Рішення

від 14.07.2015 по справі 917/981/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015 р. Справа №917/981/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, в особі Зіньківської філії ПАТ "Полтаваобленерго", вул. Фрунзе, 142, м. Зіньків, Полтавська область, 38100

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Воздвиженський млин", вул. Леніна, 51, м. Зіньків, Полтавська область 38100

про стягнення грошових коштів у розмірі 94 158,87 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Блищук В.Т., дов. 10-74/2117 від 23.02.2015 р.,

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення 94 158,87 грн. заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 0163 від 25.05.2012р., у тому числі 48 728,82 грн. основного боргу, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивачем через канцелярію суду надано розрахунок штрафних санкцій (вх. № 10390 від 14.07.2015 р.).

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням наведеним у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, представництво у судове засідання не забезпечив. Останній відповідно до пп. 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та пп. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" був належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Як зазначає позивач, не заперечує відповідач та підтверджується матеріалами справи,25.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Зіньківської філії (далі за текстом - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський млин» (далі за текстом - відповідач, споживач) було укладено договір № 0163 про постачання електричної енергії (надалі - договір).

В п.1 договору зазначено, що Постачальник продає електричну енергію (як різновид товару) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 132 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використано'' (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору.

Відповідно розділу 2 цього Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно з додатком №2 до Договору «Порядок розрахунків» розрахунковим вважається період з 8.00 годин 19 числа попереднього місяця до 8.00 годин такого ж числа поточного місяця. Споживач до початку розрахункового періоду здійснює платіж на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100 % заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії. Споживач самостійно знімає покази розрахункових засобів обліку о 8.00 годин 19 числа оформлює «Відомість про фактичні покази розрахункових засобів обліку електричної енергії» , та до 16.00 годин надає її Постачальнику для здійснення розрахунку та оформлення «Акта про обсяги спожитої Споживачем електричної енергії».

Позивач зазначає, що до січня 2014 року всі звіти та розрахунки за використану електроенергію проводилися вчасно.

В акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії, складеному 09.09.2014 року та підписаному представниками позивача та відповідача, зафіксовано, що при перевірці було виявлено , що засіб обліку, який встановлений на об'єкті ТОВ «Воздвиженський млин» не працює, фактичні показники на час перевірки становлять 001096 кВт/год., тоді як показники лічильника поданих у відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії становлять 000282 квт/год, що не відповідає на 814 кВт/год, при умові того, що на засобі обліку встановлені трансформатори струму 200/5 коефіцієнт 40 то різниця в кіловат годинах складає 32560 квт/год., крім того втрати в трансформаторі струму становлять 1322 кВт/год. то загальна кількість використаних кіловат годин складає 33882 кВт/год.

Позивач вказує, що відповідно відомості проведення контрольних оглядів засобів обліку електроенергії останній огляд проводився 16 жовтня 2013 року, де показник електричного засобу обліку становив 00098. Інших оглядів інспекцією позивача до 09.09.2014 року не проводилося з незалежних від них причин.

Позивачем в матеріали справи надано акт (копію) проведення експертизи лічильника електроенергії № 569 від 08.10.2014 року, де вказано, що пломба держповірника не пошкоджена, втручання в роботу лічильника не виявлено, але лічильник не придатний до подальшого використання.

З огляду на висновки експертизи позивач вказує, що споживач знав про несправність лічильника, умисно цим скористався в корисливих цілях, а задля зменшення оплати фальшував покази використаної електричної енергії і з цією ж метою не допускав представників енергопостачальника для проведення технічних та контрольних перевірок.

За результатами планового огляду, відповідно до даних зафіксованих у акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку, проведено донарахування суми за використану електричну енергію за наступною формулою: всього використано 33882 кВт/год помножити на 1.2335 тариф, який діяв в вересні 2104 року, становить 41793.45 гривень плюс ПДВ 8358.69 гривень, всього 50152.14 гривні.

При визначенні суми боргу за спожиту відповідачем електроенергію позивач вказує, що так як у відповідача існувала попередня оплата за використання електричної енергії на суму 1423.32 грн., він врахував розмір попередньої оплати, і визначив до стягнення 48728.82 гривні заборгованості за використану електроенергію.

Крім того, позивачем проведено нарахування за споживання електричної енергії понад договірну величину у розмірі 40559,95 гривні, а саме : 33882 кВт/год різниця фактично спожитої і договірної величини, за мінусом 1000 кВт/год договірної величини, складає 32882 квт/год помножити на 1.2335 тариф, який існував в вересні 2014 року.

Нарахування за споживання електричної енергії понад договірну величину передбачене положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та додатку № 2 Договору (споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини).

При нарахуванні за споживання електричної енергії понад договірну величину позивач вказує, що ним враховані величини, визначені в Додатку №1 до договору про постачання електричної енергії, згідно з яким обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії ТОВ «Воздвиженський млин» на вересень місяць 2014 року становили 5000 кВт/год. Відповідно поданої заяви відповідача від 19.08.2014 року вхідний № 1567 договірну величину споживання електричної енергії на вересень місяць 2014 року було зменшено до рівня 1000 кВт/год.

Позивач вказує, що в зв'язку з не оплатою заборгованості 29.10.2014 року ним за № 13 була виставлена відповідачу претензія про сплату грошових коштів.

У відповіді на претензію від 28.11.2014р., яка отримана позивачем 02.12.2014 року, відповідач повідомив про неможливість її виконання.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 48 728,82 грн. основного боргу за використану електроенергію, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних.

При вирішенні спору, суд приймає до уваги наступне.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, а також застосування до нього відповідальності, встановленої умовами договору та чинним законодавством за порушення відповідного зобов'язання.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як визначено ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором. Дана обставина відповідачем не спростована.

Оскільки відповідач не здійснив у повному обсязі розрахунки за спожиту електричну енергію у строки, встановлені порядком розрахунків за активну електроенергію, ним допущено порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 48 728,82 грн. основного боргу за використану електроенергію, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до Додатку № 2 п.9 Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів, Постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується, на суму боргу здійснюються компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку (вх. № 10390 від 14.07.2015 року), відповідачу нараховані пеня, інфляційні нарахування та 3% річних за період з 26 вересня 2014р. по 30 листопада 2014р., зокрема, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, суд вважає позовні вимоги в частині їх стягнення такими, що підлягають задоволенню (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Воздвиженський млин» (адреса: 38100, м. Зіньків , вул. Леніна, 51, р/р 2600610393, в ФАТ AT «Полтава-Банк», МФО 331360, код ЄДРПУО 37796581) на користь ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Зіньківської філії (адреса 38100, м. Зіньків, вул.. Фрунзе, 142, р/р 2600005451118 в ПРУ КБ «Приватбанк» м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПУО 25717012) 48 728,82 грн. основного боргу, 40 559,95 грн. нарахувань за спожиту електроенергію понад договірну величину, 2274,89 грн. - пені, 2330,86 грн. інфляційних нарахувань, 264,35 грн. 3% річних, 1883,18 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.05.2015 р.

Суддя О. А. Киричук