Рішення

від 13.07.2015 по справі 910/9334/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/9334/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МАЙ» доФізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни простягнення 12 919,49 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙ» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни (надалі - «Підприємець») про стягнення 12 919,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №69/2 від 22.08.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 769,60 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 266,53 грн., 3% річних у розмірі 155,82 грн. та інфляційних у розмірі 2 727,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 06.05.2015 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 06.05.2015 р. та 25.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 25.05.2015 р. та 15.06.2015 р. відповідно.

Судове засідання, призначене на 15.06.2015 р., не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2015 р. розгляд справи призначено на 13.07.2015 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місце проживання відповідача за адресою: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32, кв. 76, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №1000072734 від 29.04.2015 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2012 р. між Товариством (виконавець) та Підприємцем (замовник) було укладено договір №69/2 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2 Договору замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати рекламні послуги та/або маркетингові послуги в порядку і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що вартість послуг виконавця визначається сторонами в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.3 Договору замовник оплачує послуги виконавця шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок передплати у розмірі 100% вартості послуг, передбаченої у відповідному додатку до цього договору, впродовж 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури, наданих виконавцем. Сторони мають право узгодити інший порядок оплати в додатках до цього договору.

За змістом п. 5.1 Договору після надання послуг виконавець не пізніше ніж до 5 числа місяця, наступного за відтни, надає замовникові для підписання акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатками №№1-10 до Договору сторони погодили переліки магазинів, в яких виконавець надає замовнику послуги, а також їх вартість.

На виконання умов Договору у період з липня по грудень 2014 року позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 8 769,60 грн., що підтверджується актами здачі-приймання послуг №ОУ-0000728 від 31.07.2014 р., № ОУ-0000828 та № ОУ-0000829 від 31.09.2014 р., № ОУ-0000897 та № ОУ-0000898 від 30.09.2014 р., № ОУ-0000974 та № ОУ-0000993 від 31.10.2014 р., №ОУ-0001142 та №ОУ-0001157 від 30.11.2014 р., №ОУ-0001182 та №ОУ-0001189 від 31.12.2014 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 8 769,60 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи (акти здачі-приймання послуг №ОУ-0000728 від 31.07.2014 р., № ОУ-0000828 та № ОУ-0000829 від 31.09.2014 р., № ОУ-0000897 та № ОУ-0000898 від 30.09.2014 р., № ОУ-0000974 та № ОУ-0000993 від 31.10.2014 р., №ОУ-0001142 та №ОУ-0001157 від 30.11.2014 р., №ОУ-0001182 та №ОУ-0001189 від 31.12.2014 р.) вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 8 769,60 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 4.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане на умовах передоплати впродовж 5 банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури, наданих виконавцем.

Відтак, умовами Договору було передбачено зобов'язання відповідача оплачувати надані послуги на умовах передоплати, а факт отримання ним рахунків-фактур відповідачем під час розгляду справи не заперечувався.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 8 769,60 грн. , а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.5 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 8 769,60 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 8 769,60 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 266,53 грн., 3% річних у розмірі 155,82 грн. та інфляційних у розмірі 2 727,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 01.07.2014 р. по 09.04.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.4 Договору у разі невчасної оплати (не оплати) замовником послуг виконавця, замовник виплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення. Крім того, у разі порушення замовником умов оплати більш, ніж на 5 робочих днів, виконавець має право припинити надання послуг передбачених договором до моменту повного виконання замовником своїх зобов'язань. В цьому випадку нові терміни надання виконавцем послуг узгоджуються сторонами додатково.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 266,53 грн., 3% річних у розмірі 155,82 грн. та інфляційні у розмірі 2 727,54 грн.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства заборгованості у розмірі 8 769,60 грн., пені у розмірі 1 266,53 грн., 3% річних у розмірі 155,82 грн. та інфляційних у розмірі 2 727,54 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд.

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни (04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 32, кв. 76; ідентифікаційний номер 3063015540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙ» (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29; ідентифікаційний код 30524077) заборгованість у розмірі 8 769 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 60 коп., пеню у розмірі 1 266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 155 (сто п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп., інфляційні у розмірі 2 727 (дві тисячі сімсот двадцять сім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.07.2015 р.

Суддя В.П. Босий