Рішення

від 13.07.2015 по справі 906/781/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2015 р. Справа № 906/781/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представника позивача: Осінський А.Г.- дов. від 21.10.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу "Полісся"

до Приватного підприємства "Прем'єр-Дент"

про стягнення 4866,62 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача за договором про дольову участь 4866,62 грн., з яких: 3429,24 грн. - сума основного боргу; 1303,17 грн. - інфляційних втрат; 53,88 грн. - 3% річних; 80,33 грн. - штрафу у розмірі облікової ставки НБУ.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.05.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.06.2015р.

Ухвалою суду від 22.06.2015р. розгляд справи відкладено на 13.07.2015р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Вказав, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась та становить 3429,24 грн.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини його неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 122).

Вимоги суду, викладені в ухвалі від 22.06.2015р. відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовні заяву і витребувані господарським судом документи на подано , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи викладене, справа вирішується за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010 року між Житлово-будівельним кооперативом "Полісся" (балансоутримувач,позивач) та Приватним підприємством "Прем'єр-Дент" (замовник, відповідач) укладено договір №15 про дольову участь в експлуатаційних витратах (а.с.22-23).

Пунктом 1.1 Договору сторони визначили, що відповідач (замовник) оплачує внески на утримання будинку та прибудинкової території згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною даного договору (а.с.23), а позивач (балансоутримувач) забезпечує його виконання.

Відповідно до пункту 2.1 зазначеного договору, відповідач приймає дольову участь у витратах відповідача на утримання будинку №25, що по вул. Хлібна в м. Житомирі, в розмірі, передбаченому в додатку №1 до цього договору.

За умовами п. 2.3 Договору про дольову участь інженерно-технічне обладнання, а саме: системи електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення, підключені до відповідних систем загального користування будинку 25, що по вул. Хлібній - являється власністю замовника.

Інженерно-технічне обладнання, а саме: системи електропостачання, газопостачання, водопостачання та водовідведення загального користування, далі - майно балансоутримувача, являється власністю балансоутримувача (п. 2.4 Договору).

Договір про дольову участь сторони уклали строком на три календарні роки. Одночасно визначити, що Договір про дольову участь не може бути розірваний будь-якою із сторін в односторонньому порядку, однак в разі невиконання його умов, він може бути розірваний за спільною згодою обох сторін (п.п. 4.1 та 4.3 Договору ).

В частині продовження дії Договору про дольову участь на новий строк, сторони домовились, що Договір вважається продовженим на той самий строк, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну цього договору не надійде письмової заяви про відмову від договору однієї із сторін ( п. 4.2 Договору).

Згідно Додатку № 1 до Договору про дольову участь сторони погодили, що відповідач буде відшкодовувати витрати на утримання внутрішньобудинкових мереж (експлуатаційні витрати, вивіз сміття). Загальна сума щомісячного розрахунку складає 210,37 грн. з ПДВ. та підтверджується рахунком балансоутримувача (а.с. 23).

Як встановлено в ході вирішення спору, позивач, як виконавець послуг з утримання житлових будинків, керується тарифами, затвердженими виконавчим комітетом Житомирської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.04.11р. № 282 було затверджено нові тарифи на послуги ЖБК "Полісся" з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі , будинку № 25 по вул. Хлібній. ( а. с. 42).

Згідно п. 2.1 рішення № 282 нові тарифи були застосовані згідно наказу ЖБК "Полісся" № 16 від 05.05.11 року.

На підставі нового розміру затверджених рішенням № 282 тарифів, позивачем і був визначений склад та розмір експлуатаційних витрат за Договором про дольову участь, і зокрема: технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем = 0,1631 грн. / кв.м; обслуговування димовентиляційних каналів = 0,0494 грн./ кв. м; поточний ремонт конструктивних елементів = 0, 5598 грн./ кв.м.

Вивезення твердих побутових відходів (сміття) розраховано позивачем на підставі таблиці 3 порядковий № 4 Наказу № 7 від 10.01.06 Міністерства архітектури та житлово-комунального господарства України "Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів для населених пунктів України ", згідно якої норма утворення ТВП становить - 2 м. куб /місяць, а вартість послуг з їх вивезення за 1 м. куб - 19,95 грн. без ПДВ, що становить 39,90 грн. ( 2 м. куб /місяць х 19,95 грн. ). При цьому вартість послуг з вивезення та утилізацію ТПВ затверджено рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 553 від 12.08.10р.

Таким чином, позивачем встановлено новий розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку для відповідача за Договором про дольову участь з травня 2011 року, який становить 198,24 грн. +39,90 грн. +20% ПДВ = 285,77 грн.

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03.11.11р. №651 (а.с.43) встановлено скориговані тарифи на послуги ЖБК "Полісся" з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в частині складових витрат "освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води" , "енергопостачання ліфтів" , у зв'язку з чим вирішено внести зміни в додаток 2 до рішення виконавчого комітету від 21.04.11 № 282 "Про встановлення тарифів на послуги житлово-будівельного кооперативу "Полісся" з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (а. с. 33 Т.1).

Однак, коригування рішенням № 651 тарифів для ЖБК "Полісся" не вплинуло на розмір щомісячної дольової участі в утриманні житлового будинку для відповідача за Договором про дольову участь, оскільки участь останнього у відшкодуванні позивачу витрат на "освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води" та "енергопостачання ліфтів" договором не передбачено.

Відповідно до п. 2.2. Договору, сторони домовились, що балансоутримувач (позивач)щомісячно надсилає замовнику рахунки, які останній зобов'язаний щомісячно до 20 числа наступного місяця сплачувати кошти, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок блансоутримувача.

На виконання умов вищезазначеного пункту договору, позивач надсилав відповідачу рахунки з актами здачі прийняття робіт (надання послуг) (а.с.105,107,109-118), що підтверджується копією з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (а.с.124-128), поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.131-133) та копіями фіскальних чеків (134).

Позивач, посилаючись на Договір про дольову участь, вказує, що відповідач неналежним чином виконує його умови, а саме за період з квітня 2014 року по березень 2015 року не сплачує експлуатаційні витрати, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в розмірі 3429,24 грн.

Факт понесення експлуатаційних витрат на утримання будинку № 25 у спірний період позивач доводить актами за квітень 2014р. - березень 2015р., що складені та підписані за участю представників позивача та старшого будинку ( а.с. 57-69). Факт забезпечення вивезення твердих побутових відходів позивач доводить укладеним договором №КД-4-ГЖ-12-ЮР про надання послуг з вивезення побутових відходів від 01.01.12р. з ТОВ "Грінко-Житомир" ( а. с. 70, 71) договором № 257-14-ЮР-ДВ про надання послуг з вивезення побутових відходів , укладеного з ТОВ "Екопоінт-Житомир" від 01.08.2014р. (а.с. 72-75) та актами про надання послуг за вказаними договорами (а.с. 44-55).

25.02.2015р. та 17.03.2015р. (а.с. 108,106) позивач звертався до відповідача з вимогою про погашення існуючої заборгованості за надані послуги з утримання будинку № 25 по вул. Хлібній.

Зважаючи на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушено права, з позовом про стягнення з відповідача 3429,24 грн. заборгованості.

На підстав п.6 ст. 231 ГК України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі облікової ставки НБУ в сумі 80,33грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України просить додатково стягнути з відповідача 1303,17 грн. інфляційних, 53,88грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.01.2015р. у справі № 906/395/14 за позовом Приватного підприємства "Прем'єр-Дент" до Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради встановлено, що ПП "Прем'єр-Дент" є споживачем житлово-комунальних послуг, як орендар вбудованих нежитлових приміщень житлового будинку №25 по вул. Хлібній в цілому та зобов'язаний приймати участь в загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальній площі.

Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України вказує, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 15 від 01.11.2010р. про дольову участь в експлуатаційних витратах.

Згідно статті 29 Закону в редакції станом на 01.11.10року договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між орендарем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.

Згідно ч.1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до умов договору, укладеного між сторонами про дольову участь ( п.п. 2.7 та 2.8) сторони домовились, що ціни і тарифи, передбачені цим договором формуються відповідно до чинного законодавства України про ціноутворення, встановлюються за домовленістю між балансоутримувачем та замовником і є вільними. У разі змін цін і тарифів балансоутримувач повідомляє замовника в 10-ти денний термін.

В абз. 4 п. 2 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ від 1 червня 2011 р. № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" зазначено, що послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг ( надалі - Порядок № 869).

У зв'язку з цим, зміна (коригування) виконавчим комітетом Житомирської міської ради тарифів на послуги з утримання житлового будинку № 25 по вул. Хлібній, виконавцем яких є ЖБК "Полісся" є підставою для зміни ціни Договору про дольову участь.

В абз. 5 п. 2 Порядку № 869 передбачено, що інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 30.07.2012 № 390 ( надалі - Порядок № 390).

У п. 2.4. Порядку № 390 передбачено, що суб'єктами господарювання, що надають послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, до відома споживачів доводиться інформація, що містить, зокрема, обґрунтування причин зміни тарифу.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.

Судом встановлено, що інформація про рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 21.04.11р. № 282 та № 651 від 03.11.2011р про затвердження нових тарифів на послуги ЖБК "Полісся" була доведена до відома відповідача шляхом його опублікування в газеті "Місто" № 16 від 05.05.2011року. та № 45 від 24.11.2011р.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Так матеріалами справи підтверджується , що позивачем на виконання умов п. 2.2 Договору, відповідачу виставлялись та надсилались рахунки на оплату наданих послуг, що свідчить про належне виконання зобов'язань позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 2.2. Договору відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно до 20 числа наступного місяця сплачувати виставлені позивачем рахунки за понесені експлуатаційні витрати на утримання житлового будинку № 25 по вул. Хлібній.

Судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача з актами-претензіями, як це передбачено ст. 18 Закону України "Про житлово - комунальні послуги", стосовно відсутності факту понесення експлуатаційних витрат у спірний період.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Закону позивач, як балансоутримувач має право, зокрема, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг.

Внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, станом на день звернення до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 3429,24 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідач не надав.

З врахуванням вище викладеного, вимога позивача про стягнення боргу за Договором про дольову участь за період квітень 2014 року - березень 2015року в сумі 3429,24 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 1303,17грн. інфляційних та 53,88 грн. 3% річних, то суд зазначає наступне.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку, 3% річних (а.с.87) нараховано по кожному окремо виставленому рахунку, починаючи з 20.05.2014 року по 15.05.2015р., які в сукупності складають 53,88грн.

Перевіривши зазначений розрахунок 3 % суд встановив, що останній є правомірним, арифметично вірним, заявленим у відповідності до норм чинного законодавства, отже вказана вимога підлягає задоволенню.

Здійснивши перевірку нарахування інфляційних, які позивачем заявлені за період з червня 2014року по квітень 2015р., які в сукупності склали 1330,17грн., судом встановлено, що вони заявлені у відповідності до норм чинного законодавства і є правомірними та підлягають задоволенню.

Водночас, щодо вимоги про стягнення 80,33грн. штрафу суд зазначає про наступне.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання.

Заявляючи вимогу про стягнення штрафу, позивач посилається на п. 6 ст. 231 ГК України, який визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Оскільки штраф є видом неустойки, то така міра відповідальності має бути передбачена договором. Оскільки укладений між сторонами договір не передбачає відповідальності замовника (відповідача ) у вигляді штрафу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, вимога позивача про стягнення з відповідача 80,33грн. штрафу є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов за предметом та підставами не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав, своїм процесуальним право на участь у розгляді справи не скористався.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають частковому задоволенню на загальну суму 4786,29 грн., з яких 3429,24 грн. - основний борг; 53,88 грн. - 3% річних ; 1303,17 грн. - інфляційні нарахування.

В частині стягнення 80,33грн. штрафу суд відмовляє.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з Приватного підприємства "Прем'єр-Дент" (10029, м.Житомир, вул. Хлібна,25, ідентифікаційний код 36072279)

на користь Житлово-будівельного кооперативу "Полісся" (10003, м.Житомир, вул. Короленка,8, ідентифікаційний код 20424736)

- 3429,24 грн. основного боргу;

- 53,88 грн. 3% річних;

-1303,17 грн. інфляційних;

- 1796,84 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 80,33 грн. штрафу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 20.07.15

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повід.)