Рішення

від 16.07.2015 по справі 920/842/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.2015 Справа № 920/842/15

За позовом: Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод

«Імпульс», м. Шостка, Сумська область,

до відповідача: Комунального підприємства Сумської обласної ради «Центральна

районна аптека № 40», м. Шостка, Сумська область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по

Сумській області, м. Суми

про стягнення 7 503 грн. 00 коп.

СУДДЯ ЗАЄЦЬ С.В.

Представники сторін:

Від позивача: представник Грищенков О.В. (дов. № 3/2015-Д від 05.01.2015 року);

Від відповідача: не з'явився;

Від 3-ї особи: Єфіменко О. А. (довіреність № 25 від 28.01.2015 р.)

При секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору : позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 7 609 грн. 49 коп., в тому числі 5 191 грн. 45 коп. заборгованості відповідно до договору оренди державного майна № 1649 від 10.03.2011 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області і відповідачем та договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/014-11/а від 01.10.2014 року укладеного між позивачем та відповідачем, 568 грн. 22 коп. пені, 519 грн. 14 коп. штрафу, 89 грн. 36 коп. 3% річних, 1 241 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Представник позивача в судове засідання надав клопотання № 11-17/2/15/122 від 15.07.2015 року, в якому просить, у зв'язку з перерахуванням суми пені, зменшити розмір позовних вимог у частині стягнення пені на 106 грн. 49 коп., через, що остаточна сума пені становить 461 грн.73 коп.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, відповідно до якого позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, суд приймає до розгляду заяву про зменшення позовних вимог.

Представник позивача, з урахуванням здійсненого уточнення (зменшення), позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, в свою чергу підтвердив факт укладення договору оренди державного майна № 1649 від 10.03.2011 року та договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/014-11/а від 01.10.2014 року.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та надання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

10.03.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та Комунальним підприємством Сумської обласної ради «Центральна районна аптека № 40» (орендар) було укладено договір оренди державного майна № 1649 (Договір 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 145,35 кв. м., розміщене в одноповерховій будівлі за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 32, що перебуває на балансі Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс».

01.10.2014 року між Казенним підприємством «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (орендодавець) та Комунальним підприємством Сумської обласної ради «Центральна районна аптека № 40» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3/014-11/а (Договір 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 108,75 кв. м., розташоване за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 32, що перебуває на балансі Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс».

З матеріалів справи вбачається, що факт передачі майна підтверджується актами прийому-передачі орендованого державного майна від 10.03.2011 року та від 01.10.2014 року які, підписані та скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до п. 3.6 договорів, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Разом з тим, в обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за Договором 1 за період з березня 2014 року по 27.06.2014 року в сумі 2304 грн. 90 коп. та за Договором 2 за період з жовтня 2014 року по січень 2015 року в сумі 2886 грн. 55 коп., всього на загальну суму 5191 грн. 45 коп.

З матеріалів справи вбачається, що факт наявності боргу станом на 01.02.2015 р. в сумі 5191 грн. 45 коп. підтверджується сторонами шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків від 05.02.2015 року.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що факт передачі відповідачу в оренду державного майна підтверджується відповідними актами приймання-передачі, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не сплатив своєчасно та в повному обсязі орендну плату за користування об'єктами оренди, у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на 01.02.2015 року складає 5191 грн. 45 коп.

Факт заборгованості відповідача підтверджується матеріалами справи, останнім не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 5191 грн. 45 коп. заборгованості по орендній платі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим розрахунком, за Договором 1 розмір 3 % річних складає 59 грн. 25 коп., інфляційних нарахувань 573 грн. 32 коп., за Договором 2 розмір 3% річних становить 30 грн. 01 коп., інфляційні нарахування - 668 грн. 82 коп. Всього за обома договорами: 3% річних - 89 грн. 36 коп., інфляційних нарахувань 1241 грн. 32 коп.

Враховуючи, що право позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань передбачене чинним законодавством України, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 89 грн. 36 коп. 3% річних та 1241 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 3.7 договорів, сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті орендної плати відповідач сплачує пеню.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р. визначено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком з урахуванням уточнення, відповідачеві нарахована пеня в сумі 461 грн. 73 коп. (за договором 1 - в сумі 104 грн. 51 коп. за період з 01.06.2014 р. по 28.10.2014 р., за договором 2 - в сумі 357 грн. 22 коп. за період з 31.10.2014 року по 25.03.2015 р.)

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договорів, господарський суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення пені в сумі 461 грн. 73 коп.

Також, відповідно до п. 3.8. договорів, сторони передбачили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи зазначене, позивачем відповідачеві нараховано штраф у сумі 519 грн. 14 коп., виходячи з суми основного боргу за двома договорами 5191 грн. 45 коп.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 519 грн. 14 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради «Центральна районна аптека № 40» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 9, код 01979411) на користь Казенного підприємства «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (41101, Сумська область, м. Шостка, вул. Куйбишева, 41, код 14314452) 5191 грн. 45 коп. основного боргу, 89 грн. 36 коп. 3 % річних, 1241 грн. 32 коп. інфляційних нарахувань, 461 грн. 73 коп. пені, 519 грн. 14 коп. штрафу, 1827 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.07.2015 року

Суддя С.В. Заєць