Ухвала

від 31.12.2014 по справі 910/29056/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

У Х В А Л А

про повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство

0,2

31.12.14 Справа № 910/29056/14.

Суддя Івченко А.М., розглянувши матеріали за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” (код ЄДРПОУ 38138954) про порушення справи про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” в особи голови ліквідаційної комісії звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про власне банкрутство за ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Дослідивши зміст поданої заяви та долучені до неї матеріали на відповідність актам чинного законодавства, суд встановив наявність обставин, які перешкоджають прийняттю заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” до розгляду та полягають в наступному.

Статтею 2 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон) встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява, так само як і заява про порушення провадження у справі про банкрутство, повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов.

У п. 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України вказується, що до позовної заяви, так само як і до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, додаються документи, котрі підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Частиною 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Виходячи з поданих документів, на момент звернення до суду у боржника відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, грошові кошти на банківських рахунках.

Натомість, при призначенні судом ліквідатора із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, вказаної суми коштів буде не достатньо, з огляду на мінімальний розмір винагороди, необхідної до виплати арбітражному керуючому за виконання обов'язків ліквідатора банкрута за дванадцять місяців його роботи в розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць роботи (але не менше 12 місяців роботи (тривалість ліквідаційної процедури банкрутства - ст. ст. 37, 115 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 1 218,00 грн. х 2 х 12 місяців = 29 232,00 грн.), а також необхідність відшкодування судового збору, сплаченого кредиторами при зверненні до суду із заявами про грошові вимоги до боржника (не менше 1 218,00 грн.), що разом відносяться до судових витрат, здійснення яких є обов'язковим для законного перебігу процедури банкрутства підприємства в судовому порядку.

У ч. 1 ст. 95 Закону встановлено, що якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Закону обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

З поданих Товариством з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” документів не вбачається можливим встановити, що боржник дотримався загальних положень порядку ліквідації юридичної особи.

Так, боржник не надав суду доказів повідомлення усіх фондів соціального страхування, надання їм реєстрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів.

Також серед матеріалів заяви відсутні докази проведення інвентаризації майна юридичної особи.

Отже, усе викладене вище в своїй сукупності не дає суду можливості вести мову про наявність достатніх та обґрунтованих правових підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс”, що їх вимагає Цивільний кодекс України та Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відтак, заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню заявнику без розгляду як така, що не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Спецармасервіс” про порушення справи про банкрутство з додатками повернути без розгляду.

Суддя                                                                                 А.М. Івченко