cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"15" липня 2015 р.Справа № 916/2428/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Тивоненко Д.Р. (довіреність №22/15 від 08.01.2015р.);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства „Бізон-Тех 2006" до відповідача Селянського (фермерського) господарства „Анна" про стягнення 38745,57 грн., -
ВСТАНОВИВ :
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Анна" заборгованість у сумі 10000,00грн., 16470,58грн. індексації ціни товару, 6396,69грн. штрафу, 5878,30грн. пені за договором поставки пестицидів від 11.05.2012р. №ПР-П-154.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. порушено провадження у справі № 916/2428/15 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15.07.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Відповідач засідання суду призначене на 15.07.2015р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвала господарського суду Одеської області від 15.06.2015р. була направлена за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та отримані відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 02.07.2015р. вх. ГСОО № 28566/15.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:
11.05.2012р. між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (надалі - "Постачальник") та Селянським (фермерським) господарством „Анна" (надалі - "Покупець") був укладений договір поставки пестицидів № ПР-П-154, згідно з яким у порядку, строки та на умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива (надалі „пестициди" або „товар"), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.
Згідно п. 1.1. договору усі поставки Постачальником Покупцю пестицидів до кінця року в якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим договором. Якщо сторони в наступному році не укладуть договір поставки, але фактично Постачальником будуть здійснюватися поставки пестицидів Покупцю, то цей договір продовжує регулювати умови таких поставок між Сторонами і в наступному році до укладання нового договору поставки пестицидів.
Відповідно п.2.1. договору найменування (асортименту) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами.
Відповідно п. 4.1. договору кожна наступна Специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору, і не скасовує та не змінює дію Специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній (п. 2.2. договору). Поставка товару здійснюється на умовах EXW (згідно із Інкотермс у редакції 2010 року) - склад Постачальника, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря, вул. Вокзальна, 2, якщо інше не буде визначено у Специфікаціях. Вказана умова поставки передбачає вибірку товару Покупцем із складу Постачальника в робочі дні автомобільним транспортом за свій розрахунок. Адреса складу може змінюватися Постачальником, про що від повинен завчасно повідомити Покупця. Покупцем повинен письмово повідомити Постачальника не менше ніж за 2 дні про подачу автотранспорту під завантаження.
Відповідно п.4.3. договору дата та (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається Покупцю за його письмовими заявами по мірі необхідності Покупця в ньому, але не пізніше 30 календарних днів з моменту одержання Постачальником заявки про поставку товару.
Відповідно п. 4.4 договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю товар у строки, зумовлені сторонами, тільки за умови надходження на його поточний рахунок у строки, визначені в Специфікаціях, повністю суми попередньої оплати або авансових платежів, якщо таки умови оплати товару були передбачені Специфікаціями. Вказані платежі повинні бути проіндексовані відповідно до умов договору. Під авансовими платежами Сторони розуміють платежі, які повинні бути здійсненні до дати передачі товару.
Відповідно п. 5.1 . договору покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в специфікаціях, а також зобов'язується сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація.
Враховуючи п.5.2. договору оплата товару здійснюється Покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація.
Відповідно п.5.6. договору ціна товару, що вказана в Специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в день не в день складання Специфікацій, то всі платежі Покупця Постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті Покупцем Постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - серійний курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, по якому визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то Сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в най ближчій до такої дати попередній день.
Відповідно п. 5.6.1. договору для показника К2 Сторони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник ASK на веб-сторінці http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчій попер дій до дати платежу день, інформацію про який Сторони одержують із веб-сторінки http://www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причин непрацездатності веб-сторінки http://www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України, у найближчій попередній до дати платежу день.
Враховуючи п. 7.1.3. договору покупець зобов'язаний оплатити товар (у т.ч. сплачену суму індексації ціни товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з Договором та Специфікаціями.
Перед здійсненням будь - якого платежу в оплату товару провести його індексацію в порядку, визначеному цим договором (п. 7.1.3. договору).
З метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Сторонами та компенсації можливих втрат, Сторони передбачили такі договірні штрафні санкції, які сплачуються понад суми збитків: За прострочення строку поставки товару понад 5 (п'яти) днів сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,05% від ціни непоставленого товару за кожний день прострочення. Нарахування пені, крім поставки товару. Також припиняється з моменту повернення Постачальником Покупцю отриманих грошей за непоставлений товар. Постачальник не несе відповідальність за прострочення строку товару у разі прострочення Покупцем сплати суми попередньої оплати (авансового платежу) або якщо Покупець не отримав товар за своєю виною (зокрема, не з'явився за ним у терміни , встановлені Договором). Якщо прострочення поставки буде тривати більше 20 (двадцять) днів і Покупець це втратить інтерес до отримання товару, Покупець має право в одноособовому порядку відмовитися від поставки. У такому випадку Постачальник повертає Покупцю грошові кошти, отримані від нього в якості попередньої оплати за такий товар, у строк, що не перевищує 5 (п'ять) банківських днів, з моменту отримання вимоги Покупця про це (п. п. 8.1., 8.1.1. договору).
Відповідно п. 8.1.2. договору за поставку неякісного товару, за умови, що протягом 10 (десяти) днів такий товар не був замінений Постачальником на якісний або Покупцю в цей строк не були повернуті за нього гроші, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 2% від ціни такого товару. Неякісний товар підлягає поверненню Покупцем Постачальнику. Всі витрати, що пов'язані із поверненням неякісного товару несе Постачальник.
За прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманій Покупцем, не нараховуються (п. 8.1.3. договору).
Відповідно п. 8.3. договору Сторона, яка порушила зобов'язання повинна усунути ці порушення, сплатити штрафні санкції, що передбачені цим договором та законодавством України, не чекаючи пред'явлення претензії (позову) з боку другої сторони.
Відповідно п. 9.1. договору договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до кінця року в якому він був укладений. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки, але фактично будуть здійснюватися поставки товару Покупцю, то цей договір продовжує діяти і в наступному році аж до моменту укладання нового договору поставки.
Договір є виконаним Покупцем, коли Покупцем виконанні всі обов'язки, передбачені Договором, у т.ч. сплачена сума індексації ціни Товару (п.9.3. договору).
Позивач виконав зобов'язання за договором. Однак відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Анна" суму позову.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладеного 11 травня 2012 року між ними договору поставки пестицидів №ПР-П-154.
За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 30992,24грн., що підтверджується видатковими накладними №ЗП6362 від 11.05.2012р. на суму 23451,30грн. та №ЗП7625 від 18.05.2012р. на суму 7540,94грн. та довіреностями на отримання товару №5 від 11.05.2012р. та №7 від 18.05.2012р.
11.06.2012р., 19.06.2012р. за накладними №ЗП190, №ЗП230 та №ЗП231 відповідач повернув позивачу залишки невикористаного товару на загальну суму 9669,94грн.
20.05.2013р. між сторонами був підписаний акт звірки розрахунків за яким відповідач підтвердив наявність заборгованості у сумі 30992,24грн.
Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 11322,30грн. (15.10.2013р. - 5000,00грн., 05.12.2013р. - 6322,30грн., що підтверджується банківськими виписками від 15.10.2013р. та 05.12.2013р.
Враховуючи повернення товару на суму 9669,94грн., часткову сплату товару на суму 11322,30грн. станом на день розгляду справи заборгованість відповідача складає 10000,00грн.
Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши вимоги позивача про стягнення з відповідача 10000,00грн., суд дійшов до про задоволення даної вимоги у повному обсязі.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 16470,58грн. індексації ціни товару, 6396,69грн. штрафу, 5878,30грн. пені суд зазначає наступне.
У відповідності до п.п.8.1., 8.1.1. договору з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Сторонами та компенсації можливих втрат, Сторони передбачили такі договірні штрафні санкції, які сплачуються понад суми збитків: За прострочення строку поставки товару понад 5 (п'яти) днів сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,05% від ціни непоставленого товару за кожний день прострочення. Нарахування пені, крім поставки товару. Також припиняється з моменту повернення Постачальником Покупцю отриманих грошей за непоставлений товар. Постачальник не несе відповідальність за прострочення строку товару у разі прострочення Покупцем сплати суми попередньої оплати (авансового платежу) або якщо Покупець не отримав товар за своєю виною (зокрема, не з'явився за ним у терміни , встановлені Договором). Якщо прострочення поставки буде тривати більше 20 (двадцять) днів і Покупець це втратить інтерес до отримання товару, Покупець має право в одноособовому порядку відмовитися від поставки. У такому випадку Постачальник повертає Покупцю грошові кошти, отримані від нього в якості попередньої оплати за такий товар, у строк, що не перевищує 5 (п'ять) банківських днів, з моменту отримання вимоги Покупця про це.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені та штрафу суд вважає розрахунок правильний і такий що відповідає вимогам чинного законодавства, і тому задовольняє позов у частині стягнення пені та штрафу.
Як вже зазначалось, п. 5.1. договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити постачальнику товар у строки, вказані в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника.
Відповідно до частини 1 статті 189 Господарського кодексу України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.
Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно з частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Отже, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають зміну, у тому числі збільшення ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену, в даному випадку збільшену, ціну товару, тобто, доплатити суму збільшення ціни товару.
При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.
Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною 1 статті 632 вказаного Кодексу передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Згідно з частиною 2 статті 524 Цивільного кодексу України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Враховуючи, що можливість зміни ціни на товар передбачена частиною 3 статті 691 Цивільного кодексу України, пунктом 5.6 договору сторони передбачили спосіб її перегляду та визначили показники, які зумовлюють зміну ціни на товар.
Згідно з пунктом 5.6. договору ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання.
Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації.
Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1 договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http://www.udinform.com в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http://www.udinform.com.
Згідно з підпунктом 5.6.2. договору у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.
Згідно з пунктом 5.6.4 договору при зверненні постачальника до суду з позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочених і несплачених покупцем платежів індексуються у вказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться.
Відповідно до пункту 5.1, підпунктів 7.1.1., 7.1.3. договору відповідач зобов'язався оплатити товар, у тому числі сплатити суму індексації ціни товару, для чого зобов'язався перед здійсненням будь-якого платежу провести його індексацію в порядку, визначеному договором.
У пункті 3 кожної зі специфікацій до договору також вказано, що суми платежів підлягають індексації згідно з договором.
Отже, за умовами договору повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях, тобто, базової ціни та суми індексації ціни товару, що нараховується в порядку, передбаченому пунктом 5.6. договору і його підпунктами 5.6.1 - 5.6.6.
Згідно з підпунктом 5.6.6. договору зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто, збільшенням) ціни товару.
Згідно з пунктом 5.6. договору ціна товару, що вказана в специфікаціях, визначена на дату їх складання. Якщо товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації.
Отже, пункт 5.6 договору і його підпункти 5.6.1 - 5.6.6. містять умови, що передбачають чітко визначений за настання певних обставин порядок та спосіб розрахунку нової ціни товару шляхом індексації сум платежів за товар, що заздалегідь погоджений сторонами в договорі, що дозволяє їм без додаткових домовленостей, переговорів, укладання додаткових угод тощо, відразу визначити нову ціну товару (доплату до базової, первинної ціни договору).
Враховуючи принцип свободи договору та відсутність на це законодавчих обмежень (імперативу), передбачений договором порядок збільшення ціни товару, в залежності від показників певних курсів валют на певні дати, може передбачатися сторонами в договорах поставок.
Таким чином позивач правомірно нарахував індексацію ціни товару з врахуванням умов договору та вимог чинного законодавства.
Відповідно п.п.8.1.3., 8.2., 8.3. за прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти) % від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманій Покупцем, не нараховуються. Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежуються 6 місяцями, а здійснюються до моменту їх повного виконання, а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно ст.259 Цивільного кодексу України збільшують до 3-х років. Сторона, яка порушила зобов'язання повинна усунути ці порушення, сплатити штрафні санкції, що передбачені цим договором та законодавством України, не чекаючи пред'явлення претензії (позову) з боку другої сторони.
Враховуючи викладене, позовні вимоги вимог позивача про стягнення з відповідача 16470,58грн. індексації ціни товару, 6396,69грн. штрафу, 5878,30грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Відповідно до приписів ст.ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судових витрат, а саме 1827,00грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Приватного підприємства „Бізон-Тех 2006" до відповідачів Селянського (фермерського) господарства „Анна" про стягнення 38745,57грн. - задовольнити.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Анна" (66422, Одеська область, Ананьївський район, с. Ананьїв Другий, код ЄДРПОУ 24761821) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Новицького Якова, 11, код ЄДРПОУ 34216986) 10000 /десять тисяч/грн. 00 коп. основного боргу, 16470 /шістнадцять тисяч чотириста сімдесят/грн. 58коп. індексацію ціни товару, 6396 /шість тисяч триста дев'яносто шість/грн. 69 коп. штрафу, 5878 /п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім/грн. 30коп. пені, 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/грн. судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 20 липня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2015 |
Оприлюднено | 23.07.2015 |
Номер документу | 47024344 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зайцев Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні