Рішення

від 17.07.2015 по справі 904/4172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.15р. Справа № 904/4172/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт", (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 1 624 522,15 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Нестеренко І.Ю. - представник (дов. № б/н від 17.02.15р.)

від відповідача: Селюк М.Я. - представник (дов. № 1 від 18.05.15р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ" (далі-відповідач) про стягнення 1 624 522,15 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1 491 775,79 грн. - основний борг, 132 746,36 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № ПКП-01/1404-25 від 25.04.2014р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представником позивача 28.05.15р. подано до канцелярії суду супровідний лист яким долучає до матеріалів справи копію витягу з Держреєстру на відповідача.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 1000097190 станом 14.05.2015 року юридичне місцезнаходження відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ") - 49098, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський район, вул. Білостоцького, б. 86 - куди і направлялась ухвала суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аристократ" подало до суду відзив на позовну заяву № 08/07 від 08.07.15р., в якому позовні вимоги визнають частково та просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог по стягненню курсової різниці у розмірі 870 285,79 грн. та 11 595,00 грн. пені.

15 липня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" надало до суду письмові пояснення на відзив відповідача.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт", як постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аристократ", як покупець, було укладено договір поставки № ПКП-01/1404-25.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов'язань за договором - до моменту їх повного виконання. Термін дії договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди (п. 9.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору, за даним договором постачальник зобов'язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Поставка товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість товару в кожній партії вказується в видаткових накладних або специфікаціях, підписаних покупцем. Постачальник зобов'язується поставити товар в термін до 30.05.14р. (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, загальна вартість товару, що поставляється за договором складає еквівалент 88 515,67 доларів США (в тому числі ПДВ 20%), що на дату підписання цього договору за курсом згідно п. 4.5. договору становить 734 680,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 122 446,67 грн. Загальна вартість товару підлягає перерахуванню в строки та в порядку, передбаченому п. 4.6. договору.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата товару здійснюється в два етапи:

- п.п. 4.2.1. договору - 20% загальної вартості товару, що складає еквівалент 17 703,15 грн. доларів США (в тому числі ПДВ 20%), що становить 146 936,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) 24 489,33 грн., сплачується покупцем за курсом, передбаченим п. 4.5. договору, протягом 15 банківських днів з дати підписання даного договору;

- п.п. 4.2.2. договору - остаточний розрахунок у розмірі 80% загальної вартості товару, що складає еквівалент 70 812,52 грн. доларів США, в тому числі ПДВ 20%, що на дату підписання цього договору за курсом згідно п. 4.5. договору становить 587 744,00 грн., в тому числі ПДВ 20% 97 957,33 грн., перераховується та сплачується покупцем в порядку, передбаченому п. 4.6. перераховується та сплачується покупцем в порядку, передбаченому п. 4.6. договору, в строк 219 календарних днів з дати поставки, однак не пізніше 01 грудня 2014 року.

Спосіб оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. У призначенні платежу має бути вказаний цей договір і відповідний рахунок-фактура (п. 4.3. договору).

Право власності та всі ризики на товар переходять від постачальника до покупця з моменту (дати) здійснення поставки (п. 4.4. договору).

За взаємною домовленістю сторони визначили, що курс, який використовується як початковий при виконанні умов цього договору дорівнює 8,30 грн. за 1 долар США (надалі - початковий курс) (п. 4.5. договору).

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 734 680,00 гривень, що складає еквівалент 88 515,67 доларів США за курсом згідно до п. 4.5 договору. Постачання товару підтверджується видатковими накладними:

- № 8П/15-05 від 15.05.2014р.;

- № 8П/16-05 від 16.05.2014р.

Позивача зазначає, що зауважень та претензій по якості та кількості товару від відповідача не надходило, а, отже, свій обов'язок за спірним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" виконало в повному обсязі.

Незважаючи на чітко встановлений договором порядок і строки оплати вартості товару відповідач свій обов'язок щодо сплати вартості товару до теперішнього часу так і не виконав та жодної оплати за товар не здійснив.

31 жовтня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Аристократ" було здійснено часткове повернення товару на загальну суму 113 190,00 гривень, що складає еквівалент 13 637,35 доларів США, за курсом згідно до п. 4.5 договору. Повернення товару підтверджується накладними на повернення № 4 від 31.10.2014р. та № 8 від 31.10.2014р., які додаються до позовної заяви.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням часткового повернення товару за договором, складає 621 490,00 гривень, що складає еквівалент 74 878,32 доларів США, за курсом згідно до п. 4.5 договору.

Пунктом 4.6.1 договору сторони визначили, що у випадку порушення покупцем строків оплати товару, визначених в п. 4.2.2 даного договору, оплата товару перераховується та сплачується покупцем в національній валюті України за середньозваженим курсом на міжбанківському ринку станом на останній банківський день, що передує дню здійснення покупцем платежу, зазначеного в п. 4.2.2 договору (надалі - «Новий курс»).

Перерахування та сплата грошових коштів за Новим курсом при здійсненні платежу відбувається на підставі договору та не потребує надання жодних додаткових документів постачальником (п. 4.7 договору).

У відповідності до умов п. 7.2 договору сторони погодили, що незважаючи на зазначене в п. 4.6.1. договору, у разі прострочення здійснення покупцем остаточної оплати товару згідно до п. 4.2.2 договору, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості Нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв в останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує зверненню постачальника до суду за показниками згідно до п. 4.8 договору, яким обумовлено, що середньозважений курс на міжбанківському ринку на відповідну дату операції в межах договору визначатиметься сторонами на підставі відповідних показників середнього курсу на 12 год. 00 хв. на сайті: http://www.udinform.com (значення показників таблиці - Межбанк: Forex/Аsk).

Скориставшись своїм правом, позивач здійснив перерахунок основної заборгованості за другий етап оплати за договором станом на 12 травня 2015 року у відповідності до середньозваженого курсу на міжбанківському ринку, який на цю дату склав 20,59 гривень (двадцять гривень 59 копійок) за 1 (один) долар США.

Згідно п. 4.2.2. Договору сума до сплати складає еквівалент 70 812,52 долара США. Отже, основна сума заборгованості за другим етапом оплати, з урахуванням здійсненого перерахунку у відповідності до середньозваженого курсу на міжбанківському ринку визначеного станом на 12 травня 2015 року, відповідача перед позивачем за договором складає: 1 458 029,79 грн., з наступного розрахунку:

70 812,52 долара США х 20,59 грн./долар США = 1 458 029,79 грн.

Основна сума заборгованості за першим та другим етапами оплати (п. 4.2. договору), з урахуванням здійсненого перерахунку у відповідності до середньозваженого курсу на міжбанківському ринку визначеного станом на 12 травня 2015 року (п. 7.2. Договору), за договором складає 1 491 775,79 грн. (один мільйон чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот сімдесят п'ять гривень 79 копійок), з наступного розрахунку:

1491 775,79 грн. = 33 746,00 грн. (де, 33746,00 = 146 936,00 - 62 150,00 - 51 040,00) (заборгованість за перший етап оплати) + 1 458 029,79 грн. (заборгованість за другий етап оплати, з урахування перерахунку відповідно до п .7.2. Договору).

Таким чином, загальна сума заборгованості за вищевказаним договором відповідача перед позивачем складає 1 491 775,79 грн. (заборгованість за перший та другий етап оплати, з урахування перерахунку відповідно до п. 7.2. Договору).

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача за поставлений йому товару заборгованість у сумі 1 491 775,79 грн.

Відповідач проти позовних вимог позивача заперечує та зазначає, що згідно умовам договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 734 680,00 грн., 31.10.14р. покупцем було здійснено повернення постачальнику частину товару за неналежною якістю, а саме 229 посівних одиниць у сумі 113 190,00 грн. Таким чином, сума заборгованості по оплаті станом на 31.10.14р. склала 621 490,00 грн.

В подальшому позивачем проведено в односторонньому порядку перерахунку, ціна товару збільшилась в 2,48 рази. За таких обставин відповідач вказує на те, що він не укладав би даний договір поставки взагалі або уклав би його на інших умовах. Така ціна на товар фактично призводить відповідача до значних збитків, а не до отримання хоч якогось прибутку, що і є сенсом підприємницької діяльності.

Також, до звернення з позовом до суду позивач не направляв відповідачу повідомлення (вимогу) про оплату товару з урахуванням такої значної курсової різниці та не виходив з пропозицією укласти додаткову угоду до договору.

До того ж, отриманий від позивача товар в повному обсязі був поставлений за договорами поставки іншим контрагентам відповідача, які до сьогоднішнього часу не здійснили за укладеними договорами жодного платежу, з огляду на тяжке фінансове становище сільськогосподарських виробників в Україні в 2015 році на підставі загальновідомих фактів (суттєве падіння курсу грошової одиниці України, стрімкий ріст вартості паливно-мастильних матеріалів, запчастин до сільськогосподарської техніки, неможливість отримати кредитні кошти в банківських установах тощо).

З приводу заперечень відповідача господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приймання товару за якісними характеристиками здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25 квітня 1966р. № П-7, яку позивачем виконано належним чином, будь-яких доказів протилежного відповідачем не надано.

Умовами п. 5.1.3 та п. 5.1.4 договору передбачено, що відповідач зобов'язується перевірити кількість і якість товару при прийманні та в разі виявлення відхилень від умов договору щодо кількості та (або) якості товару, зобов'язується повідомити про це позивача у строк не пізніше 10 днів з дати прийому товару.

Як вбачається з видаткових накладних № 8П/15-05 від 15.05.2014р. та № 8П/16-05 від 16.05.2014р. відповідач отримав товар 15 травня та 16 травня 2014 року. Однак, з моменту отримання товару за договором жодної претензії щодо якості поставленого товару на адресу позивача не надходило, відповідач сплачував грошові кошти за отриманий товар чим саме погодився з тим, що якісні показники поставленого товару відповідають нормам встановленим ДСТУ 2240-93 "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови".

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, жодного доказу, який би підтверджував неякісні характеристики повернутого товару, з боку відповідача до суду не надано, а отже по суті й не доведено неналежну якість товару.

Часткове повернення поставленого товару, після сливу майже півроку з моменту його отримання, було спричинено лише несплатою товару та неможливістю його реалізувати у зв'язку з незатребуваністю даного товару на той період, а не його неналежною якістю, як стверджує відповідач.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 25 квітня 2014 року сторони підписали та скріпили печатками договір поставки № ПКП-01/1401-25 без будь-яких зауважень. Будь-яких додаткових угод до договору щодо зміни його умов між сторонами не було укладено.

Отже, у відповідності з ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України, підписуючи договір відповідач погодився з його умовами, у тому числі й застосуванням до нього, у разі прострочення здійснення остаточної оплати товару, п. 7.2 спірного договору, яким обумовлено, що незважаючи на зазначене в п. 4.6 договору, постачальник при зверненні до суду має право для підрахунку суми заборгованості у якості Нового курсу використати, на вибір постачальника, курс гривні до долару США, що діяв в останній день строку, коли товар мав бути оплачений покупцем або курс гривні до долару США, що діяв на день, що передує зверненню постачальника до суду за показниками згідно до п. 4.8 договору.

Незважаючи на чітко встановлений договором порядок і строк оплати вартості товару відповідач жодної оплати за договором на день подачі позову до суду так і не здійснив, чим порушив умови спірного договору.

Таким чином, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати за товар за договором у позивача були достатні підстави щоб скористатись своїм правом та застосувати умови п. 7.2 спірного договору, а тому твердження відповідача, що позивач неправомірно застосував перерахунок суми заборгованості за прострочення здійснення остаточної оплати товару та безпідставне стягнення суми заборгованості, у зв'язку із перерахунком її за курсом гривні до долару США, є не обґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Згідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках та на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст. 198 Господарського кодексу України та ст. 533 Цивільного кодексу України визначено валюту виконання грошового зобов'язання та передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконано в гривнях. Водночас, частиною 2 ст. 524 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У відповідності до ст. 533 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зазначена правова позиція щодо права суб'єктів господарювання зазначити ціну договору в іноземній валюті викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24 квітня 2012 р. у справі № 8/5005/11964/2011, ухвалі Вищого господарського суду України від 08 травня 2012 року у справі № 2/5009/1888/11-8/5009/1888/11.

Згідно ч. 1. ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Отже, сторонами у належній формі (про що свідчать печатки та підписи уповноважених представників сторін на договорі) досягнуто згоди щодо можливості коригування розміру платежів залежно від курсу гривні до долара США у разі порушення строку оплати, передбаченого п. 4.2.2 договору (ті. 4.6.1 договору) та сплату цих платежів в національній валюті України - гривні (п. 4.9 договору), що не суперечить вимогам чинного законодавства. Крім того, обов'язок самостійно здійснити оплату товару з урахуванням курсової різниці прямо покладено на відповідача умовами п. 4.7 договору.

Пунктом 10 оглядового листа Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 29.04.2013 № 01-06/767/2013р. зазначено, що вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству

Умовами договору встановлюється порядок визначення саме вартості (ціни) товару з огляду на час його оплати (або на час звернення до суду у зв'язку з такою несплатою), оскільки основна складова ціни товару є еквівалентом іноземної валюти і має змінний характер, та не односторонньою зміною умов в спірному договорі, на яку посилається відповідач.

Таким чином, посилання відповідача, на невідповідність нормам діючого законодавства України умов спірного договору, а саме неправомірність визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та автоматичного коригування ціни договору в залежності від курсу долара США до гривні є безпідставним та необґрунтованим.

Приймаючи рішення господарський суд також виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 1 491 775,79 грн.

Відповідно до п. 6.2.1 договору у разі прострочення здійснення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

На підставі п. 6.2.1. договору позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у сумі 132 746,36 грн., згідно розрахунків, який вказаний у позовні заяві (а.с. 4).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 132 746,36 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 611, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аристократ" (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, буд. 86; ідентифікаційний код 37805496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 31/35; ідентифікаційний код 34331634) - 1 491 775 (один мільйон чотириста дев'яносто одна тисяча сімсот сімдесят п'ять) грн. 79 коп. основного боргу, 132 746 (сто тридцять дві тисячі сімсот сорок шість) грн. 36 коп. пені, 32 490 (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.07.15р.

Суддя І.Ю. Дубінін