичність партій товару визначена на підставі вільних суджень відповідача, без застосування спеціальних знань, без доступу до товару, на підставі документу, який не є первинним, оскільки фіксує не здійснення господарської діяльності , а пропозицію придбати товар за певною вартістю.

З огляду на вищенаведене, та посилаючись на ч. 3 ст. 2 КАС України, позивач просить суд скасувати рішення суб'єкту владних повноважень.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача - Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, у судовому засіданні проти позову заперечував.

У письмових запереченнях на позов (а.с.53-54) відповідач вказав, що на виконання вимог ст.336, ст.345, 351 Митного кодексу України, ст.20, ст.41, ст.61,62 Податкового кодексу України, у зв'язку з виявленими ознаками, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи при митному оформленні товарів за митною декларацією №305090000/2013/015948 від 29.09.2013 р., відповідачем прийнято рішення про проведення перевірки підприємства позивача, яке оформлене наказом від 19.03.2015 року № 31. Перевіркою був об'єктивно встановлений факт заниження позивачем митної вартості товарів, що призвело до заниження митних платежів на загальну суму 341342,71 грн. Відповідач стверджує, що інвойс №128986 від 26.09.2013 р., наданий ТОВ "Комфорт Техніка" до митного оформлення разом з МД від 29.06.2013 р. №305090000/2013/015948, був відсутній та не супроводжував партію вантажу при відправці з Італії та перетині кордону ЄС, що є порушенням низки статей Митного кодексу України та Податкового кодексу України. За таких підстав, відповідач наполягає, що перевірка проведена на підставі та в межах повноважень, встановлених Митним кодексом України, та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить наступних висновків:

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка", пройшов процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності 07.06.2004 р., код ЄДРПОУ: 32977725. (а.с.35).

Підприємство перебуває на обліку як платник податків в Західній ОДПІ м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

На підставі наказу №31 від 19.03.2015 р., виданого ГУ ДФС у Харківській області, з посиланням на п.7 ч.1 ст.336, ст. 345, п.1,2, ч.2 ст.351 Митного кодексу України, відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка за фактами митного оформлення товарів "котли для центрального опалення...", що переміщувався через митний кордон України Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка" за митною декларацією від 29.09.2013 р. №305090000/2013/015948.

Результати перевірки оформлені актом №5/2015/20-40/32977725 від 24.04.2015 р. (а.с.70-76).

За висновками, викладеними в згаданому акті, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Комфорт Техніка" п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 1 ст. 53, ч.1, 4 ст.48 Митного кодексу України, в результаті чого відповідно до п.187.8 ст.187 та п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України підприємством позивача занижено податкове зобов'язання на суму 341342,71 грн., у тому числі: мито на суму 90026,80 грн., податок на додану вартість на суму 251315,91 грн. ( а.с.76).

На підставі висновків акту №5/2015/20-40/32977725 від 24.04.2015 р., відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 22.05.2015 року:

- №0000102209, яким підприємству - Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка", збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 314144,89 грн., з них за основним платежем - 251315,91 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 62828,98 грн. (а.с.22);

- №0000112209, яким підприємству - Товариству з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка", збільшено суму грошового зобов'язання на мито та товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на суму 112533,50 грн., з них за основним платежем - 90036,80 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 22506,70 грн. (а.с.24).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач надав в установленому законом порядку до ГУ ДФС у Харківській області заперечення №29 від 14.05.2015 р. на акт перевірки.

За результати розгляду заперечень, відповідач направив лист №1009/10/20-40-22-09-10 від 20.05.2015 р. ТОВ "Комфорт Техніка", яким висновки акту перевірки від 24.04.2015 р. №5\2015/20-40/32977725 залишено без змін. (а.с.19-21).

Перевіряючи відповідність закону спірних рішень та діянь суб'єкту владних повноважень в особі ДФС під час прийняття рішень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачами згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що позивач в перевіреному ДФС періоді, мав господарські відносини з підприємством BHC Limited, Китай, а саме: між ТОВ "Комфорт Техніка" (покупець) та BHC Limited, Китай (продавець), був укладений контракт № 01/08/13 від 01.08.2013 р. на поставку товару, окремими партіями у відповідності на кількості та асортиментів, вказаному в інвойсах. (а.с. 47-49).

Згідно інвойсу № 128986 від 26.09.2013 року вартість товару склала 34024,60 дол. США (а с. 34), який був в повному обсязі оплачений ТОВ "Комфорт Техніка".

Продавцем товару згідно вказаного вище інойсу є - BHC Limited (3/F, Jonsim Place, 228 Queen's Road East, Wanchai, Hong Kong, China), відправник - INTERLAND STR, Autorporto di Fernetti, I-34016, Morturino (TS), ITALIA, покупець - ТОВ "Комфорт Техніка" (вул. Мало-Панасівська, б.2, м.Харків, 61052, Україна), а виробник товару - Baxi S.p.A. EU (Італія).

У межах виконання зобов'язань за контрактом № 01/08/13 від 01.08.2013 р., здійснюючи імпорт товару на митну територію України, ТОВ "Комфорт Техніка" склало і подало до митного органу вантажно-митну декларацію №305090000/2013/015948 від 29.09.2013 р.(а.с.30-32), разом з необхідним пакетом документів, які було прийнято посадовою особою митного органу та дозволено ввезти товар, зазначений в митній декларації на територію України.

Митну вартість товару було визначено на підставі статті 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції).

Як вказано в акті перевірки, додаткові документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості митницею не витребовувалися. Отже, підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару у відповідача не виникло.

Відповідач також не заперечує, що підприємством позивача були сплачені необхідні податкові та митні платежі.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що відповідач в даному випадку не мав обґрунтованих підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України, документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Пунктами 23 та 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту визначені ст.ст.57-64 МК України.

Відповідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Відповідно до пункту 6 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійснені контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", затверджених наказом Державної митної служби від 13.07.2012 р., №362 при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включенням всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявності помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

Пунктом 7 Методичних рекомендацій передбачено, що при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ додається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Згідно частини 3 та частини 4 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Суд відзначає, що при огляді та дослідженні акту перевірки ТОВ "Комфорт Техніка", судом встановлено, що відповідачем не вказується, за яким саме методом потрібно визначати митну вартість товару та не обґрунтовується необхідність його застосування.

Щодо посилання ДФС на інвойс, складений компанією "Baxi S.p.A." на адресу ТОВ "Аква-Сервіс", суд зазначає, що відповідачем не підтверджено факту здійснення господарських відносин ТОВ "Комфорт-Техніка" та "Baxi S.p.A.", таким чином дані інвойсу "Baxi S.p.A." не могли бути враховані підприємством позивача при оформленні митної документації в частині визначення митної вартості, а саме МД №305090000/2013/015948 від 29.09.2013 року.

Обов'язком нести відповідальність за інших осіб і подачу ними документів, суб'єкт господарювання не обтяжений.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши обґрунтованість доводів позивача, з'ясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд доходить висновку, що в ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу спірних висновків, викладених в акті перевірки, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення, а відтак порушив права та законні інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка", у сфері публічно - правових відносин.

За таких підстав, адміністративний позов слід задовольнити.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 51, 71, ст.158, 159, 160-163, ст.167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Техніка" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.05.2015 року №0000102209 та №0000112209.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 липня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко