Рішення

від 16.07.2015 по справі 922/3238/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р.Справа № 922/3238/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ-Строй", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 21 418,78 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - Бригадир І.В., довіреність від 02.06.2015 р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ-Строй", в якій просить суд:

- стягнути на користь позивача з відповідача грошові кошти в сумі 21 418,78 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг №01-09/14-51 від 01 вересня 2014 р.

Ухвалою господарського суду від 05.06.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2015 р. о 12:00 год.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду Харківської області від 15.06.2015 року, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Чистякової І.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи №922/3238/15.

Протоколом автоматизованого розподілу справи (повторний розподіл) від 15.06.2015 р. справу №922/3238/15 призначено до розгляду судді Пономаренко Т.О.

Ухвалою господарського суду від 15.06.2015 р. розгляд справи було відкладено на 02.07.2015 р.

Ухвалою господарського суду від 02.07.2015 р. розгляд справи відкладався на 16.07.2015 р. у з'язку з неявкою відповідача по справі та не наданням сторонами усіх витребуваних документів по справі.

16 липня 2015 року через канцелярію суд представник позивача надав додаткові пояснення (вх. №28628), в яких зазначив, що відповідно до акту здачі-приймання (надання послуг) №86 від 08.10.2014 року відповідач прийняв виконання послуг на загальну суму 14 352,00 грн. Однак у акті здачі-приймання робіт було внесені технічні помилки, які не впливають на суть або ціну правовідносин. А саме, помилково вказано в якості номеру договору №01-09/14-15, в дійсності номер договору 01-09/14-51. Крім того, деякі документи за правовідносинами позивача та відповідача, в т.ч. договір, акти здачі-приймання робіт були сформовані з помилкою в коді ЄДРПОУ відповідача, а саме вказується код 28774527, а дійсний код 38774527. Всі документи були скріплені печаткою відповідача з кодом 38774527.

Надані пояснення судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Також, представником позивача було надано заяву про збільшення позовних вимог (вх. №28580), в якій збільшив суму позову на суми інфляційних збитків та 3% річних, у зв'язку з цим, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 21 939,68 грн.

Відповідно до ч. 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд, розглянувши надану представником позивача заяву про збільшення позовних вимог, враховуючи приписи ст. ст. 22, 54-57 ГПК України, п.3.11., п. 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", дійшов висновку про прийняття її до розгляду та продовжує розгляд справи з урахуванням прийнятої заяви.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене 17.07.2015 р. судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву з документами в його обґрунтування та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі за адресою, вказаною у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Судом перевірено адресу відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на час розгляду справи, місцезнаходження відповідача - 61017 місто Харків, вул. Пащенківська, буд. 11 а саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КНТ-СТРОЙ" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір" (Виконавець) було укладено договір №01-09/14-51 (надалі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з надання послуг машинами і механізмами на умовах цього Договору та додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною його частиною.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що сума наданих послуг за цим Договором визначається за фактично відпрацьованими годинами машин, на підставі змінних рапортів, талон замовника (за підписом уповноваженого представника Замовника) за актом здачі-приймання наданих послуг кожні два тижні. Послуги вважаються наданими після підписання Сторонами змінних рапортів, талонів замовника, акту здачі-приймання наданих послуг.

Згідно з п. 3.3. Договору Замовник за цим Договором проводить оплату в безготівковій формі, шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця грошових коштів, згідно з актами здачі-приймання наданих послуг і підлягають оплаті протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Замовником рахунку-фактури.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року (п. 6.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивач надав відповідачу послуги машинами та механізмами на загальну суму 51318,00 грн., що підтверджується Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №83 від 29 вересня 2014 року на суму 11 814,00 грн., №85 від 03 жовтня 20114 року на суму 25 152,00 грн., №86 від 08 жовтня 2014 року на суму 14 352,00 грн.

В порушення взятих на себе зобов'язань, оплату за надані послуги відповідач здійснив частково на суму 36 966,00 грн. що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача. Таким чином, за Товариством з обмеженою відповідальністю "КНТ-Строй" утворилась заборгованість у розмірі 14 352,00 грн. за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №86 від 08 жовтня 2014 року.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Судом встановлено, що позивачем належним чином були виконані умови договору №01-09/14-51 від 01.09.2014 р., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг).

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ-СТРОЙ" про стягнення 14 352,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати на суму 7 262,11 грн. та 3% річних у розмірі 325,57 грн.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом перевірено та визнано арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ-СТРОЙ" підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 627, 628,629, 901-903 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, 1, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КНТ-СТРОЙ" (61017, місто Харків, вул. Пащенківська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38774527) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Альтаір" (61121, місто Харків, вул. Тимурівців, буд. 29 Г, кв. 51, код ЄДРПОУ 37092469) заборгованість за зобов'язаннями в розмірі 14 352 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят двi) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 7 262 (сім тисяч двісті шістдесят двi) грн. 11 коп., 3% річних у сумі 325 (триста двадцять п'ять) грн. 57 коп. та судові витрати в розмірі 1 827 (одна тисяча вiсiмсот двадцять сiм) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.07.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/3238/15