Постанова

від 15.07.2015 по справі 18/154/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2015 р.Справа № 18/154/10 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

Учасники процесу в судове засідання не з'явились про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015

у справі №18/154/10

за заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до боржника Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт»

кредитори:

1. Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва;

2. Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;

3. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області;

4. Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»;

5. Вознесенська міська рада Миколаївської області;

6. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»;

7. Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»

ліквідатор : Горбач Сергій Федорович

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.10.2010 за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» порушено провадження у справі №18/154/10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Агроекспорт» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 30.06.1999.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 21.10.2010 ВАТ «Агроекспорт» визнано банкрутом, визнано грошові вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на суму 24540861,13 грн., відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ВАТ «Агроекспорт» призначено арбітражного керуючого Горбач С.Ф.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 по справі №18/154/10 затверджено щомісячний розмір оплати послуг ліквідатора ВАТ «Агроекспорт» арбітражного керуючого Горбач С.Ф. у сумі двох мінімальних заробітних плат за рахунок ініціюючого кредитора. Стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь арбітражного керуючого Горбач С.Ф. 100 284,00 грн. оплати послуг ліквідатора за період з 01.11.2010 по 31.08.2014 та 125760,00 грн. транспортних витрат ліквідатора за період з 01.11.2010 по 31.08.2014.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 у справі №18/154/10 про банкрутство ВАТ «Агроекспорт» про затвердження щомісячного розміру оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Горбач С.Ф., прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволені клопотання арбітражного керуючого Горбач С.Ф. про затвердження щомісячного розміру оплати послуг ліквідатор.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді Лавриненко Л.В., Пироговський В.Т.) від 03.07.2015, поновлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.07.2015 о 12:00.

15.07.2015 до суду від Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» надійшли додаткові документи, а саме: копія протоколу зборів кредиторів ВАТ «Агроекспорт» від 16.02.2011 щодо утворення комітету кредиторів.

15.07.2015 учасники процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обов'язок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, підстав для зміни оскарженої ухвали суду, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно до приписів ст. 4-1 ч. 2 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Як вбачається з додаткових документів, які надійшли від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 16.02.2011 відбулися загальні збори кредиторів ВАТ «Агроекспорт», оформлені протоколом №1 від 16.02.2011, на яких прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі 2 осіб: ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії».

28.05.2015 до господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання ліквідатора ВАТ «Агроекспорт» про затвердження щомісячного розміру оплати послуг ліквідатора виходячи з розміру двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень ліквідатора за рахунок ініціюючого кредитора та стягнути з ініціюючого кредитора 100284,00 грн. оплати послуг ліквідатора за період:

01.11.2010-30.11.2010 - 1814 грн.

01.12.2010-31.12.2010 - 1844 грн.

01.01.2011-31.03.2011 - 5646 грн.

01.04.2011-30.09.2011 - 11520грн.

01.10.2011-3011.2011 - 3940 грн.

01.12.2011-31.12.2011 - 2008 грн.

01.01.2012-31.03.2012 - 6438 грн.

01.04.2012-30.06.2012 - 6564 грн.

01.07.2012-30.09.2012 - 6612 грн.

01.10.2012-30.11.2012 - 4472 грн.

01.12.2012-31.12.2012 - 2268 грн.

01.01.2013-30.11.2013 - 25234 грн.

01.12.2013-31.08.2014 - 21924 грн.

Крім цього, ліквідатор просить стягнути з ініціюючого кредитора 125760 грн. транспортних витрат.

Затверджуючи щомісячний розмір оплати послуг ліквідатора та стягуючи з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на користь арбітражного керуючого Горбач С.Ф. оплату послуг ліквідатора 125760,00 грн. та транспортних витрат, господарський суд Миколаївської області виходив з того, що кредитори ухиляються від вирішення цього питання на комітеті кредиторів шляхом ненадання відповідей на письмові звернення ліквідатора.

Відповідно до ч. ч. 12-14 ст. 3-1 Закону, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Отже, законодавством передбачено обов'язок ініціюючого кредитора чи боржника, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, оплатити послуги арбітражного керуючого (розпорядника майна), за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що оскільки провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника. (Постанова Вищого господарського суду України від 03.03.2015 по справі № 5011-50/3693-2012).

Порядок та визначення кола осіб, що здійснюють оплату таких послуг у відповідні періоди також врегульований Законом про банкрутство та не передбачає врахування матеріального становища боржника або особи, на яку Законом покладений обов'язок оплати цих послуг, а також не ставиться в залежність від того, чи були погашені кредиторські вимоги у справі, у тому числі і тій особі, на яку покладений обов'язок оплати згаданих послуг.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що застосування правила щодо здійснення оплати послуг арбітражного керуючого виключно за рахунок коштів ініціюючого кредитора можливо у випадку, якщо має місце загальна процедура банкрутства, де порядок такої оплати встановлюється комітетом кредиторів, або коли при здійсненні провадження за спрощеною процедурою банкрутства не буде виявлено інших, окрім ініціюючого, кредиторів боржника (Постанова Вищого господарського суду України від 03.03.2015 по справі № 5011-50/3693-2012) .

Як вбачається з матеріалів справи, окрім ініціюючого кредитора ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.01.2011 затверджено наданий ліквідатором Горбач С.Ф. реєстр вимог кредиторів ВАТ «Агроекспорт», зокрема визнано грошові вимоги: ПАТ «Дочірній банк сбербанку Росії», ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, Вознесенської міської ради Миколаївської області.

Як вже зазначалось судовою колегією, провадження у даній справі здійснювалось за особливою процедурою банкрутства відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство), яка не передбачає створення комітету кредиторів, то в даному випадку суд вправі самостійно встановити порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, який виконує обов'язки ліквідатора боржника.

Виходячи з викладеного, за відсутністю виробничої діяльності відсутнього боржника, невиявленням у нього майна та за відсутністю рішення цього органу саме щодо порядку розподілу між кредиторами витрат на оплату послуг ліквідатора у справі про банкрутство, відшкодування вказаних витрат має бути покладено на всіх виявлених кредиторів у такій справі - пропорційно визнаних вимог кожного у справі. (Постанова Вищого господарського суду України від 05.02.2015 по справі 4/5025/1439/12).

У зв'язку із викладеним норм законодавства та встановлених судами обставин справи, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення заяви арбітражного керуючого Горбач С.Ф. в частині затвердження йому оплати послуг, без відповідного рішення комітету кредиторів, однак стягнення оплати та витрат не з ініціюючого кредитора, як встановив суд першої інстанції, а з всіх виявлених кредиторів по справі, пропорційно визнаних вимог, а саме:

- Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (101 417 810,12 грн. = 56,46 %) - 56 620,35 грн.

- Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (77 193 211,31 грн. = 42,97%) - 43 092, 03 грн.

- Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на суму (118 781, 44 грн. = 0,007%) - 7,2 грн.

- Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області (380 804,01 грн. = 0,21%) - 210,60 грн.

- Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва ( 19 727,52 грн. = 0,01%) - 10,03 грн.

- Вознесенської міської ради Миколаївської області (504 147,81 грн. = 0,28%) - 280,80 грн.

Щодо клопотання ліквідатора про стягнення з ініціюючого кредитора понесених транспортних витрат у ліквідаційній процедурі 125760,00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Ліквідатором в підтвердження транспортних витрат надано суду першої інстанції лише розрахункову таблицю, в якій зазначено кількість поїздок для участі в судових засіданнях - 112 та докази придбання пального для автомобіля. Однак не надано, та належними доказами не підтверджено, що зазначені поїздки та витрати пального здійснені саме по даній справі, не надані подорожні листи автомобіля, листи-відрядження з відміткою про прибуття та вибуття, не надано доказів присутності в судових засіданнях, обґрунтований розрахунок витрат пального, отже вимоги ліквідатора не підтверджені належними доказами в розумінні ст. 33 ГПК України, тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 у справі № 18/154/10 прийнята із не повним з'ясування обставин, що мають значення для справи та з не правильним застосуванням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим оскаржену ухвалу слід змінити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 по справі № 18/154/10 - задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 по справі - змінити.

3. Пункти 2 резолютивної частини ухвали господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015 у справі № 10/154/10 змінити, виклавши в наступній редакції:

Стягнути на користь арбітражного керуючого Горбач Сергія Федоровича оплату послуг ліквідатора за період з 01.11.2010 по 31.08.2014:

- з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - 56 620,35 грн.

- з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» - 43 092,03 грн.

- з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на суму - 7,2 грн.

- з Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області - 210,60 грн.

- з Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - 10,03 грн.

- з Вознесенської міської ради Миколаївської області - 280,80 грн.

4. В задоволені заяви ліквідатора про відшкодування транспортних витрат в сумі 125760,00 грн. - відмовити у повному обсязі.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Пироговський В.Т.