Рішення

від 13.07.2015 по справі 914/1851/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015 р. Справа№ 914/1851/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Дистриб'юшн», м. Бровари, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГДА», м. Жовква, Львівська область

про стягнення 16 073 грн. 52 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Федечко Р.І., представник (довіреність від 15.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум Дистриб'юшн», м. Бровари, Київська область звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГДА», м. Жовква, Львівська область про стягнення 18 420 грн. 30 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.06.2015 р. призначив розгляд справи на 22.06.2015 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено дистриб'юторський договір, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар на загальну суму 25 022 грн. 52 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 18 420 грн. 30 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 18 420 грн. 30 коп.

22.06.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 16 073 грн. 52 коп. боргу.

Ухвалою суду від 22.06.2015 р. вказану заяву про зменшення позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювався щодо вимог, зазначених у заяві.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 10.06.2015 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

16 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранум Дистриб'юшн» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАГДА» (покупець) було укладено дистриб'юторський договір №5/14 та протокол розбіжностей до даного договору.

За цим договором продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) оплачує і приймає продукцію, який поставляється продавцем в кількості, асортименті, які визначені в специфікації, яка узгоджується сторонами за формою згідно додатку №1 до даного договору, та є невід'ємною частиною цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу згідно видаткової накладної №4337 від 08.12.2014 р. (оригінал накладної оглянутий в судовому засіданні, завірена копії долучена до матеріалів справи) товар на загальну суму 25 022 грн. 52 коп.

Згідно п. 6.5. договору право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару

Відповідно до п. 7.3. договору покупець зобов'язаний здійснювати оплату товару не пізніше 60 календарних днів з моменту прийняття товару на склад покупця та підписання видаткової накладної продавця.

Відповідач оплатив отриманий товар частково в сумі 6 602 грн. 22 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку, а також повернув позивачу товар на суму 2 346 грн. 78 коп., що підтверджується накладною на повернення №1 від 07.04.2015 р.

Таким чином, з матеріалів справи, пояснень представника позивача, вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 073 грн. 52 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 16 073 грн. 52 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГДА», м. Жовква, площа Вічева, 1А, Львівська область (ідентифікаційний код 13804585) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум Дистриб'юшн», м. Бровари, вул. Дмитрова, 119, Київська область (ідентифікаційний код 38108233) 16 073 грн. 52 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 13.07.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20.07.2015 р.

Суддя Мазовіта А.Б.