Постанова

від 03.02.2015 по справі 906/1372/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"03" лютого 2015 р. Справа № 906/1372/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Карпович О.В.

за участю представників:

відповідача 1- не з'явився;

відповідача 2- не з'явився;

прокурора- Ковальчук І.Л. (посвідчення №031264 від 12.01.2015р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відповідача 2-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (вхідний №4234/14 від 23.12.2014р.) та Відповідача 1-Жи-томирської міської ради (вхідний №4297/14 від 23.12.2014р.) на рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014р. у справі №906/1372/14

за позовом Прокурора м.Житомира в інтересах держави

до 1. Житомирської міської ради м.Житомир

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Житомир

про визнання незаконним та скасування рішення,

визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та

повернення земельної ділянки,-

Прокурору роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського проце-суального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу зая-влено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 02.12.2014р. у справі №906/1372/ 14 (суддя Давидюк В.К.) задоволено позов прокурора м.Житомира в інтересах держави (надалі в тексті - Прокурор) до Житомирської міської ради (надалі в тексті - Рада) та Фізичної особи-підп-риємця ОСОБА_1 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_1.) про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та повернення зе-мельної ділянки.(арк.справи 103-107).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторони оминули обов'язко-ву процедуру земельних торгів, передбачену ст.134 Земельного кодексу України, тому в силу ст.ст. 203, 210 Цивільного кодексу України - незаконне рішення органу місцевого самоврядування в час-тині затвердження проекту землеустрою щодо відведення підприємцю спірної земельної ділянки підлягає скасуванню, а укладені 27.06.2012р. і 04.08.2014р. на підставі вказаного рішення договори оренди земельної ділянки - визнанню недійсними. Крім того, за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення та захист порушених прав, тому спірна земельна ділянка підлягає поверненню.(арк.справи 106).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідачі подали скарги до Рівненського апе-ляційного господарського суду.

Так, ФОП ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення місцевого госпо-дарського суду від 02.12.2014р. у даній справі в частині задоволення вимоги про повернення земе-льної ділянки та прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволенні вказаної позовної ви-моги, обґрунтовуючи це тим, що укладений 19.05.2011р. Радою та ФОП ОСОБА_1 строком на 5 років договір особистого строкового сервітуту щодо розміщення та обслуговування на спірній земельній ділянці сервітуарієм малої архітектурної форми - на даний час є чинним, його дія в судо-вому порядку не припинялася, що не було враховано судом першої інстанції.(арк.справи 117-121).

Житомирська міська рада в апеляційній скарзі просить скасувати повністю рішення госпо-дарського суду Житомирської області від 02.12.2014р. у справі №906/1372/14 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Рада вказує, що оскаржуване рішення прийняте із порушен-ням норм матеріального права за неповного з'ясування обставин справи, що призвело до невірних висновків. Оскільки передача в оренду земельних ділянок здійснюється на підставі рішення відпо-відного органу місцевого самоврядування - Радою було дотримано всіх вимог законодавства. Крім того, вказану земельну ділянку не можна вважати вільною, оскільки договором про встановлення особистого сервітуту ФОП ОСОБА_1 надано право користуватися вказаною земельною ділян-кою для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми для комерційного призначення, а тому відповідно до ч.2 ст.134 Земельного кодексу України - земельні торги не проводяться.(арк. справи 128-129).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 26.12.2014р. прийнято апеляційні скарги Відповідачів до провадження, справу призначено до слухання на 03.02. 2015р.(арк.справи 114, 126).

У день судового засідання на електронну адресу суду надійшов відзив Прокурора, в якому останній просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задо-волення, оскільки вважає її мотиви безпідставними та необґрунтованими.(арк.справи 145-149).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 03.02.2015р. Прокурор заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачі не забезпечили явку своїх представників в судове засідання, хоч про час та місце розгляду були повідомлені у встановленому порядку (арк.справи 135-143), проте, така неявка не перешкоджає розгляду скарги, з огляду на відсутність потреби в ній.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши Прокурора, вивчивши матеріали справи, наяв-ні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,Житомирська міська рада-розпорядник території та ФОП ОСОБА_1-сервітуарій 19.05.2011р. уклали договір про встановлення особистого строкового сер-вітуту (надалі в тексті - Договір сервітуту), згідно п.п.1.1, 2.1 якого, на територію загальною пло-щею 0,0030 га, яка розташована за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1 встановлено особис-тий строковий сервітут на 5 років для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми - павільйону комерційного цільового призначення.(арк.справи 20-21).

Договір сервітуту підписано міським головою та ФОП ОСОБА_1, скріплено відтиска-ми печаток сторін. Договір про встановлення особистого строкового сервітуту містить відмітку про реєстрацію в Управлінні земельних відносин Житомирської міської ради, про що у книзі запи-сів реєстрації договорів особистих строкових сервітутів вчинено запис №100195 від 19.05.2011р., який скріплено відтиском печатки Управління.(арк.справи 21-зворот).

Матеріалами справи стверджено, що рішенням Житомирської міської ради від 29.03.2012р. №342 «Про вилучення, припинення, надання права користування земельними ділянками юридич-ним і фізичним особам, внесення змін та доповнень до рішень міської ради» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано в постійне користування та в оренду земельні ділянки юридичним і фізичним особам згідно з додатком 2.

Зазначеним рішенням ФОП ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведен-ня земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку площею 0,0030 га за адресою: м.Жито-мир, АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.(арк.справи 28, 29).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Житомирської міської ра-ди від 29.03.2012р. №342 - Рада, діючи як орендодавець, а ФОП ОСОБА_1 - як орендар 27.06.2012 року уклали договір оренди земельної ділянки, згідно п.п. 1, 6 якого орендодавець надає, а орен-дар приймає строком на 2 роки у платне користування земельну ділянку для будівництва та обслу-говування будівель торгівлі за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1.(арк.справи 30-32).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0030 га, в тому числі під будів-лями та спорудами - 0,0030 га, кадастровий номер НОМЕР_1, без об'єктів нерухомо-го майна. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель) - землі житлової та громадсь-кої забудови.(п.п. 2, 3, 4, 13 Договору оренди від 27.06.2012р.).

Договір оренди від 27.06.2012р. підписано головою Ради та ФОП ОСОБА_1, скріплено відтисками печаток сторін. Договір оренди містить відмітку про реєстрацію у книзі записів реєстра-ції договорів оренди за НОМЕР_2, засвідчено представниками Держкомзему Кобернюк Л.Б., Семенець Г.В., Панченко О.С., Лалименко Є.В. та скріплено відтистком печатки відділу ДЗК. (арк.справи 32).

Вбачається, що на виконання умов вказаного договору оренди Рада передала, а ФОП ОСОБА_1 прийняв терміном на 2 роки предмет оренди - земельну ділянку площею 0,0030 га кадаст-ровий №1810136300:08:014:0016 без об'єктів нерухомого майна для будівництва та обслуговуван-ня будівель торгівлі, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1, що стверджує-ться актом приймання-передачі земельної ділянки від 27.06.2012р.(арк.справи 35).

Матеріалами справи стверджується, що рішенням від 18.06.2014р. №709 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок фізичним особам-підприємцям» Рада поновила договори орен-ди земельних ділянок шляхом укладення нових договорів оренди відповідно до додатку, у тому рахунку і оспорюваний Договір оренди від 27.06.2012р.(арк.справи 36,37).

Так, на підставі рішення Ради №709, сторони 04.08.2014р. уклали договір оренди спірної зе-мельної ділянки на таких же умовах, однак строком на 5 років.

Договір оренди від 04.08.2014р. підписано секретарем Житомирської міської ради та ФОП ОСОБА_1, скріплено відтисками печаток сторін. Договір оренди містить відмітку про реєстр-рацію у книзі записів реєстрації договорів оренди за №192, засвідчено представниками Сухомлин С.І., Хижняк Н.І., Лалименко Є.В., Дідовець Ю.П.(арк.справи 38-39).

Матеріалами справи стверджено на виконання умов Договору оренди від 04.08.2014р. Рада передала, а ФОП ОСОБА_1 терміном на 5 років прийняв предмет оренди - земельну ділянку пло-щею 0,0030 га кадастровий №1810136300:08:014:0016 без об'єктів нерухомого майна для будів-ництва та обслуговування будівель торгівлі, яка розташована за адресою: м.Житомир, АДРЕСА_1, що стверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 04.08.2014р.(арк.спра-ви 41).

Матеріалами справи стверджено, що постановою Житомирського апеляційного адміністра-тивного суду від 14.02.2013р. у справі №2а-313/12 задоволено позов прокурора м.Житомира до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - визнано проти-правним та скасовано рішення Житомирської міської ради від 07.12.2011р. №245 «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок юридичним осо-бам та фізичним особам-суб'єктам підприємницької діяльності», зокрема ФОП ОСОБА_1 Пос-танова набрала законної сили з моменту її проголошення.(арк.справи 44-47).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Відповідачів безпідставні і не підлягають задоволенню, при цьому приймає до уваги наступне:

Предметом даної спору є визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсни-ми договорів оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.124 ЗК України (надалі в тексті - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішен-ня відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повно-важеннями, визначеними ст.122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земе-льної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділян-ки.

Згідно з ст.83 ЗК України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населе-них пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. До розмежування земель державної і комуна-льної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім зе-мель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Підставами виникнення, зміни та припинення земель них відносин є юридичні факти - юри-дично значимі обс тавини, які поділяються відповідно на правовстановлюючі, правозмінюючі та правоприпиняючі. До таких обста вин відносяться: договори та інші угоди, передбачені законом, а також не передбачені законом але такі, що не суперечать йому; акти державних органів та органів міс цевого самоврядування, які передбачені законом як під стави виникнення земельних прав та обов'язків; судові рі шення, які встановлюють земельні права та обов'язки; набуття земельних прав та обов'язків на підставах, які дозволені законом; заподіяння шкоди; інші дії фізичних та юридич-них осіб; події, з якими закон або інший право вий акт пов'язує виникнення, зміну і припинення земель них відносин. Зазначене кореспондується зі статтею 11 Цивільного кодексу України (нада-лі в тексті - ЦК України).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на дого-ворі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст.2 даного Закону, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими норма-тивно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Колегія суддів звертає увагу, що рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки прийняте Радою 29.03.2012 року.

В силу приписів ч.1 ст.134 ЗК України, в редакції від 15.03.2012р. - земельні ділянки дер-жавної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, під-лягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Користування земельною ділянкою для розміщення та обслуговування малої архітектурної форми або будівництва та обслуговування будівель торгівлі - частиною другою ст.134 ЗК України не віднесено до випадків, коли проведення земельних торгів не вимагається.

Обов'язок доказування і подання доказів передбачений ст.33 ГПК України.

Проте, Відповідачі не довели підставності оспорюваних рішення і договорів.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідно до Договору сер-вітуту від 19.05.2011р. ФОП ОСОБА_1 встановлено особистий строковий сервітут для розмі-щення та обслуговування на спірній земельній ділянці малої архітектурної форми - павільйону ко-мерційного призначення.

Колегія суддів приймає до уваги, що стаття 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» відносить павільйон до малих архітектурних форм. Мала архітектурна форма для про-вадження підприємницької діяльності (далі - мала архітектурна форма) - це невелика (площею до 30 м 2 ) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструк-цій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту, що встановновлено ч.4 п.2 Поста-нови Кабінету міністрів України від 30.03.1994р. №198 «Про затвердження Єдиних правил ремон-ту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони».

Разом з тим, згідно частини першої ст.98 ЗК України, право земельного сервітуту - це пра-во власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безплатне корис-тування чужою земельною ділянкою. Власники або землекористувачі земельноих ділянок можуть вимагати встановлення земельного сервітуту на право проходу, проїзду на транспорному засобі по наявному шляху для обслуговування своєї земельної ділянки.(ст.ст. 99, 100 ЗК України).

Таким чином, виходячи з приписів земельного законодавства - повноваження сторін на ус-тановлення земельного сервітуту ґрунтуються на праві власності на земельну ділянку, праві кори-стування земельною ділянкою або на праві оренди (суборенди) земельної ділянки.

Проте, матеріали справи свідчать, що на момент укладення Договору сервітуту ФОП ОСОБА_1 не набув права користування спірною земельною ділянкою.

Заперечуючи позовні вимоги Скаржники посилаються на п.23 ч.2 ст.134 ЗК України, який передбачає інші випадки необов'язковості проведення земельних торгів, визначених законом, вва-жаючи таким договір надання особистого сервітуту ФОП ОСОБА_1

Однак, колегія суддів відхиляє таке твердження, оскільки законодавством не передбачено укладення договору оренди земельної ділянки без проведення земельних торгів у разі встановлено-го сервітуту щодо такої ділянки, про що вірно зазначено місцевим господарським судом. Крім то-го, в силу ст.403 ЦК України договір про встановлення сервітуту не позбавляє права власника май-на щодо володіння, користування та розпорядження цим майном, а тому і не передбачає набуття сервітуарієм будь-якого права на спірну земельну ділянку.

Матеріалами справи стверджується, що оспорюваними рішеннями Рада надавала спірну зе-мельну ділянку в користування ФОП ОСОБА_1 «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі». Разом з тим, згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ста-ном на 03.06.2014р. стосовно спірної земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 відсутні відомості щодо права власності на нерухоме майно (будівлі, споруди).(арк.справи 42, 43).

З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що наданий Радою 23.06.2010р. дозвіл ФОП ОСОБА_1 на розміщення малої архітек-турної форми - павільйону громадського харчування (арк.справи 22-26) не свідчить про розмі-щення об'єкта нерухомості на земельній ділянці кадастровий номер НОМЕР_1, тому рішення Ради від 29.03.2012р. №342 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зе-мельної ділянки та надання ФОП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки площею 0,0030 га за ад-ресою: м.Житомир, АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі - під-лягає скасуваню, як таке, що прийняте без достатніх правових підстав, з порушенням приписів ст. 134 ЗК України.

Другою вимогою Прокурор зазначив визнання недійсним укладеного 27.06.2012р. Відпові-дачами договору оренди спірної земельної ділянки.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків недій-сності, передбачених законом.

Відповідно до ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в мо-мент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - тре-тьою, пятою та шостою ст.203 ЦК України , зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьо-му Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності

В силу ч.3 ст.215 ЦК України, з позовом про визнання правочину недійсним може зверну-тись заінтересована особа.

З мотивів, викладених вище, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інс-танції, що Договір оренди землі від 27.06.2012р. (арк.справи 30-32) підлягає визнанню недійсним, оскільки всупереч приписам ст.134 ЗК України його укладено Відповідачами без обов'язкової про-цедури земельних торгів. Крім того, задоволення судом вимоги про скасування рішення Ради від 29.03.2012р. №342 свідчить, що єдина підстава для укладення оспорюваного договору оренди - від-сутня, відтак договір є недійсним з моменту укладення.

Враховуючи, що рішенням Ради 18.06.2014р. №709 поновлено визнаний недійсним Договір від 27.06.2012р. шляхом укладення 04.08.2014р. нового договору оренди (арк.справи 36-39) - підля-гає визнанню недійсним і укладений Відповідачами Договір оренди землі від 04.08.2014р., оскіль-ки особа, яка вчинила попередній правочин - Міська рада не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Такої ж практики дотримується і Вищий господарський суд України, що знайшло своє відоб-раження у п.2.26 Постанови пленуму №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Крім того, Прокурор заявив вимогу про повернення земельної ділянки. Оскільки правовим наслідком визнання договорів оренди недійсними є приведення сторін у попередній стан - зобов'я-зання ФОП ОСОБА_1 повернути земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 в силу приписів п.2 ч.1 ст.216 ЦК України є обґрунтованим, про що вірно зазначено господарським судом Житомирської області.

З мотивів, викладених вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Договори оренди спірної земельної ділянки були укладені з порушенням сторонами вимог ст.134 ЗК України і їх визнано недійсними в судовому порядку, то земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 підлягає поверненню Відповідачем-2.

Матеріалами справи спростовуються доводи Скаржників про неправомірність висновків су-ду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту зобов'язань Відповідача-2 і нев-мотивованість висновку про підставність заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржників зазначені в апеляційних скаргах, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм мате-ріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційні скарги Відповідачів - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33-35, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодек-су України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Житомирсь-кої міської ради на рішення господарського суду Житомирської області від 02.12.2014р. у справі №906/1372/14 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №906/1372/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.