Постанова

від 14.07.2015 по справі 820/4896/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 р. № 820/4896/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер", в якому, з урахуванням уточнень, просить суд надати дозвіл Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" (код ЄДРПОУ 33122033).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Ітер" знаходиться на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 28.09.2004 року. За результатами проведення комплексної перевірки територіальних органів ДФС у Харківській області було встановлено ряд порушень та недоліки, які потребують негайного усунення. Фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено лист - запит на підприємство ТОВ "Ітер" про надання пояснень та їх документального підтвердження за №2393/10/20-33-15-01-21 від 14.02.2015 року та направлено засобами поштового зв'язку на адресу керівника відповідача, однак зазначений лист - запит було повернуто позивачу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", що свідчить про те, що за вказаною адресою посадові особи ТОВ "Ітер" не знаходяться. Зазначив, що усунути порушення можливо в рамках проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, у зв'язку із чим, просить суд надати дозвіл на проведення вказаної перевірки.

Відповідач у судовому засіданні та в письмових запереченнях, наданих до суду, зазначив, що відповідно до норм чинного законодавства України у позивача відсутнє право на звернення до суду із позовними вимогами про надання дозволу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ітер", у зв'язку із чим просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судове засідання прибув, адміністративний позов підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Ітер" знаходиться на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області з 28.09.2004 року.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що за результатами проведення комплексної перевірки, проведеної територіальними органами ДФС у Харківській області було встановлено порушення ТОВ "Ітер", яке полягає у тому, що ТОВ "Ітер" до складу податкового кредиту вересня 2014 року включено податкову накладну № 57 від 26.09.2014 року на суму ПДВ 15459,20 грн., виписану ТОВ "АВК", яка не зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Факт включення податкової накладної № 57 від 26.09.2014 року до податкового кредиту за вересень 2014 року підтверджується Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, податної разом із податковою декларацією за вересень 2014 року (а.с. 43).

Вподальшому, за твердженням податкового органу на адресу керівника ТОВ "Ітер" направлено засобами поштового зв'язку лист - запит за №2393/10/20-33-15-01-21 від 14.02.2015 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "АВК", код 32566103, з питань формування загального обсягу податкового кредиту за період вересень 2014 року.

Однак, зазначений лист - запит було повернуто позивачу з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання", у зв'язку із чим фахівцями контролюючого органу складено Довідку про неможливість вручення листа - запита ТОВ "Ітер" № 697/20-33-15-01-09/33122033 від 26.03.2015 року.

Також, Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області на ім'я начальника ОУ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, полковника податкової міліції ОСОБА_3 складено Запит про встановлення місцезнаходження ТОВ "Ітер", зареєстроване місцезнаходження платника податків: 61093, АДРЕСА_1.

У зв'язку з неотриманням відповіді на запит №2393/10/20-33-15-01-21 від 14.02.2015 року позивач вважає, що у контролюючого органу виникло право на проведення документальної позапланової перевірки на підставі п. 78.1.4. ст. 78 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до п. 78.1.4. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу даної норми законодавства слідує, що підставою для проведення позапланової перевірки є встановлення контролюючим органом в діяльності платника податків недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, за умови якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Так, у матеріалах даної адміністративної справи наявний лист - запит за №2393/10/20-33-15-01-21 від 14.02.2015 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин з постачальником ТОВ "АВК", код 32566103, з питань формування загального обсягу податкового кредиту за період вересень 2014 року, направлений контролюючим органом на адресу керівника ТОВ "Ітер".

В якості доказу надіслання на адресу відповідача запиту № 2393/10/20-33-15-01-21 від 14.02.2015 року, позивачем надано до суду копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та копію конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Проте суд зазначає, що зі змісту вказаного повідомлення про вручення поштового відправлення неможливо встановити які саме документи були надіслані на адресу керівника ТОВ "Ітер". Позивачем не було надано опис вкладення чи інші підтверджуючі документи зі змісту яких можливо встановити вміст надісланого конверту.

На підставі вищевикладеного суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів надіслання запиту на адресу ТОВ "Ітер" та вручення його, у зв'язку з чим у контролюючого органу не виникло право на проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1.4 ст. 78 ПК України.

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII, встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

З аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що дозвіл на перевірку контролюючими органами підприємств надається, зокрема, згідно з рішенням суду.

Однак, суд зазначає, що відповідно до п.п. 20.1.30 - 20.1.40-1 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

- звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

- звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

- звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

- звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

- звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

- звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

- звертатися до суду щодо визнання осіб пов'язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала практичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи.

Виходячи із вище наведеного, суд зазначає, що перелік підстав звернення контролюючого органу до суду є вичерпним, у зв'язку із чим, контролюючий орган не наділений правом звертатися до суду з позовними вимогами про надання дозволу на проведення перевірки суб'єкта господарювання.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про надання дозволу на проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер".

Відповідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітер" про надання дозволу на проведення позапланової перевірки - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 20.07.2015 року.